Як здійснювати реєстрацію суб’єктів у сфері друкованих медіа відповідно до нового закону «Про медіа»? На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services.
Ще в минулому 2023 році, а саме, 31 березня, набрав юридичної сили Закон України «Про медіа» (далі – Закон). Цим Законом було закріплено правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій сфері.
Розглядати весь законодавчий акт в даному матеріалі ми не будемо, натомість зосередимось на порядку здійснення реєстрації суб’єктів у сфері друкованих медіа, розглянемо практичні аспекти, можливі проблеми при проходженні реєстраційної процедури тощо.
Загалом, реєстрація згідно Закону поділяється на обов’язкову та добровільну. Так, обов’язковій реєстрації підлягають суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра, суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення, провайдери аудіовізуальних сервісів та провайдери платформ спільного доступу до відео. В добровільному порядку, за загальним правилом, реєструються суб’єкти у сфері друкованих медіа, та суб’єкти у сфері онлайн-медіа.
Водночас в наші дні, у зв’язку з військовою агресією російської федерації, визнанням цієї держави, державою-агресором, реєстрація суб’єктів у сфері друкованих медіа являється обов’язковою. Отже, всі друковані ЗМІ, що діяли, до моменту набрання законної сили Законом, на підставі реєстраційного свідоцтва, виданого Кабінетом Міністрів України, мають пройти процедуру реєстрації, відповідно до приписів нового законодавчого акта.
При цьому, видання та розповсюдження друкованих медіа без реєстрації, забороняється. Національна рада виносить припис суб’єкту у сфері друкованих медіа, що здійснює таку діяльність, з вимогою вжити заходів для реєстрації відповідного друкованого медіа. У разі невиконання вимог припису Національна рада приймає рішення про заборону видання та розповсюдження друкованого медіа.
Слід взяти до уваги також те, що упродовж року з дня набрання чинності цим Законом, суб’єкти у сфері друкованих медіа, що діють на день набрання чинності цим Законом на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, проходять реєстрацію з дотриманням Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. Після спливу цього строку свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації втрачають чинність.
Тобто, до 31.03.2024 року, друковані засоби масової інформації, що понині діють на підставі виданих Кабміном свідоцтв про реєстрацію друкованих ЗМІ, не порушують вимог законодавства, та мають на це повне право. Однак, починаючи з дня, наступного за 31 березня 2024, такі суб’єкти вважатимуться такими, що здійснюють свою діяльність без обов’язкової реєстрації, адже видане Мінюстом свідоцтво втратить чинність.
Саме тому, ми підготували цей матеріал, для того щоб попередити та уберегти журналістів та інших членів медіа спільноти від численних негативних наслідків та збитків, що можуть настати у зв’язку із веденням діяльності без здійснення законної реєстрації.
Отже, процедура реєстрації регулюється статтею 63 Закону. Відповідно до приписів цієї статті, інформація, що подається суб’єктами у сфері медіа, юридичними та фізичними особами, різниться.
Так, юридичні особи подають наступні відомості:
а) ідентифікаційні дані;
б) адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місцезнаходження (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа);
в) контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
г) прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи;
ґ) кінцевий бенефіціарний власник (за наявності);
Фізичні особи, в свою чергу, подають такі загальні відомості:
а) ідентифікаційні дані;
б) місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
Також різниться інформація, що має бути подана, в залежності від типу медіа, яке бажає зареєструвати суб’єкт (засновник). Для друкованих медіа вказується:
а) назва друкованого медіа;
б) вид друкованого медіа;
в) періодичність виходу примірників;
г) територія та спосіб розповсюдження примірників.
Щодо порядку подання заяви, то згідно Закону вона має подаватись через електронний кабінет в Реєстрі. Однак такий Реєстр понині знаходиться на стадії розробки та тестування, тобто не є доступним для заявників та вже зареєстрованих суб’єктів у сфері медіа. Тому, всі заяви на реєстрацію подаються письмово на юридичну адресу Національної ради: вул. Прорізна, буд. 2, м. Київ, 01601, або в електронній формі на електронну пошту Національної ради: [email protected].
Самі заяви подаються за формою, затвердженою Порядком подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа (додаток 5 до Порядку).
Тепер розглянемо практичні моменти заповнення реєстраційної заяви.
1. В графі «Заявник», посеред іншого, вказується поштова адреса, телефон, адреса електронної пошти. Рекомендуємо вказувати актуальні контактні дані, бажано такі, до яких доступ має не лише одна людина. Наприклад, корпоративну поштову адресу редакції, до якої мають доступ всі працівники, номер телефону редакції. Саме ці контактні дані, Національна рада в майбутньому буде використовувати для листування, і вказавши не ту адресу, суб’єкт у сфері медіа може просто не отримати важливого повідомлення. Водночас саме заявник відповідає за правильність та коректність заповнення даних в реєстраційній заяві.
2. Графу «адреса, за якою здійснюється редакційний контроль» заповнюють виключно заявники – юридичні особи, і тільки в тому випадку, якщо фактично редакція розташована за адресою, відмінною від тієї, що зазначена в ЄДРПОУ. Якщо зареєстрована адреса, та фактична адреса знаходження редакції збігаються, дана графа не заповнюється.
3. Графа «Керівник» заповнюється тільки юридичними особами, вказується керівник (директор) відомості про якого внесені в ЄДРПОУ.
4. Графа «Кінцевий бенефіціарний власник» також заповнюється тільки юридичними особами. Вказується особа, яка прямо чи опосередковано володіє 25% та більше корпоративних прав такої юридичної особи.
5. Графа «Вид та опис діяльності у сфері медіа». Вказується назва медіа, за якою медіа буде розповсюджуватись. При цьому, для кожного медіа (наприклад: «вісті миколаївщини», та «корабел») має бути подана окрема реєстраційна заява. Включення до заяви двох медіа, навіть за умови, що вони видаються одним суб’єктом, не допускається. В частині «мова (мови) розповсюдження» вказується та мова, якою видається більша частина випусків медіа, при цьому, допускається включення декількох мов, якщо примірники випускаються різними мовами, за умови дотримання норм чинного законодавства України.
Як зазначалось вище, плата за реєстрацію суб’єктів у сфері друкованих медіа, що діють на день набрання чинності цим Законом на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, не стягується. Тому, в додатках слід зазначати свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ, та додатавати завірену копію такого свідоцтва до реєстраційної заяви. В тексті самої заяви, рекомендую додатково зазначати, з посиланням на перехідні положення Закону (п. 21), про те, що заявник звільнений від сплати реєстраційного збору.
Заява і документи до неї, у випадку їх подання в паперовій формі, мають бути належним чином засвідчені, підписані керівником або уповноваженою особою та скріпленні печаткою суб’єкта у сфері медіа (за наявності). У разі підписання заяви і документів до неї уповноваженою особою до заяви додається документ, який підтверджує повноваження такої особи (витяг, виписка з ЄДРПОУ, в яких зазначено відомості про уповноважену особу).
У разі подання заяви в електронній формі на заяву та всі документи до неї накладається кваліфікований електронний підпис (КЕП) чи печатка з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
При цьому, в Законі зазначається про те, що заявник має право включити до заяви про реєстрацію кілька технологій надання медіа-сервісу. На практиці така норма ніяк не реалізується, адже для кожного типу медіа затверджена окрема форма реєстраційної заяви. Тому, в одній заяві не можна зазначати про те, що ви маєте бажання отримати реєстрацію, також як суб’єкт у сфері онлайн медіа. Для цього, необхідно подати окрему заяву (додаток 6, у випадку онлайн медіа). Водночас за реєстрацію кожного типу медіа, навіть якщо заявником виступає одна і та сама особа, сплачується окремий реєстраційний збір, окрім випадків, коли суб’єкт звільнений від сплати такого збору.
У разі отримання повної інформації, викладеної в заяві про реєстрацію, Національна рада протягом одного місяця з дня отримання заяви ухвалює рішення про реєстрацію суб’єкта у сфері медіа, вносить відомості до Реєстру та повідомляє про це заявника. У разі отримання неповної інформації Національна рада протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє про це заявника з наданням чіткого та вичерпного переліку відсутньої інформації.
Відповідно до ст.68 ЗУ «Про медіа», до введення в експлуатацію електронного кабінету, а також після його введення в експлуатацію на вимогу суб’єкта у сфері медіа витяг з Реєстру видається Національною радою у паперовій формі. Такий витяг з Реєстру засвідчується підписами уповноважених посадових осіб Національної ради, скріпленими печаткою Національної ради. Тому, також рекомендую зазначати в реєстраційній заяві прохання направити витяг з Реєстру в паперовій формі за вказаною адресою редакції, а також в електронній формі, на електронну адресу.
