Данська спілка журналістів стала одним із найнадійніших партнерів НСЖУ у наданні екстреної допомоги постраждалим медійникам. За останній рік підтримку отримали 33 журналісти, чиї будинки та редакції зруйнували російські атаки.
«Ми не просто моніторимо, а й допомагаємо»
16 квітня 2025 року російський дрон практично повністю зруйнував будинок журналістки Ірини Дмитрієвої у Дніпрі. 31 липня ракетний удар повністю знищив квартиру Ольги Стадниченко у Краматорську. 20 вересня одна масована атака на Дніпро зруйнувала або пошкодила житла одразу трьох журналістів медійників – Олександра Пронського, Сергія Чернявського та Владислава Романова. Це лише кілька історій з переліку українських медійників, які за останній час отримали екстрену допомогу від НСЖУ завдяки підтримці данських колег.
Завдяки пожертвам Данської спілки журналістів НСЖУ змогла надати екстрену допомогу понад сотні українських медійників, а в березні та квітні 2025 року продовжити роботу Центрів журналістської солідарності, коли припинилося фінансування ЮНЕСКО.
Лише за останній рік – з жовтня 2024 по вересень 2025 – екстрену фінансову допомогу отримали 33 журналісти з різних регіонів України. Їхні історії – це хроніка того, як війна щодня руйнує життя медійників, які продовжують працювати попри все.
24 травня 2025 року дім Володимира Мжельського поблизу Києва перетворився на купу уламків після російського удару. У Запоріжжі 21 вересня атака керованими авіаційними бомбами пошкодила будинок Ксенії Клещенко, а 28 вересня ракетний удар зруйнував редакцію, де працює Наталія Стіна.
30 вересня стало чорним днем для відомого фотожурналіста з Дніпра Миколи Кошелева – його квартиру було практично знищено атакою шахедів, при цьому фізично постраждав сам журналіст.
Особливо драматичною стала ситуація у прифронтових містах. У березні 2025 року через масовані обстріли та бомбардування довелося релокувати відразу чотирьох журналістів: Олександра Моцного, Оксану Шевель, Ольгу Кисленко та Інну Загорулько. Схожа доля спіткала у серпні редакцію з Межової – релокуватися змушені були Євген Хрипун, Сніжана Салівон, Наталія Вознюк та Валентина Остапчук.
«Міжнародна журналістська солідарність – це не абстрактне поняття, а конкретна допомога нашим колегам у найскладніші моменти їхнього життя, – підкреслює координаторка Центру журналістської солідарності НСЖУ в Дніпрі Наталія Назарова. – Ми не просто моніторимо ворожі атаки на журналістів та медіа. Коли хтось із колег втрачає дім чи зазнає поранень, ми оперативно надаємо екстрену фінансову допомогу. І саме підтримка данських колег дозволяє нам це робити. Кожна така допомога – це відчуття, що ти не сам на сам зі своєю бідою, що професійна спільнота тебе підтримує».
Професіонали, які не здаються
27 квітня 2025 року на Конгресі Данської спілки журналістів близько трьохсот делегатів від усіх медіа Данії на знак солідарності з українськими журналістами зустріли голову НСЖУ Сергія Томіленка оплесками стоячи.
У своєму виступі Сергій Томіленко розповів історії своїх колег з різних куточків України, які вразили весь зал.
Так, Анатолій Білоножко, редактор «Миколаївських новин», працює в нелюдських умовах. Їхня редакція фактично знищена, вікна забиті дерев’яними плитами. Але найстрашніше – Миколаїв уже три роки живе без питної води. «Замість роботи над новинами ми годинами шукаємо питну воду і возимо її додому. Солона вода з крану руйнує труби і сантехніку, крани доводиться міняти щороку», – зацитував Сергій Томіленко Анатолія Білоножка. Попри такі випробування, редакція «Миколаївських новин» цього року не пропустила жодного випуску газети.
А за місяць до виступу на Конгресі Сергій Томіленко разом з редакторкою прифронтової «Трудової слави» Світланою Карпенко їздив до Оріхова, що всього за 4 кілометри від передової. Вони везли свіжий номер газети разом із хлібом, який доставляли запорізькі рятувальники. «Треба було бачити, як світилися обличчя людей, коли вони отримували і хліб, і газету – наче два різні види поживи: для тіла і для розуму», – згадував Сергій Томіленко, виступаючи в Копенгагені.
Нове керівництво – підтримка залишається!
За кілька днів після цього виступу, 29 квітня, відбулася перша офіційна зустріч із головою НСЖУ новообраного керівництва Данської спілки журналістів – президента Аллана Бойє Тулструпа та віцепрезидентки Лізе Мьоллер Шильдер. Символічно, що це була їхня перша міжнародна зустріч після обрання. «Це демонструє, наскільки важливою для данських колег є солідарність з українськими журналістами», – відзначив Сергій Томіленко.
На Конгресі голова НСЖУ вручив Данській спілці журналістів Спеціальну Почесну відзнаку Національної спілки журналістів України та подарував прапор України з підписами журналістів із Запоріжжя, Дніпра та Києва – символ вдячності та спільної боротьби за цінності вільної журналістики.
І сьогодні Данська спілка журналістів залишається одним із найпослідовніших партнерів НСЖУ. Її донати надходять до Фонду безпеки Міжнародної федерації журналістів та підтримують діяльність мережі Центрів журналістської солідарності.
«Тримайте Україну у ваших сюжетах, у ваших репортажах, у ваших серцях! – звернувся Сергій Томіленко до данських колег. – Не дайте світу забути про наші страждання та нашу боротьбу. Ваша підтримка сьогодні робить нас сильнішими завтра. Бо коли російська пропаганда постійно працює, нам життєво необхідна увага вільних медіа».
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: