Війна має безліч фронтів. Серед них – й інформаційний простір, де щоденно точиться боротьба за правду. Інформаційний вимір – місце, де правда протистоїть пропаганді, а пам’ять про героїв залишається в історії. Ті, хто висвітлює роботу армії, прес-офіцери, діляться історіями мужності бійців і спростовують ворожу брехню – виконують важливу місію. Їхня робота – розповідати правду суспільству, допомагати родинам воїнів і руйнувати ворожі інформаційні наративи.
Однією з тих, хто безперервно займається цим, є Ольга Вільхова, прес-офіцерка 31-ї бригади НГУ. Вона вже четвертий рік висвітлює події війни, документує подвиги українських військових.
Журналістську освіту (наукову ступінь магістра) Ольга Ольга Вільхова здобула у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Стажувалась на «34 каналі», на сайті «Дніпро.Інфо». Закінчивши військову кафедру НТУ «Дніпровська політехніка», отримала первинне військове звання «Молодший лейтенант». У лютому 2022 року офіційно стала офіцером служби інформації та комунікації.
Журналістика на передовій
Одним із найскладніших аспектів журналістської роботи під час війни є необхідність писати про загиблих побратимів.
– Я працюю з цими людьми, служу разом з ними, живу поряд із ними, фотографую їх під час нагороджень, переживаємо разом моменти життя. А потім дізнаюся, що когось більше немає… Це важко. А як військова, розумію, що і мій час може прийти. Тому треба фахово зробити все для Перемоги, поки ми тут, – говорить прес-офіцерка.
Ольга особисто готує матеріали про загиблих воїнів, дотримуючись журналістської етики. Такі матеріали потребують особливої обережності. Їх публікують не одразу, щоб дати родинам час на переживання втрати.
Протистояння інформаційним атакам
Окрім висвітлення подій воєнного часу, важливою складовою роботи військового журналіста є боротьба із ворожою пропагандою.
– Російська пропаганда – це своєрідний «фронт», на якому безперестанно ведеться активна війна комунікаційників. Ворог маніпулює інформацією, перекручує факти, намагається розділити українське суспільство, – пояснює Ольга.
Фейки, дезінформація та спроби посіяти паніку – це ті методи, із якими українське суспільство стикається щодня. Саме тому, на її думку, головне правило інформаційної гігієни – перевіряти першоджерела та не довіряти анонімним публікаціям. А прес-офіцерам – підтримувати об’єктивність на противагу фейкам противника.
Герої, про яких має знати світ
Історії Героїв не повинні залишитися лише у військових зведеннях. Ольга переконана: про кожного із них мають знати.
– Такі історії – доказ того, що українці є незламною нацією, – переконана прес-офіцерка. – На нашій сторінці бригади у Фейсбуку через якийсь час опублікуємо історію про військового на ім’я Іван, який під час бою на найгарячішому напрямку самотужки взяв у полон вісьмох окупантів. Ми маємо розповідати світові про наших героїв, про їхні подвиги, про те, як вони борються за Україну. Це не просто матеріали для статей – це історія, яку ми документуємо для майбутніх поколінь.
Майбутнє професії після війни
На запитання, чи змінила б вона свою професію після війни, Ольга відповідає впевнено: ні. На її думку, після завершення бойових дій інформаційна війна лише посилиться і журналісти матимуть ще більше роботи. І підсумовує:
– Ми будемо доводити правду, описувати світу масштаб злочинів росії та відстоювати справедливість. Адже Українське сонце зійшло, тепер наша місія розповісти про це.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Іван Биков, студент 3 курсу Університету митної справи та фінансів, спеціальність «Журналістика»
Фото із особистого архіву Ольги Вільхової
