Ірландський викладач англійської Брендан Моллой уже втретє від початку повномасштабної війни відвідав Київ.
Він добре відомий українським журналістам завдяки English Speaking Club, який понад два роки веде онлайн у співпраці з Національною спілкою журналістів України (НСЖУ).
Для нього поїздка до України завжди більше, ніж звичайна подорож: кожна зустріч із своїми учнями, зокрема, і журналістами, стає особистим досвідом – натхненним і водночас зворушливим.
У Будинку українського журналіста, що на Хрещатику, відбулась тепла розмова про важливість збереження свободи слова та роль медійників у воєнний час. Брендан зупиняється, коли говорить про журналістику в Україні. Він із сумом згадує ім’я Вікторії Рощиної – журналістки, яка загинула в російському полоні.
«Я розумію, наскільки небезпечна ваша робота. Але вона життєво необхідна. До прикладу, я думаю про ту молоду жінку Вікторію, яка загинула. І розумію: журналісти – це особливі люди, неймовірно хоробрі. Ви маєте продовжувати розповідати світові правду про те, що тут відбувається».
Викладач-волонтер поділився своїми враженнями про подорож Україною. Вона розпочалася зі сходу: Брендан побував у Запоріжжі, Дніпрі та Кривому Розі. Друзі намагалися відмовити його від цієї ідеї, адже в Україні триває війна, і це може бути небезпечно. Проте сам Брендан переконаний:
«Якщо я приймаю рішення їхати в Україну – я їду. Ніхто не може змінити мого рішення. Я приїжджаю сюди виконати свою місію – підтримати, надихнути й донести до інших історії людей, які щодня виборюють право на життя».
Не лише навчальним, а й символічним був цей візит для Брендана.
Гість зізнається, що найбільше вражений саме людьми, яких зустрічає в Україні:
«Одна риса, яка найкраще описує українців, — resilient (прим.: з англ. – стійкий). Ви не здаєтеся. Ви продовжуєте жити й боротися, навіть коли здається, що сил більше немає».
Моллой отримав від НСЖУ на згадку пам’ятні подарунки. Серед них – добірка газет із прифронтових міст, випуск яких Спілка журналістів відновила після повномасштабного вторгнення. Голова Донецької обласної організації НСЖУ Олена Калайтан розповіла про кожне із подарованих видань і наголосила, наскільки важлива для переселенців і жителів прифронтових територій інформація та підтримка через місцеві газети. Брендон у свою чергу зауважив, що, подорожуючи Україною, з деякими із них він устиг ознайомитися. А ось відроджене видання «Вечірній Миколаїв» для викладача має особливу цінність. Щоразу він намагається доставити цю газету українській родині, яка змушена була залишити рідне місто через війну, і тепер мешкає поряд із ним в Ірландії. “Це для них емоційно важливо”, – підкреслює він.
Журналісти Спілки не могли прогавити нагоди ближче познайомити Брендана з Києвом. Цього разу вони вирушили на екскурсію Хрещатиком, яку провела журналістка інформаційного департаменту НСЖУ і професійна гідеса Інна Косянчук. Викладач уважно слухав історії про головну вулицю столиці й дивувався, як сильно вона змінила свій вигляд за століття. Для нього ця розповідь стала паралеллю з поїздкою до Бородянки.
Ірландець був вражений тим, як швидко відновлюються пошкоджені споруди у прифронтових містах:
«Зараз це виглядає наче світ до війни. Я б не здогадався, що ці будівлі були зруйновані три роки тому. Просто не помітив би, бо зараз вони виглядають зовсім нормально».
Коли Брендана Моллоя запитують, що означає для нього досвід в Україні, він обирає слово «poignant» — зворушливий, болісно-сильний. Саме таким він бачить свій шлях поруч із українцями, які продовжують чинити опір загарбникам і водночас будувати майбутнє.
Лариса Портянко, Туровець Юлія, інформаційна служба НСЖУ
Фото: Лариса Портянко
