Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЕ/РЛ), частиною якої є «Крим.Реалії», в Росії оголошено «небажаною організацією», повідомив сайт «Крим.Реалії»
Що означає для кримчан та жителів інших регіонів України це оголошення Мін’юстом РФ «Крим.Реалії» «небажаною організацією»? Крим, як відомо, окуповано і приєднано Росією і, хоча це не визнається законним у світі, він перебуває під її фактичним контролем.
«Радіо Свобода» пояснює: РСЕ/РЛ – незалежна некомерційна медіакорпорація, що фінансується за допомогою грантів Конгресу США через Агентство США з глобальних медіа (USAGM), раніше – Раду керуючих з питань мовлення (BBG). РСЕ/РС вільна від політичних впливів і не є «агентом» жодного уряду; Закон зобов’язує нас надавати глядачам та читачам правдиві, об’єктивні та професійно підготовлені матеріали. Представникам американського уряду, включаючи голову Агентства США з глобальних медіа, заборонено втручатися у роботу наших журналістів. РСЕ/РС бачить своє завдання у просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом надання чесної та збалансованої інформації.
Що таке «небажана» організація в Росії?
Це така організація (іноземна чи міжнародна), яка, на думку Генеральної прокуратури Росії, «загрожує основам конституційного ладу, обороноздатності чи безпеки» РФ. Російський закон про такі організації з’явився у 2015 році, Міністерство юстиції Росії веде їхній перелік. Нині у списку майже 150 організацій, серед них є кілька російських ЗМІ, зареєстрованих у європейських країнах – «Медуза», «Важливі історії», «Проект», телекомпанія «Дощ», «Нова Газета Європа» та «The Insider». Ще в цьому російському переліку є міжнародні розслідувальні проекти – OCCRP та Bellingcat, і безліч фондів, інститутів та рухів.
Що означає визнання організації «небажаною»?
З точки зору Росії це означає, що така організація заборонена у Росії. Їй –
- не можна відкривати в Росії та на окупованих та анексованих територіях України структурні підрозділи (а існуючі потрібно закрити);
- не можна проводити фінансові операції з участю російських банків;
- не можна розповсюджувати і навіть «зберігати з метою поширення» інформаційні матеріали, у тому числі, ймовірно, символіку;
- не можна створювати юридичні особи та реалізовувати програми.
Як визнання «Радіо Свобода» та «Крим.Реалії» «небажаною» організацією може торкнутися особисто читачів в Україні і на окупованих територіях?
Коли ЗМІ в Росії визнають «небажаною» організацією, це накладає обмеження не лише на саме видання, а й на його читачів. Багато що може вважатися «участю в небажаній організації» або просто заборонено. Ось список:
- керівництво чи робота у цьому ЗМІ;
- пожертвування та інше фінансування;
- участь у заходах;
- поширення та зберігання матеріалів цього ЗМІ і навіть, можливо, його символіки;
- репости публікацій ЗМІ у соцмережах;
- схвальні коментарі під публікаціями видання;
- невидалення раніше опублікованих постів та коментарів.
Тобто якщо ви опублікували десь посилання на матеріал «Крим.Реалій», зробили репост матеріалу в соцмережах, коментували публікації (навіть до визнання «небажаними»), то вам з боку Росії може загрожувати звинувачення в «участі» в роботі «небажаної» організації, як би це не здавалося абсурдним та незаконним.
Важливо! Поліція вважає, що всі ваші старі пости і твіти, які стосуються нововизнаної «небажаної» організації, також треба видаляти.
Що може бути читачам за таку «участь»?
В Росії є два види покарання за порушення заборон, що стосуються «небажаної» організації, у тому числі за участь у її діяльності – адміністративна та кримінальна.
За адміністративною статтею 20.33 фізичній особі поки що загрожує штраф від 5 до 15 тисяч рублів (окрема відповідальність для організацій та посадових осіб). Таких справ у Росії вже відкрито чимало. Наприклад, у 2018 році в Калінінграді суд оштрафував місцевого жителя за те, що він на своїй сторінці у «ВКонтакті» розміщував публікації з сайту «небажаного» руху «Відкрита Росія» і робив репости. Суд визнав, що тим самим обвинувачений поширював матеріали «небажаної» організації. «ОВД-Інфо» веде список таких справ.
Кримінальну справу за статтею 284.1 КК РФ можуть порушити за участь у діяльності «небажаної» організації, якщо раніше читача залучали за це за адміністративною або кримінальною статтею, а також за фінансування та організацію діяльності такої організації. Покарання за кримінальною статтею – штрафи, примусові чи обов’язкові роботи чи позбавлення волі.
- за участь у діяльності «небажаної» організації – штраф до 500 тисяч рублів (або у розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період від двох до трьох років), примусові роботи чи строк ув’язнення до 4 років;
- за фінансування – примусові або обов’язкові роботи або позбавлення волі до 5 років;
- за організацію діяльності – примусові чи обов’язкові роботи чи тюремний строк до 6 років.
У Росії вже порушували кримінальні справи за участь у «небажаній» організації. Одне з найвідоміших – проти петербурзького політика та колишнього координатора «Відкритої Росії» Андрія Пивоварова. Його засудили до 4 років позбавлення волі за репости у фейсбуці (що робив репости саме він, не доведено).
За донати (інше фінансування) «небажаної організації» кримінальну справу можуть порушити одразу, минаючи стадію адміністративної справи. Проте, Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, маючи стабільні джерела фінансування, не проводить кампаній зі збору фінансових коштів.
Практики порушення адміністративних чи кримінальних справ за лайки та коментарі до постів «небажаних» організацій у Росії та на окупованих нею територіях України поки що не було.
А якщо читач не в Росії чи окупованих нею територіях?
Це не має значення для осіб із паспортами РФ. Влітку 2022 року до закону про «небажані» організації ухвалили поправки, за якими можна притягнути до відповідальності і тих громадян з російським паспортом, які перебувають за межами Росії та контрольованих нею територій.
Що читачам потрібно зробити прямо зараз, щоб убезпечити себе?
«Радіо Свобода» радить читачам після прочитання матеріалу найкраще видалити посилання на матеріали «Крим. Реалії», щоб не накликати на себе зайву увагу окупаційної влади – як самі публікації, репости в соціальних мережах, так і гіперпосилання, якщо ви десь посилалися, – радять адвокати російського Центру захисту прав ЗМІ. Навіть опубліковані логотипи можуть стати приводом для порушення адміністративної справи (хоча ймовірність цього менша).
При цьому не має значення, коли були розміщені ці публікації – до чи вже після визнання організації «небажаною». Законодавство Росії вважає це «тривалим» порушенням, термін давності відраховується не з моменту публікації, а відколи ваш пост побачив співробітник правоохоронних органів.
Чи потрібно ставити позначку про те, що Крим. Реалії «небажана організація»?
Ні. Закон цього не передбачає.
А чи взагалі можна читати ЗМІ, оголошені «небажаними»?
Так, читати «Радіо Свобода» та «Крим.Реалії» все ще безпечно – не лише публікації на сайті та в соцмережах, а й розсилки. Читачі можуть також згадувати «Крим.Реалії» у своїх постах у соціальних мережах, за умови не ставити гіперпосилання. Хоча закладки у браузері з матеріалами редакція «Радіо Свобода» і «Крим.Реалії» редакція радить також періодично видаляти.
Інформаційна служба НСЖУ