Міжнародні експерти Ради Європи, які взяли участь у двох онлайн-обговореннях щодо законопроекту №2693-д “Про медіа”, поданого у Верховну Раду, не радять Україні запроваджувати регулювання онлайн-медіа. А формування Нацради з питань телебачення і радіомовлення визнають надзвичайно політизованим. НСЖУ подає аргументи авторитетних експертів Жана-Франсуа Фурнемона з Бельгії та Кріштіни Розгоній з Угорщини за перекладом з англійської видань «ГОРДОН» та «Українські новини».
Держави Європейського союзу не регулюють контенту онлайн-медіа. Про це експерт Ради Європи Жан-Франсуа Фурнемон заявив 8 липня під час онлайн-дискусії «Проєкт закону «Про медіа» 2693-д: обговорення регулювання онлайн-медіа та платформ спільного доступу до інформації та відео».
“Не є звичайною практикою в Європі
включення онлайн-медіа у сферу регулювання, якій підлягають аудіовізуальні
медіа. Я б не радив так робити. Якщо ж це сталося, то регуляцію потрібно
обмежити самим мінімумом. Проста реєстрація – щоб знати, хто стоїть за
ресурсом, на випадок незаконної активності”, – сказав
бельгійський фахівець.
У жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ, додав Фурнемон. “Звичайно
не повинно бути подальших зобов’язань по контенту, які б нав’язувалися
онлайн-медіа, оскільки це не є європейською практикою і це виходить за рамки
AVMS – директиви, яка стосується тільки аудіовізуальних медіа”, – підкреслив
експерт.
Характеризуючи законопроект “Про медіа”, він підкреслив, що багато формулювань у ньому носять незрозумілий і нечіткий характер й повинні бути уточнені чи перероблені.
Зокрема, це стосується питань санкцій щодо медіа, вимог до їх власності (врахувати роботу партійної, профспілкової та іншої преси, що належить будь-яким асоціаціям та об’єднанням), питань реєстрації та ліцензування.
На його думку, із законопроекту повинні бути видалені параграфи, що стосуються висвітлення тем, пов’язаних з діячами комуністичного і націонал-соціалістичного режимів.
Також він підкреслив, що законопроект в першу чергу повинен бути спрямований на захист права медіа на самовираження, а не концентруватися на санкціях проти преси.
Консультант Ради Європи Кріштіна Розгоній рекомендує Україні відкласти впровадження регулювання інтернет-ЗМІ й зачекати, поки ЄС розробить і протестує рішення в цій сфері.
Про це вона заявила в ході онлайн-дискусії «Проєкт закону «Про медіа» 2693-д: Обговорення правового статусу національного регулятора та співрегулювання», яка відбулася 10 липня.
Консультант підкреслила, що в Європі лише дві країни прийняли законодавство, що регулюють онлайн-медіа і, зокрема, використання мови ненависті в цій сфері.
Але в Німеччині Закон, який набув чинності у 2019 році, зараз знаходиться в процесі перегляду.
А у Франції окремий закон, який надає регулятору обмежувальні і заборонні повноваження щодо онлайн-медіа та їх контенту, визнаний місцевим Конституційним Судом неконституційним.
“Цей закон був визнаний неконституційним Конституційним судом Франції. А Єврокомісія попередила Францію, що він суперечить європейським нормам”, – підкреслила Розгоній.
Вона додала, що Єврокомісія щойно анонсувала публічні дискусії навколо прийняття “цифрового акту” (Digital Single Act), який повинен врегулювати сферу надання онлайн-послуг, в тому числі і надання інформації.
Консультант Ради Європи закликала Україну почекати з впровадженням регулювання онлайн-медіа, щоб мати можливість зважені це рішення і застосувати європейські практики в даній сфері, коли вони будуть розроблені і перевірені на практиці.
“Сфера регулювання онлайн-медіа та онлайн-платформ небезпечна зараз, і я безперечно рекомендую і пропоную спробувати уникнути пасток в цій сфері, і спробувати почекати, щоб побачити, які рішення і які кращі практики виникають прямо зараз. І бути дуже обережним під час розширенні регулювання медіа”, – резюмувала Розгоній.
Також консультант Ради Європи Жан-Франсуа Фурнемон вважає, що прописана в законопроекті “Про медіа” процедура призначення членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яким пропонується передати повноваження з регулювання всіх ЗМІ, надто політизована.
Про це він також повідомив в ході онлайн-дискусії «Проєкт закону «Про медіа» 2693-д: Обговорення правового статусу національного регулятора та співрегулювання».
Фурнемон підкреслив, що незалежність Нацради повинна ретельно захищатися цим законом.
“В умовах призначення, звичайно, присутній деякий захист (незалежності Нацради – ред.) І детальна процедура, що ми вітаємо, але призначення все ще залишається дуже політичним. 8 членів Нацради призначаються двома різними політичними органами. І я рекомендую схвалити будь-які заходи по залученню ГО (громадських організацій – ред.), академічних кіл в процес призначення 8 членів Нацради”, – сказав експерт.
Він додав, що необхідно також вжити заходів щодо обмеження політичного впливу на кандидатів в члени ради, чого поки немає в поточній редакції законопроекту.
Фурнемон також виступає за максимальну фінансову незалежність Нацради і посилення небюджетної сфери його фінансування, такий як, наприклад, плата за ліцензії.
Говорячи про термінологію закону, експерт підкреслив, що в законі слід уникати визначення “державний контроль”, кажучи про повноваження Нацради з регулювання медіасфери.
“Регулятор повинен підтримувати свободу вираження думок, але точно не впроваджувати державний контроль у сфері медіа”, – зазначив Фурнемон.
Обидві дискусії організовано Комітетом ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці з Проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні” та ГО “Платформа прав людини” за фінансової підтримки Counterpart Int.
