Автори і розробники продовжують вперто просувати законопроєкт про медіа, незважаючи на його неприйняття медіаспільнотою та суспільством. Днями у ефірі «Суспільного» відбулася чергова розмова із експертами на цю тему. Позицію медіаспільноти, яку підтримує і Національна спілка Журналістів України, озвучив голова Незалежної медіа-профспілки України Сергій Штурхецький.
Утім про все – за порядком.
Єврокомісія висунула низку вимог до України на шляху до членства в Євросоюзі, серед них – ухвалення закону про медіа. Більше того, України має встигнути зробити це до кінця 2022 року. Тож, законопроєкут «Про медіа» №2693-д, поданий Микитою Потураєвим ще у липні 2020 року, стрімко зрушив з місця на шляху до ухвалення. 30 серпня цього року Верховна Рада ухвалила його у першому читанні. Законопроєкт був ухвалений за основу лише 233 голосами.
Найближчим часом, вочевидь, відбудеться, розгляд законопроекту у другому читанні.
Найавторитетніші медійні організації та об’єднання неодноразово намагалися достукатися до влади із застереженням про те, що такий закон становитиме пряму загрозу свободі слова в Україні впроваджуватиме цензуру й насправді віддалятиме Україну від Європи, а не наближатиме. Чергова справа це зробити була і у ефірі «Суспільного».
Сергій Штурхецький, найперше, наголосив, що об’єднання медійників в Україні підтримують європейські цінності та курс на євроінтеграцію і робили конкретні кроки для імплементації цих речей у медіа ще задовго того, як автори законопроєкту взялися за його розробку.
Голова НМПУ запевнив, що закон про медіа був потрібен завжди.
«Ми давно відчували застаріле законодавство. Але так склалося, що свобода слова в Україні завжди розвивалася всупереч законодавству, а не завдяки. Те, що вибороли наші-колеги журналісти, у тому числі – і ціною свого життя, достойне того, щоб ми належним чином це зафіксували законодавчо», – висловився керівник НМПУ.
Але наголосив, що раніше обговорення законопроєкту були дещо демократичнішими, зараз же ініціатори цього обговорення вже не так охоче ідуть на діалог.
Сергій Штурхецький озвучив в ефірі конкретні перестороги законопроєкту. Головна з них –непереборне бажання у його авторів наділити Національну раду з питань телебаченні і радіомовлення «функціями Деміурга» у справах друкованих та онлайн-медіа.
Це, запевняє Штурхецький, суперечить Конституції, яка чітко визначає цей орган як компетентний з питань саме телебачення і радіомовлення. Змінити це наразі неможливо через воєнний стан.
Натомість законопроєкт передбачає появу у повноваженнях Нацради (а, отже, і влади) більшого впливу на медіа через можливість виписувати приписи, штрафи і навіть закривати.
«Чотирьох членів Нацради призначає президент, чотирьох – Верховна Рада. Якщо у президента є більшість, то ми розуміємо, що це абсолютно політично заангажований орган. Друге питання – узагалі прозорості дій, які зможе вчиняти Нацрада щодо медіа. На жаль, взяли за приклад «Роскомнадзор», коли одноосібно вирішуватимуть – закривати чи не закривати медіа. Чи це європейський принцип? Навряд», – сказав у ефірі Сергій Штурхецький. Натомість Європейський Союз наголошує на тому, аби правила гри на медіаринку були у компетенції саме незалежного регулятора.
Окрім того, він дещо глобалізував проблему, наголосивши, що у цьому контексті йдеться більше, ніж просто про права журналістів чи певні негаразди, які можуть виникати для конкретних ЗМІ через збільшення повноважень Нацради.
«Це питання того, наскільки суспільство взагалі зможе мати об’єктивну інформацію і на її основі, на основі різних альтернатив робити правильний вибір. Ми не радимо суспільству експериментувати із свободою слова», – висловився Штурхецький.
На його переконання, закон про медіа після його ухвалення тільки почне свій шлях до європейського законодавства. Тоді і відбудеться зустріч із суворою реальністю: «Коли дія законопроєкту дістане кожного журналіста чи навіть блогера, почнуться питання. Вони почнуться і у суспільства – чому телебачення стало таким, чому закрили той чи той сайт тощо».
Журналісти отримають суттєво більше відповідальності і суттєво менше прав.
«Зараз зі зрозумілих причин ми не можемо іти на протестні акції. Та і нам треба берегти сили для зовсім іншого», – сказав Штурхецький в ефірі «Суспільного» і висловив сподівання, що Україна таки матиме медіазаконодавство зі справді європейським вектором.
Щоправда, виступ наступного спікера ефіру – народного депутата, голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, одного з ініціаторів закону про медіа Микити Потураєва – дає аргументовані підстави у цьому сумніватися.
«Під час війни Росії на знищення України говорити про те, що недоцільна регуляція всього медіапростору – це щонайменше негідно», – прокоментував Потураєв висловлені Сергієм Штурхецьким перестороги щодо надповноважень Нацради. За його словами, про жодне збільшення повноважень у законопроекті не йдеться. Ідеться лише про встановлення європейських стандартів роботи медіа, а також про рівні правила поведінки і гри для всіх учасників медіаринку.
Потураєв зауважив, що критики законопроєкту, мовляв, противляться прописаним там методам боротьби із російською пропагандою.
«Наприклад, є розділ присвячений російській війні, російській пропаганді. Я дуже складно собі можу уявити, як хтось може бути проти такого розділу», – сказав Потураєв.
Наголошуємо, що жодна медійна організація не висловлювала зауважень щодо прописаних правил, що стосуються саме аспекту боротьби із пропагандою Росії. Натомість є конкретні перестороги щодо впровадження цензури в Україні під соусом необхідності виконання умов для євроінтеграції.
Наразі, за словами Потураєва, очікують висновку Єврокомісії щодо законопроєкту й тоді розглянуть у другому читанні.
Більше того, днями із заяву щодо законопроекту днями висловили громадські організації. Вони просять не ухвалювати цей документ у теперішній редакції. Агрументують це тим, що у законопроєкті є положення, які послаблюють інструменти захисту української мови та національного культурно-інформаційного простору.
Відповідна заява була опублікована на сторінці «Мова об’єднує» у соцмережі.
Громадські організації нагадали, що в умовах повномасштабної російської агресії, захист української мови є ключовим завданням. У заяві наголошують, що «були проігноровані обґрунтовані застереження багатьох депутатів та громадських організацій, унаслідок чого майже половина парламенту не голосувала за цей законопроєкт». Громадські активісти вважають, що в проєкті закладені «величезні шпарини для «русского міра», а тому закликали народних депутатів врахувати поправки, які усунуть істотні загрози для захисту українського культурно-інформаційного простору.
Національна спілка журналістів України неодноразово озвучувала свої побоювання щодо законопроєкту. Зокрема,Спілка закликала владу зняти його з розгляду, а натомість розробити окремий законопроєкт про аудіовізуальні медіапослуги на виконання зобов’язань кандидата в члени ЄС. Альтернативою також було б скорочення законопроєкту до двох розділів, які регулюють аудіовізуальні медіапослуги.
Через Європейську федерацію журналістів українські медійники зверталися до президентка Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, аби висловити свою позицію. У відповіді вона зауважила, поділяє те, що українське медійне законодавство не повинне ставати загрозою свободі слова. Також вона наголосила, що при розробці правових норм, пов’язаних зі ЗМІ, слід залучати журналістські громадські організації.
За її словами, «слід все зробити, щоб привести законопроєкт у відповідність до законодавства та стандартів ЄС. Будьте впевнені, що дотримання цих рекомендацій буде взято до уваги під час оцінки відповідності медіа-законодавства в процесі підготовки до вступу (України в ЄС, – ред.). У наших тісних контактах з українською владою ми й далі наголошуємо на тому, що рівень узгодження має бути пріоритетом, а також на тому, що слід, як і раніше, консультуватися з громадянським суспільством і медіа-організаціями». Тому НСЖУ, НМПУ та тисячі медійників досі готові до діалогу й участі в обговореннях нового медійного законодавства. Такого, яке б не згортало свободу слова в Україні!