Основні види договорів, які найчастіше використовуються; істотні умови договорів, які обов’язково мають бути передбачені для захисту своїх прав; форма та порядок укладення договорів; контроль за виконанням договорів; відповідальність за порушення умов – ці та інші юридичні аспекти стали темою для обговорення на вебінарі «Основи договірного права для медіа. Вчимось правильно укладати договори, необхідні в роботі», який організувала мережа Центрів журналістської солідарності НСЖУ, під егідою якої діє юридична гаряча лінія для журналістів та медіа.
Про актуальність проблематики для медійників свідчить те, що до участі у вебінарі зареєструвалися понад 85 журналістів та керівників редакцій. Трансляція також велась на сторінці НСЖУ у фейсбуці.
Тема вебінару «Основи договірного права для журналістів і медіа» продиктована вашими численними запитаннями. Ми бачимо, що від початку широкомасштабного вторгнення багато редакцій стикнулися з викликами викликами, які пов’язані саме з їхньою господарською діяльністю. Значна частина журналістів також опинилися в ситуації, коли їм або потрібна юридична допомога з укладенням договорів, або потрібна підтримка, щоб відстоювати свої права. Тому, узагальнивши всі запитання, ми запланували окрему зустріч, на яку сьогодні вас запросили, – зауважила, відкриваючи вебінар, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Головний спікер вебінару – доктор юридичних наук, адвокат, керуючий партнер IBC Legal Services Михайло Кочеров розповів, що договірне право як частина цивільного кодексу веде свій початок ще зі стародавнього Риму. Звісно, за століття воно зазнало безлічі трансформацій, «обросло» сотнями законів, але незмінним залишається основне – предмет, ціна та строк договору.
Михайло Кочеров наголосив на тому, що важливо розуміти договірне право, бо воно допомагає журналістам захищати свої права та уникати непорозумінь у професійній діяльності.
Під час вебінару він розповів, як правильно укладати договори, необхідні журналістам у роботі. Йшлося про основні види та істотні умови договорів, порядок їх укладення, контроль за виконанням договорів та інші юридичні аспекти.
Ось кілька консультацій, які стануть у пригоді медійникам.
Чи можна укласти угоду через email або месенджер?
Багато хто вважає, що договір – це виключно документ на папері з підписами сторін.
Проте, за нормами цивільного та господарського законодавства, угода може укладатися різними способами:
– через обмін електронними листами,
– у месенджерах,
– шляхом підписання PDF-документів,
– через підтвердження намірів у листуванні.
– Якщо між сторонами є домовленість, і вона зафіксована в електронному вигляді, це може мати юридичну силу. Особливо, якщо використовується електронний підпис, – пояснює Михайло Кочеров.
Однак є нюанси. Якщо угода була укладена через месенджер, без електронного підпису або інших підтверджень, довести її юридичну силу у суді буде складно. Тобто просто зробити знімок екрана листування – недостатньо.
Хто володіє правами на статті журналістів?
Багато хто думає, що авторське право на статтю автоматично належить її автору.
Проте законодавство України передбачає різні варіанти.
– Якщо журналіст працює у штаті за трудовим договором, майнові права на його матеріали належать роботодавцю з моменту створення, якщо інше не передбачено договором.
– Якщо журналіст працює за цивільно-правовим договором, майнові права на статтю переходять до замовника після її створення, але важливо чітко прописати це в угоді.
– Журналіст, який отримує заробітну плату, вже отримує винагороду за своє авторство. Особисті немайнові права залишаються за ним, але майнові переходять до роботодавця, якщо інше не передбачено трудовим договором», – пояснює Михайло Кочеров.
І ще один істотний нюанс. Якщо в договорі не вказано, що винагорода включає оплату за авторські права, автор може вимагати додаткову компенсацію.
Що робити журналістам, якщо замовник відмовляється платити?
– Головне – не чекати моменту, коли вам вже не платять, а правильно укласти договір із самого початку, – наголошує Михайло Кочеров.
Він рекомендує:
Чітко прописати обсяг роботи та порядок її передачі (наприклад, стаття передається на електронну пошту, вказану в договорі).
Встановити строк прийняття матеріалу: якщо замовник не висловлює заперечень у визначений термін (наприклад, 3 робочі дні), матеріал вважається прийнятим.
Визначити термін оплати (наприклад, протягом 3 днів після прийняття матеріалу).
Включити санкції за прострочення платежу (подвійна облікова ставка НБУ + 3% річних), що стимулюватиме замовника дотримуватися умов договору.
Михайло Кочеров також відповів на запитання медійників і анонсував тему наступного вебінару – він буде присвяченим проблематиці оподаткування у медійній сфері.
Нагадуємо, що для журналістів працює безкоштовна гаряча лінія юридичної допомоги НСЖУ. Українські медійники та медійниці можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC LEGAL SERVICES» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
Ми гарантуємо:
● повну конфіденційність;
● професійну, кваліфіковану допомогу;
● якісну та швидку відповідь на поставлене питання.
Для звернення необхідно заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg. Сервіс є повністю безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
***
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Вікторія Кукевич, Анастасія Кіях, Інна Косянчук
Дискусія з цього приводу: