• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Субота, 11 Жовтня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації

Юність, обпалена війною: історія студентки-переселенки Катерини Приварової

НСЖУ НСЖУ
20 Грудня, 2022 / 19:07
рубрика Публікації
0
Юність, обпалена війною: історія студентки-переселенки Катерини Приварової
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності продовжує підтримувати студентів-журналістів, які переїхали з небезпечних регіонів.

У рамках діяльності Центрів журналістської солідарності у Івано-Франківську було започатковано рубрику «Юність, обпалена війною», в рамках якої студенти-переселенці розповідають свої історії, пов’язані із війною. Сьогодні в цій рубриці своїми спогадами про рідне селище й переїзд на Прикарпаття ділиться Катерина Приварова із Луганської області, яка тепер навчається в  івано-франківському ліцеї № 3, є слухачкою Школи журналістики. Наразі вимушено проживає у Франківську через повномасштабне вторгнення росії  на терени України.

Пов'язанітеми

Другий день Donbas Media Forum-2025: Як побудувати фінансову стійкість та зменшити залежність від донорських коштів?

«Ми з 2020 року відчуваємо ваш біль». Сергій Томіленко зустрівся з білоруськими журналістами у Вільнюсі

Таке забути неможливо!

Згадую: за тиждень до повномасштабного вторгнення мене часто охоплювала паніка, бо, живучи на кордоні, бачила дивні сутички, ще й читала різні новини підряд.

Той страшний день розпочався з прочитання книги «Магія ранку», яка завжди спонукала прокидатися до сходу сонця. Нічого не підозрюючи, пішла на кухню. Через  вікно побачила військову техніку. Біжу в кімнату до мами, а вона зі слізьми на очах промовляє: «Почалася війна». В голові швидко промайнули всі моменти мого життя, які, на жаль, не цінувала.

До 10 години 24 лютого – наче в тумані. Складання важливих речей, дзвінки близьким, біганина по хаті зупинилися після страшенного гулу. Було зрозуміло –танки на підході. Їх було так багато, що неможливо нарахувати. Мама пішла за необхідним до магазину, а ми з сестрою почали швидко збиратися. Більше нічого не пам’ятаю, окрім того, що через годин п’ять почали шпурляти міни. .Лежачи на підлозі, була в шоці настільки, це серйозно та страшно. Переполох.

Пройшло десь зо три тижні, як у наше селище заїхала «нова влада». До речі, вони не могли зрозуміти, чому наші люди так добре жили, порівняно з ними. Нажите українське добро нелюди забирали, людей допитували, лазили по домівках. І це ще не найгірше, що вони робили. Лячно – легко сказано. Дійшло до того, що  ховала свій щоденник. У ньому я описувала події за останні два роки. Довелося його закопати, разом з прапором, бо якби знайшли – наслідки зрозумілі.

Будення розпочиналося від ревіння літаків. Спати нереально. Обладнання Окупанти те й робили, що везли й везли військову техніку. Завжди чутно, як руйнують рідні містечка. Біль неможливо передати. В поєднанні з купою їхніх вояк, які  всюди. І, не дай Боже, ти з ними заговориш українською чи щось не то скажеш! Жахіття! Ходиш й оглядаєшся, щоб ніхто нічого не почув. А ще  російська пропаганда там величезна.

В окупації  прожила до середини літа й вирішила самостійно їхати до родичів. Сприйняти то всім далося не легко. Батьки тоді не могли поїхати: не було змоги,  та й не випускали. Я усвідомлювала, що житиму сама, але, попри все, найбільше бажання – треба довчитися. Дякую моїй сім’ї, що, не зважаючи на страх і ризики, повірили в мене та дозволили здійснити вчинок, який колосально змінив життя.

25 липня. День переїзду. Пам’ятаю, як тато намагався помістити одяг у валізу, а точніше – все. Прощання було тяжким, але, не звачаючи на це, рішення не змінила. Дорога небезпечна, їхали довго через купу блокпостів цих псевдо республік. Що тільки не відбувалося за цей період: і постріли, і погрожування! Та нарешті дійшла до переходу в Печенігах. 35 хвилин чотири кілометри пішки йшла під прицілом. І ось – Земля обітована! Цей довгожданий коханий стяг! На нього дивитися без плачу немислимо. Брудна, заплакана від щастя – я це зробила! Надалі волонтери відвезли нас до Харкова, де мене забрав хороший знайомий і посадив на потяг. На диво, на Слобожанщині прильотів жодних. Але сіла в купе і почалося. Їхала  страшенно змучена та радісна.

Через 20 годин зустрічав сонячний Івано-Франківськ з родичами, яких бачила вперше. Тільки в той момент до мене дійшло, скільки всього в свої 16-ть пережила та пройшла. Так і почався новий свідомий розділ власної книги.

Кожен світанок починався із переживань за близьких та їхню безпеку. Хоч запевняли що все добре, однак я правду знала, розуміла. З цими думками ходила по Франику й думала: «А хто знав, що так станеться?». Через місяць влаштувалася та почала працювати над собою, жити й будувати майбутнє далі.

Зараз легше, але не легше за батьківщину. Там просто виживають і закривають на багато що очі. Людей крадуть, заборона вільнодумства, ракети літають… Тільки мала частина дійсності… Хочеться думати, що це сон, але то не так.

Я вірю, що це мине і все повернеться на свої місця, але буття не буде таким як раніше. Бо скільки людей перейшли на той бік! І як жити з ними, невідомо . Зрозуміла єдине: туди більше не повернуся, хіба що тільки в гості на мою вільну Луганщину. Але робитиму багато для її відновлення та розвитку. Бо маємо всі   за то братися.

Все буде Україна, по іншому – ніяк! Нашу націю не перемогти! Слава Україні!

Катерина Приварова

Попереднє

У Херсоні розповсюджують свіжий номер газети «Новий день»

Наступне

"Aid increases our chances of surviving the crisis and gives us optimism and confidence," says Denys Ivanesko commenting on NUJU projects

Схожі новини

Вінстон Черчілль: «Ніколи не здавайтесь!»
Публікації

Вінстон Черчілль: «Ніколи не здавайтесь!»

09/10/2025
«Бідний Річард»: від журналіста до засновника держави
Публікації

«Бідний Річард»: від журналіста до засновника держави

07/10/2025
Журналіст Руслан Ганущак, чиї кадри були доказами у справах Майдану, тепер сам став частиною історії
Публікації

Журналіст Руслан Ганущак, чиї кадри були доказами у справах Майдану, тепер сам став частиною історії

03/09/2025
«Дихання ракети ні з чим не порівняти – це дихання смерті…»
Публікації

«Дихання ракети ні з чим не порівняти – це дихання смерті…»

25/07/2025
Наступне
«Допомога збільшує наші шанси пережити кризу і додає оптимізму і впевненості», – Денис Іванеско про проєкти НСЖУ

"Aid increases our chances of surviving the crisis and gives us optimism and confidence," says Denys Ivanesko commenting on NUJU projects

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Українські книжки «Душа в місті Марії» і «Янголи Маріуполя» презентовано на Балканах

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Він врятував мені життя», – Андрій Цаплієнко про загиблого друга, телеоператора Руслана Ганущака

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Квартира журналістки Альони Мельник постраждала від ракетного удару в селі під Києвом

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Другий день Donbas Media Forum-2025: Як побудувати фінансову стійкість та зменшити залежність від донорських коштів?

Другий день Donbas Media Forum-2025: Як побудувати фінансову стійкість та зменшити залежність від донорських коштів?

10/10/2025

«Ми з 2020 року відчуваємо ваш біль». Сергій Томіленко зустрівся з білоруськими журналістами у Вільнюсі

«Ми з 2020 року відчуваємо ваш біль». Сергій Томіленко зустрівся з білоруськими журналістами у Вільнюсі

10/10/2025

Регіональні медіа у час війни: як редакції трансформуються задля сталого розвитку

Регіональні медіа у час війни: як редакції трансформуються задля сталого розвитку

10/10/2025

Севгіль Мусаєва та Ольга Руденко отримали премії від американського Центру аналізу європейської політики

Севгіль Мусаєва та Ольга Руденко отримали премії від американського Центру аналізу європейської політики

10/10/2025

Папа Лев XIV: робота журналіста — це право, яке потрібно захистити

Папа Лев XIV: робота журналіста — це право, яке потрібно захистити

10/10/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання