Триває повномасштабна війна, зумовлена безпрецедентною агресією російської федерації проти нашої країни, тож по всій території України відбуваються заходи мобілізаційного характеру, зокрема призов військовозобов’язаних громадян для виконання військового обов’язку. Якщо на початку війни питання порядку призову було не до кінця визначене та законодавчо врегульоване, то наразі ситуація змінилась, оскільки Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (Постанова № 560), якою, серед іншого, визначається порядок вручення повісток, відмови від отримання повістки, реквізити (зміст) повістки тощо.
Національна спілка журналістів України вкотре наполягає, що журналісти приносять значну користь суспільству, висвітлюючи локальні події, останні новини, в тому числі військові злочини російської федерації та виконуючи інші професійні функції.
Оскільки ані органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, ані законодавець досі не розробили механізм бронювання, або отримання відстрочки військовозобов’язаними журналістами, в цьому матеріалі коротко роз’яснюємо, які повноваження мають представники ТЦК та СП, поліції, хто уповноважений вручати повістки, які обов’язкові реквізити повістки, порядок їх вручення тощо. Сподіваємось, із цією статтею ознайомиться якомога більше військовозобов’язаних журналістів, адже знання та розуміння свої прав та обов’язків може дозволити запобігти порушенням зі сторони відповідних органів та вчиненню порушень проти особи.
Хто має право вручати повістки?
Постановою № 560 чітко визначено коло осіб, які уповноважені вручати повістки, а саме:
- Представники ТЦК та СП – у межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного ТЦК та СП;
- Представники структурних підрозділів держадміністрацій – в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної держадміністрації;
- Представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад – в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів;
- Представники підприємств, установ, організацій – на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов’язків);
- Представники відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (тільки резервістам та військовозобов’язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку) – на усій території України.
ВАЖЛИВО! Не всі представники зазначених груп (окрім представників підприємств) мають право вручати повістки, а лише ті, кого було уповноважено вручати повістки на підставі Наказу відповідного керівника ТЦК та СП, держадміністрації тощо. На підставі Наказу, яким визначено особу, уповноважену вручати повістки, видається службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки (форма посвідчення наведена нижче).
Видане службове посвідчення має бути власноручно підписане керівником та підпис має бути скріплений гербовою печаткою.
Де та коли можуть вручити повістку?
Вручення повісток може здійснюватись цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блокпостах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Який порядок складення повістки, її реквізити (зміст)?
Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як і самою Постановою № 560, визначено обов’язкові реквізити заповненої повістки, які загалом ідентичні, але з невеликою, проте значною різницею в одному з пунктів.
Відповідно до Постанови № 560, у повістці зазначаються:
- прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
- найменування районного (міського) ТЦК та СП або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
- мета виклику до районного (міського) ТЦК та СП або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- місце, день і час явки за викликом;
- підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису (в законі відсутня вимога про зазначення дати підпису);
- реєстраційний номер повістки;
- роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.
Яким чином може бути направлена повістка?
Повістка про виклик може бути вручена особисто або відправлена поштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
У разі надсилання повістки поштою, вона має бути надіслана на адресу місця проживання військовозобов’язаного, зазначену ним під час уточнення даних, а якщо уточнення не здійснювалось – на адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Належним підтвердженням оповіщення виклик до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
- у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
- у разі надсилання повістки засобами поштового зв’язку:
– день отримання поштового відправлення, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
– день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за місцем проживання/місцем реєстрації;
Отже вручення повісток в інший спосіб, як от: залишення повістки у поштовій скриньці, у дверях квартири, телефонний дзвінок тощо не вважається належним здійсненням оповіщення особи про її виклик до відповідного ТЦК та СП.
Як відбувається вручення повісток?
Повістки для оповіщення видаються представнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженому їх вручати, під підпис в журналі реєстрації повісток. Після завершення заходів оповіщення такий представник звітує про кількість виписаних та вручених повісток.
Старший групи оповіщення, уповноважений представник ТЦК та СП зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.
На вимогу громадянина пред’являє свій паспорт громадянина (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред’явити його паспорт та військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Саме громадянин, якого зупинили, має заявити вимогу представнику ТЦК пред’явити його документи, зокрема, службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки.
Без пред’явлення такої вимоги, у разі відмови від отримання повістки, буде вкрай важко довести, що представник ТЦК та СП або інша особа, що вручає повістку, не мали відповідних повноважень.
При цьому, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником ТЦК та СП або поліцейським.
Чи можна не з’явитись в ТЦК та СП за врученою повісткою?
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов’язаний у найкоротший термін, але не пізніше ніж упродовж трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки, безпосереднього звернувшись до зазначеного у повістці ТЦК та СП (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Хто та в яких випадках може здійснити затримання?
Адміністративне затримання може бути проведено виключно представниками поліції, (при цьому допускається сприяння представників ТЦК та СП) у випадку, якщо керівник ТЦК та СП звернувся до органів поліції для затримання особи у зв’язку із вчиненням нею адміністративного правопорушення щодо відмови від отримання повістки або дотримання правил військового обліку, а також у випадках, якщо під час вручення повістки у складі групи оповіщення, до якої входить представник поліції, громадянин відмовився від отримання повістки, про що зазначалось вище.
Адміністративне затримання здійснюється незалежно від місця перебування особи на військовому обліку. У такому разі особу доставляють до найближчого ТЦК та СП або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Водночас, якщо представниками ТЦК та СП було подано повідомлення органам поліції про необхідність затримання особи, представники поліції мають внести до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили вищезазначені адміністративні правопорушення,
Інформація про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення у сфері військового обліку, також має бути внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів, та яка також має відображатись в електронній формі (застосунку Резерв +).
Як проводиться адміністративне затримання особи?
Під час адміністративного затримання обов’язковим є складення протоколу, в якому зазначаються:
- дата і місце його складення;
- посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
- відомості про особу затриманого;
- час і мотиви затримання.
Протокол підписує посадова особа, яка його склала, і затриманий. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), які мають право здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання інформують центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію», поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України. На вимогу особи поліцейський зобов’язаний повідомити про причини застосування ним відповідних заходів.
Згідно зі ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. Водночас кодексом також передбачено, що осіб, які вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення – до трьох діб.
ВАЖЛИВО: призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця перебування на військовому обліку. Таким чином, можливим є вручення повістки та направлення до будь-якого ТЦК та СП у будь-якій адміністративно-територіальній одиниці України.
Процедура проведення призову включає (скорочено):
– оповіщення про виклик;
– прибуття до ТЦК та СП;
– проходження медичного огляду;
– перевірку підстав щодо надання відстрочки;
– документальне оформлення призову;
– відправлення призваних громадян на військову службу.
Таким чином, незалежно від того, чи була відстрочка фактично оформлена, під час проведення призову та ДО моменту відправлення на військову службу має бути встановлено чи має військовозобов’язана особа підстави для відстрочки від призову. Отже, у будь-якому випадку, якщо наявні відповідні підстави, необхідно наполягати на оформленні відстрочки, зазначати про такі підстави, подавати заяву про оформлення відстрочки та відповідні документи для того, щоб не бути незаконно відправленим на військову службу.
● ● ●
Нагадуємо, що для журналістів працює безкоштовна гаряча лінія юридичної допомоги НСЖУ. Українські медійники та медійниці можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC LEGAL SERVICES» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
Ми гарантуємо:
● повну конфіденційність;
● професійну, кваліфіковану допомогу;
● якісну та швидку відповідь на поставлене питання.
Для звернення необхідно заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg. Сервіс є повністю безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
Даніл Сербін, IBC Legal Services