Справа української журналістки та політбранки Ірини Данилович є першою, що стосується репресій проти кримчан після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, яку комунікував Європейський суд з прав людини. Юрисдикція ЄСПЛ зараз не поширюється на Росію, але розгляд скарг політбранки приверне значну увагу міжнародної спільноти до неї.
Про це у коментарі “Суспільне Крим” розповів Сергій Заєць — адвокат у справі ЄСПЛ.
“Суд зважить докази, які були надані, і суд дійде висновку про те, чи порушували дії Російської Федерації Європейську конвенцію про захист прав людини. І це юридична кваліфікація. Це залишиться для історії, якщо хочете, як вирок Нюрнберзького трибуналу, в якому були описані злодіяння фашистів під час Другої світової війни. Але для нас також важливо тут і зараз, що Ірина Данилович може відчути, що про неї пам’ятають і за неї борються”, — сказав він.
Також, каже Сергій Заєць, Росія, ймовірно, не братиме участі в процесі та не надаватиме відповіді.
“Головний принцип міжнародного права в даному разі — те, що договори мають дотримуватись. І Росія відповідає за все, що вона зробила в період дії цього договору. А період дії договору для Росії — це до 16 вересня 2022 року. Те, що Росія зараз відмовляється визнавати, виконувати рішення, ухвалені Європейським судом, причому байдуже, чи це стосується 2022 року чи раніше, вони сказали: “Нам байдуже, ми не будемо виконувати і визнавати ці рішення”. Це проблеми Російської Федерації, оскільки це б’є по репутації Російської Федерації”, — сказав він.
За словами адвоката, складно спрогнозувати, коли буде рішення суду, адже таких скарг на розгляді багато.
“Загалом у Європейському суді з прав людини десятки скарг, які стосуються кримчан, якщо не сотні. Просто специфіка скарги Данилович полягає в тому, що вона стосується подій після початку повномасштабного вторгнення. І оскільки Росію вигнали з Ради Європи у 2022 році, і з 16 вересня 2022 року Росія припинила бути учасницею Європейської конвенції, на неї більше не поширюється юрисдикція Європейського суду”, — каже він.
Нагадаємо, Європейський суд з прав людини офіційно почав розгляд двох скарг Ірини Данилович проти Росії.
“Йдеться про справи № 6579/23 (подану 15 січня 2023 року), яка стосується незаконного позбавлення волі, та № 4065/25 (подану 28 січня 2025 року) внесення її до російського реєстру так званих “іноземних агентів”. Суд визнав скарги достатньо обґрунтованими для офіційного запиту письмових пояснень від держави-відповідача щодо можливих порушень Європейської конвенції з прав людини. Суд запросив Уряд України приєднатися до розгляду як третю сторону. На відміну від Росії, Україна зазвичай подає свої позиції у подібних справах”, — написала організація “Крим.SOS”.
Що відомо про Ірину Данилович
Ірина Данилович зникла 29 квітня в тимчасово окупованому Криму, коли поверталася з роботи додому. Того ж дня в її будинку в селі Владиславівка біля Феодосії, де вона проживала з батьками, окупаційні силовики провели обшук, вилучили її телефон і техніку.
Вона оголосила голодування 21 березня після того, як кілька місяців намагалася домогтися медичної допомоги — її здоров’я різко погіршилося в ізоляторі, особливо після вироку наприкінці минулого року.
Данилович знепритомніла під час перевезення її до незаконного “Феодосійського міського суду”, щоб вона завершила ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Крім того, через знущання вона збирається оголосити голодування.
6 квітня журналістка припинила голодування у відповідь на обіцянку найближчими днями вивезти її із СІЗО Сімферополя до клініки для обстеження та лікування.
29 червня окупаційний Верховний суд Криму змінив вирок громадянській журналістці та активістці Ірині Данилович, яка раніше була засуджена до семи років позбавлення волі за звинуваченням у зберіганні вибухового пристрою. Згідно з ухвалою апеляційної інстанції термін покарання скоротили на один місяць.
В листопаді минулого року повідомлялось, що Данилович утримується в антисанітарних умовах та не отримує належного лікування.
