На юридичному тренінгу в Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ медійники обговорили низку питань, які виникли під час воєнного стану. Йшлося про те, які правові гарантії безпечної професійної діяльності медійників, як вирішуються проблеми трудового стажу працівників, чиї видання закрилися через війну на окупованих і прифронтових територіях, який алгоритм дій журналістів і редакцій у разі пошкодження майна внаслідок обстрілів тощо. Тренінг провів Олексій Біленко – кандидат юридичних наук, керівник гарячої юридичної лінії ЦЖС, голова Запорізької обласної організації Спілки юристів України, президент асоціації конвергентної журналістики.
– Згідно з нормами Міжнародного гуманітарного права, журналісти не мають особливого статусу в умовах збройного конфлікту. Вони прирівняні до звичайних цивільних осіб, – зазначив Олексій Біленко.
На медійників поширюються такі гарантії:
- заборона насилля над життям і особистістю;
- заборона захоплення у заручники;
- заборона примусової мобілізації стороною, яка окупувала території;
- забезпечення лікуванням, харчуванням, житлом;
- компенсація моральної та майнової шкоди і шкоди для здоров’я (поранення, каліцтво, смерть особи).
– Члени сімей загиблих журналістів мають право на одноразову грошову допомогу у розмірі ста прожиткових мінімумів. У разі поранення журналіста під час виконання ним професійних обов’язків грошова допомога становить 50 прожиткових мінімумів, – звернув увагу Олексій Біленко.
Спікер також розповів журналістам, що в Україні створено Реєстр збитків, завданих агресією рф, що є першою складовою майбутнього компенсаційного механізму для документування та систематизації інформації про збитки, завдані Україні, її громадянам та юридичним особам. Реєстр вже функціонує: затверджуються нові правила подання заяв та відкриваються нові категорії для замовників.
Під захистом перебуває майно і житло фізичних громадян, яке їм належить, вони отримують від держави грошову компенсацію. Для цього необхідно зафіксувати пошкодження об’єкта та надати інформаційне повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Зробити це можна або самостійно онлайн – на Порталі Дія чи у мобільному застосунку, або ж офлайн у адміністратора в ЦНАПі чи у нотаріуса.
На жаль, під приціл ворога потрапляє не лише житло медійників, а й приміщення редакцій. Однак програма «єВідновлення» працює лише для громадян. Для різного типу підприємств не існує відпрацьованого механізму отримання відшкодування.
Але це не означає, що вони не можуть довести своє право на компенсацію. Насамперед потрібно звернутися до ДСНС. Рятувальники складають акт про пошкодження приміщення і майна, проводиться фотофіксація пошкоджень. Юристи збирають всю необхідну інформацію і документи про зруйнований об’єкт і мають право від імені юридичної особи, якою є редакція, подати заяву про вчинення кримінального правопорушення. Дехто вважає це марною справою, але це треба робити. Бо юридична особа згідно з Кримінально-процесуальним кодексом має статус потерпілої. Всю зібрану інформацію потрібно подати до Реєстру збитків через портал ДІЯ, який формується з метою подальших компенсаційних виплат. Важливо мати копії всіх документів, що зможуть підтвердити право власності на зруйноване і втрачене майно.
– Одержали на тренінгу дуже корисну інформацію. І не тільки з приводу власних втрат майна та нерухомості від воєнних дій. Редакції місцевих видань особливо хвилює також питання компенсації за наші пошкоджені чи знищені приміщення, – говорить журналістка газети «Голос Гуляйпілля» Тамара Борт. – Гуляйполе, Оріхів, Пологи – приміщення редакцій практично знищені. На тренінгу ми одержали дорожню карту, як ми повинні діяти, щоб мати можливість одержати компенсацію, кошти на відновлення. Коли маєш знання – маєш надію, що все вдасться зробити, – підкреслила журналістка.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Наталія Стіна, Ніна Деркач
Фото Дар’ї Зирянової
