• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
П’ятниця, 9 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна У фокусі – КРИМ

Наріман Джелял про Азіза і Ахтема Асанових: «Росія категорично не хоче звільняти кримських татар…»

НСЖУ НСЖУ
9 Липня, 2024 / 13:52
рубрика У фокусі – КРИМ
0
Наріман Джелял про Азіза і Ахтема Асанових: «Росія категорично не хоче звільняти кримських татар…»

Наріман Джелял дає інтерв'ю українським ЗМІ після визволення з російського полону. Київ, 28 червня 2024 року

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Поки звільнений з російської тюрми громадянський журналіст і заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял перебуває на реабілітації, європейський телевізійний канал «Настоящее время» (створений компанією «RFE/RL» з участю «Голосу Америки») опублікував розлоге інтерв’ю з ним, в якому він розповідає, як проходило його поневолення в тюрмі Мінусінська.

Подробиці про його звільнення Інформаційна служба НСЖУ опублікувала раніше.

Пов'язанітеми

Еспланаду імені Армана Солдіна, журналіста AFP, вбитого в Україні, відкрито у французькому Віші

«Багато литовців не з розповідей, а особисто знають про те, що відбувається на фронті», – Ліна Кущ

В інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» зокрема, Наріман Джелял, який раніше говорив про готовність боротися за звільнення всіх політичних в’язнів з російського полону, каже про перспективи звільнення інших політв’язнів, зокрема незаконно засуджених разом з ним в фальсифікованій справі про підрив газопроводу Азіза та Ахтема Асанових.

Ось що він сказав.

Кореспондент ТРК «Настоящее время» Аріна Федорових: У російських в’язницях залишаються ще понад 120 кримських татар. Зокрема, Асан та Азіз Ахтемови, які проходили з вами у справі «про диверсію». Що вам відомо про їхню долю зараз?

Наріман Джелял: Справді, якимось дивом було те, що за останні п’ять років, з 2019 року, я став першим кримським та кримськотатарським політв’язнем, якого було звільнено з російського полону. Всі інші всі ці роки – хтось більше, хтось менше, хтось тільки почав цей складний шлях – поки що залишаються в лапах російської влади.

Азіз перебуває у в’язниці міста Єнісейська Красноярського краю. Ми разом туди прибували, тільки він трохи раніше, він переді мною етапом йшов, я буквально з відставанням за два-три дні їхав за ним. Асан перебуває у Володимирі, теж у в’язниці, тому що по суду нам усім три роки в’язниці призначили. Частину цього терміну було зараховано за перебування у СІЗО, але десь до кінця цього року вони будуть у в’язниці, після чого їх буде відправлено для подальшого відбуття покарання в колонію суворого режиму десь в Росії. Де це буде – невідомо, бо згідно з кримінально-виконавчим законодавством, особи, засуджені за такою статтею, як у нас (диверсія), не мають права перебувати близько до дому.

Поки вони у в’язниці, стан у них більш-менш нормальний. Я і моя дружина, природно, підтримуємо зв’язок і з батьками, і з дружинами, спілкуємось. Я після звільнення одразу ж із ними поговорив.

Звісно, не лише вони, а всі політв’язні перебувають у зоні уваги українських правозахисників, а завдяки їм – у зоні уваги української влади. Я в перші дні після звільнення зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським. І в розмові я йому передав, що мій особистий біль, моє особисте переживання, звичайно, за всіх, але найбільше за Асана та Азіза, хоч болить мені за всіх і кожного. Я особисто з багатьма знайомий, по етапах, у в’язницях, декого знав до їхнього ув’язнення, з кимось познайомився під час ув’язнення, з кимось сидів разом, у тому числі й у в’язниці в Мінусінську. Президент сказав, що вони перебувають у списку разом з багатьма іншими, і намагатимемося найближчим часом, щоб ці хлопці наступного разу чи через один раз потрапили до складу тих осіб, які звільнятимуться. У списку вони й так є, мається на увазі вже за фактом.

Як мені пояснюють, Російська Федерація категорично не хоче звільняти кримських татар, вони максимально протидіють цьому, байдуже, яке в кого прізвище. Звільнено було буквально одиниці. Це мої колеги Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров свого часу, і Едем-ага (Бекіров – Ред.), він із Новоолексіївки, має інвалідність. І все, і більше нікого, решта сидять. Дехто вже, просто відсидівши термін, звільнився.

Є севастопольські хлопці, які ще у січні 2015 року трохи раніше за Ахтема Чийгоза були заарештовані. Це найперші політичні в’язні. Їх було, на мою думку, четверо, троє звільнилися просто тому, що вийшов термін, один ще, на мою думку, перебуває у в’язниці, бо йому там дали великий термін. Тоді ще російські суди не звірствували і дали їм ще більш-менш невеликі терміни. Нині менше 10 років мало хто отримує, там і 15, і 20 років отримують люди, і зрозуміло, що чекати на звільнення дуже складно.

Є, на жаль, ті, що вже померли, перебуваючи в ув’язненні. Одного з них, наприклад Костянтина Шиллінга (про смерть політв’язня стало відомо 7 лютого 2023 року – Ред.), я особисто знав. Я його ніколи не бачив, але ми сиділи з ним через стінку, спілкувалися, розмовляли, намагалися підтримати один одного, коли перебували у сімферопольському СІЗО, і, звісно, для мене особисто це дуже сумна подія. Інший – Джеміль-ага (про смерть політв’язня Джеміля Гафарова у російському СІЗО стало відомо 8 лютого 2023 року – Ред.), я його особисто не знав, але це мій співвітчизник.

Будучи на території Росії, я знайомився і з російськими політв’язнями. Дуже багато там представників Узбекистану, Таджикистану, кавказьких республік, які за так званими терористичними статтями проходять. Я спостерігав за ситуацією з переслідуваннями, з гучними процесами, починаючи від таких, наприклад, відомих особистостей, як Олексій Навальний, уже покійний, Володимир Кара-Мурза і до якихось простих звичайних росіян, які нізащо просто потрапляли під цей пресинг, під адміністративне переслідування чи під кримінальне. У своєму останньому слові на суді я висловив їм підтримку, тому що я впевнений, що в Росії – я мав можливість переконатися – багато нормальних, справжніх людей, які в силу своїх можливостей намагаються хоча б висловити своє ставлення, не брати участь у підлості якійсь, не підтримувати війну і це просто цинічне ставлення російської влади щодо власних громадян і тим більше України.

Підготовлено Інформаційною службою НСЖУ за публікацією сайту «Крим.Реалії».

Теги: Головне
Попереднє

У Дніпрі громадськість та медійники продовжують об'єднувати зусилля

Наступне

Видатний український поет, член НСЖУ Андрій Демиденко обраний Почесним академіком Національної академії мистецтв України

Схожі новини

Російські тюремники бояться читання намазу громадянським журналістом з Криму
У фокусі – КРИМ

Російські тюремники бояться читання намазу громадянським журналістом з Криму

06/05/2025
До Дня свободи преси депутатка Бундестагу поговорила з дружиною бранця Кремля журналіста Владислава Єсипенка
У фокусі – КРИМ

До Дня свободи преси депутатка Бундестагу поговорила з дружиною бранця Кремля журналіста Владислава Єсипенка

04/05/2025
Бранка Кремля Ірина Данилович не може отримати необхідні ліки в російській колонії
У фокусі – КРИМ

Бранка Кремля Ірина Данилович не може отримати необхідні ліки в російській колонії

30/04/2025
Через російські репресії в Криму без опіки залишаються діти і громадянських журналістів
У фокусі – КРИМ

Через російські репресії в Криму без опіки залишаються діти і громадянських журналістів

07/04/2025
Наступне
Видатний український поет, член НСЖУ Андрій Демиденко обраний Почесним академіком Національної академії мистецтв України

Видатний український поет, член НСЖУ Андрій Демиденко обраний Почесним академіком Національної академії мистецтв України

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Донбас: На війні — не без втрат. В інформаційній — також…

    Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Кожен лист надзвичайно важливий», – близькі та родичі бранців Кремля розповідають, чому необхідно говорити про полонених журналістів

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Звідки ви це знаєте?»: якими інструментами фактчекінгу треба володіти професійним журналістам

    1 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Життєрадісна та світла людина»: журналісти 24 каналу вшановують пам’ять експрацівника каналу Василя Довбуша, який загинув на фронті

«Життєрадісна та світла людина»: журналісти 24 каналу вшановують пам’ять експрацівника каналу Василя Довбуша, який загинув на фронті

08/05/2025

Еспланаду імені Армана Солдіна, журналіста AFP, вбитого в Україні, відкрито у французькому Віші

Еспланаду імені Армана Солдіна, журналіста AFP, вбитого в Україні, відкрито у французькому Віші

08/05/2025

«Багато литовців не з розповідей, а особисто знають про те, що відбувається на фронті», – Ліна Кущ

«Багато литовців не з розповідей, а особисто знають про те, що відбувається на фронті», – Ліна Кущ

08/05/2025

«Війна проти України дуже близька до багатьох білоруських колег», – заступник голови опозиційної Білоруської асоціації журналістів Борис Гарецький

«Війна проти України дуже близька до багатьох білоруських колег», – заступник голови опозиційної Білоруської асоціації журналістів Борис Гарецький

08/05/2025

«Коли ми говорили про центри солідарності, ми взяли вас за приклад», – віцепрезидент Міжнародної федерації журналістів Насер Абу Бакр

«Коли ми говорили про центри солідарності, ми взяли вас за приклад», – віцепрезидент Міжнародної федерації журналістів Насер Абу Бакр

08/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання