Уже четвертий рік на базі Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ діє пункт прокату захисного спорядження для медійників. Журналісти, які працюють поблизу фронту, можуть безкоштовно отримати тут бронежилети з написом «PRESS», шоломи та індивідуальні аптечки. А нещодавно перелік обладнання поповнився ще одним важливим для безпеки пристроєм – детектором дронів «Чуйка», який допомагає вчасно виявити наближення безпілотників.
– До нас звертаються колеги з регіональних медіа – журналісти, фотокореспонденти, оператори, а також фіксери, які супроводжують іноземні знімальні групи. Дніпро часто стає відправною точкою для поїздок на Донеччину, – зазначає координаторка Центру Наталя Назарова. – Та й сама Дніпропетровщина нині прифронтова. Тому на захисне спорядження постійно є запит і від медійників, котрі їдуть у відрядження, і від колег, які працюють в громадах, що потерпають від ворожих обстрілів.
За її словами, серед тих, хто користується пунктом прокату, – як українські редакції, так і іноземні журналісти, які приїжджають в Україну для підготовки репортажів. Доступ до захисного спорядження – це питання не лише професійної діяльності, а й безпеки. Ще кілька років тому журналісти брали з собою бронежилет і шолом та аптечку. Сьогодні цього недостатньо: дрони стали реальною загрозою на фронті та в прифронтових містах.
– Детектор дронів – це ще один необхідний для безпечної роботи журналістів пристрій: він дає можливість вчасно помітити загрозу і виграти кілька секунд, щоб зорієнтуватися та знайти укриття. Завдяки підтримці Національної спілки журналістів України та українського виробника BlueBird Tech прифронтові Центри у Дніпрі, Запоріжжі, Харкові мають цей необхідний девайс для видачі в оренду, – додає Наталя Назарова.
Робота за кілька кілометрів від фронту
Головна редакторка медіа «Степова зоря» та «Петропавлівка.City» Ірина Ситнік регулярно користується захисним спорядженням Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ. Журналістка часто їздить на Донеччину, щоб розповідати про життя людей у прифронтових містах.
– У лютому цього року я була у журналістській поїздці, яку називаю «дорога на Схід». Відвідала Новодонецьке, Іверське, Копані, Білозерське, Новоукраїнку – це міста і села приблизно за 10–20 кілометрів від бойових дій. Дуже побиті, обстріляні, але там досі залишаються мешканці, – розповідає Ірина. Найбільше її вразило Білозерське. – Це було одне з найважчих місць. Місто майже порожнє, розбите. Дуже важке відчуття…
Журналістка каже, що захисне спорядження для таких поїздок – необхідність:
– Я спілкуюсь із людьми, тому завжди позначаю, що я преса, щоб не було питань, хто ходить містом. Та перш за все потрібно дотримуватися правил безпеки.
А останнім часом дуже ускладнилася ситуація і в самій Петропавлівській громаді, де працює редакція «Степової зорі».
– Коли прильоти, я вдягаю бронік і шолом та їду фіксувати наслідки ворожих атак у нашій громаді. Це завжди важко, бо ти їдеш не просто на подію, а до знайомих людей, сусідів, друзів, які за одну мить втратили дім і спокій. Але фіксувати правду про війну потрібно – бо правда теж зброя, – говорить Ірина Ситнік.
Захисне спорядження постійно лежить у машині журналістки. Та навіть це не гарантує безпеки. Дрони зараз – серйозна загроза. Саме тому минулого тижня вона приїхала до Дніпра на тренінг із використання антидронового пристрою «Чуйка».
– У поїздці на Донеччину я бачила, як такі детектори працюють. Вони справді допомагають вчасно виявити наближення безпілотників. Тому хотіла навчитися користуватися пристроєм і розуміти його можливості, – каже Ірина.
Репортаж із військового полігону
Журналістка Ірина Скосар брала спорядження у Центрі, коли готувала репортаж про базову військову підготовку цивільних для польсько-українського медіа Sestry . Для поїздки на військовий полігон журналістка отримала бронежилет, шолом та тактичну аптечку.
– Сервіс Центру з прокату захисного спорядження дуже став у нагоді. Це зручно й оперативно – не довелося витрачати час на пошуки спорядження в інших місцях. Усе необхідне для роботи й безпеки я змогла взяти тут. Коли ти їдеш у незнайоме місце, де можуть бути ризики, важливо мати надійний захист, – каже Ірина Скосар.
За її словами, бронежилет і шолом дають не лише фізичний захист, а й психологічну упевненість під час роботи на полігоні – це частина підготовки до того, щоб працювати професійно у складних умовах.
Спорядження для одноденного відрядження
Іноді журналісти звертаються до Центру буквально напередодні поїздки. Так, локальна продюсерка британського медіа «The Observer» Катерина Гаценко звернулася із проханням видати два комплекти захисного спорядження для короткої поїздки на Донеччину. Разом із колегою-фотографкою вони їхали з Києва.
– Ми плануємо поїздку в Краматорськ на один день у п’ятницю і хотіли б взяти у вас «броню», – написала вона координаторці Центру.
У підсумку журналістки швидко отримали необхідне спорядження у Дніпрі.
Такий сервіс, кажуть медійники, значно полегшує роботу: для коротких відряджень не потрібно перевозити важке спорядження через пів країни – його можна оперативно взяти у Дніпровському центрі журналістської солідарності.
Безпека – частина професії
Пункт прокату захисного спорядження – лише один із напрямків роботи Центру. Тут також проводять тренінги з безпеки і так меду, надають юридичну та психологічну підтримку, допомагають із акредитацією та організацією роботи журналістів у прифронтових регіонах тощо.
Але для тих, хто працює на фронтових напрямках, бронежилет чи шолом іноді стають найважливішим ресурсом.
Адже головне завдання журналіста – розповісти правду. І повернутися з відрядження живим.
Нагадуємо, медійники можуть отримати в Дніпровському центрі журналістської солідарності у тимчасове користування захисне спорядження, індивідуальні аптечки, а також детектор дронів «Чуйка 3.0». Прокат безкоштовний, але обов’язково за наявності акредитації ЗСУ.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру).
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Дискусія з цього приводу: