Феміда не спромоглась захистити Свободу Слова.
Соснівський районний суд міста Черкаси закрив провадження по справі жорстокого побиття працівниками міліції у часи Євромайдану фотожурналіста Ігоря Єфімова, а обвинуваченого – офіцера батальйону патрульної міліції – звільнив від кримінальної відповідальності за строком давності. Резонансна справа про жорстоке побиття міліціонерами у Черкасах беззахисного журналіста порушувалася на українських та міжнародних майданчиках, перебувала на контролі віденського Офісу ОБСЄ. Нинішнє рішення суду є демонстрацією свідомої відмови від справедливості у справі покарання нападників на журналіста, переконані у Національній спілці журналістів України.
20 лютого 2014 року, під час буремних подій Євромайдану у місті Черкаси було побито працівниками поліції журналіста, фотокореспондента газети «Вечірні Черкаси» Ігоря Єфімова. За наслідками побиття журналіста, лікарі діагностували травму голови зі струсом мозку, рани м’яких тканин, вивих плеча.
12 грудня 2016 року Соснівський районний суд взагалі виправдав очільника підрозділу поліції, який брав участь у побитті Ігоря Єфімова.
Згодом, 08.02.2018, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував попередні рішення судів, а Апеляційний суд Черкаської області 05.05.2018 призначив новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Коментар Валерія Макеєва, адвоката, правозахисника, секретаря НСЖУ:
Де-юре, справу потрібно було розглянути за рік, позаяк максимальний термін за ст.367 ККУ – 5 років ( а за частиною1 ст.367 ККУ, за якою висувалось обвинувачення- взагалі 3 роки).
Заявлення ж захистом обвинувачення обов’язковим допиту декількох десятків свідків, та фактичний порядок виклику свідків у судові засідання, фактично мали б розтягнути справу на декілька років- тоб-то за межі розумного строку розгляду справи. Що і було досягнуто. Прокуратура не форсувала розгляду справи, та більш того, проявляла невиправдану пасивність при розгляді.
Процесуально, суд мав невідкладно розглянути клопотання обвинуваченого або його захисника невідкладно, при його надходженні, що і було зроблено.
Так, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Поряд з цим, якщо обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК може звільнити від нього засудженого.
Згідно з приписами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, підстави для подання апеляційної скарги на вирок суду є: не виклик у судове засідання всіх сторін. Зокрема потерпілого та його представників. Крім того, із вироку суду не вбачається, що обвинувачений не заперечував проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголошує, що такий фінал резонансної справи розслідування звірячого побиття фотожурналіста Ігоря Єфімова – це вирок українським реаліям, в яких безкарність за атаки на журналістів є системною.
- Попри журналістську солідарність, а черкаські колеги навіть пікетували в центрі міста та друкували спецвипуски газет з прізвищами тих, хто бив журналіста або не зупинив цього побиття, попри міжнародний резонанс – ні прокурори, ні поліція, ні судді не захистили справедливість, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Справа честі виявилася лише демонстрацією державної уваги до теми безпеки журналіста. Ми вивчаємо юридичні обставини цієї справи та висловлюємо солідарність із нашим колегою, який постраждав при виконанні професійних обов’язків – Ігорем Єфімовим.
