Як юридично правильно оформити наказ про тимчасове призупинення роботи підприємства? Як краще оформити стосунки з персоналом редакції під час воєнного стану? Яким чином повернути кошти передплатникам у разі, якщо газета кілька місяців не виходила? Такі питання актуальні для багатьох видавців. Зокрема, їх порушив головний редактор газети «Вісті» зі Словʼянська Олександр Кульбака. На прохання НСЖУ розʼяснення дає адвокат, керуючий партнер юридичної компанії IBC LEGAL SERVICES Михайло Кочеров.
Трудовий договір розривають, якщо неможливо надати та виконувати роботу
Згідно ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі – Закон) дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Тобто, призупинення буде вважатися правомірним, якщо існує прямий причинний зв’язок: військова агресія – наслідки – неможливість надання роботи. На прикладі це виглядає так: Маріуполь – бомбування – зруйнований офіс – в офісі не має можливості надати роботу.
Треба розмежувати такі речі, як «складнощі у забезпеченні роботи» та «неможливість її надання». На прикладі: Київ – існує загроза життю через повітряну тривогу, але майже всі заклади (лікарні, аптеки, міський транспорт) працюють – половина офісу виїхала та стала біженцями – в офісі можна працювати, але більшість штату боїться повертатися.
Головним чинником є абсолютна неможливість надання роботи. В Законі не йдеться про неможливість надання попередньої роботи або роботи у тих самих умовах. Наприклад: був у редакції у штаті охоронець, але він виїхав, був штат з десяти журналістів, проте замовлень у них немає, офіс відкритий. Відтак, журналісту можна запропонувати роботу охоронця.
Призупинення трудового договору, якщо все ж такі є підстави, можна оформити наказом в односторонньому порядку, а наказ надіслати за місцем реєстрації працівника та за іншою достеменно відомою адресою (місце реєстрації як тимчасово переміщена особа, або якщо працівник надішле лист тощо).
В наказі так і написати:
«У зв’язку із військовою агресією РФ проти України, керуючись ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», враховуючи те, що __________________________ (офіс зруйновано, територія знаходиться в зоні бойових дій тощо), що виключає можливість надання роботи,
наказую:
Призупинити дію трудового договору із Шевченко. В.В., охоронцем, з _____ до закінчення воєнного стану та відновлення господарської діяльності ТОВ «____».»
Як краще оформити стосунки з персоналом редакції під час режиму воєнного стану?
Ви можете запропонувати працівникам оформити відпустку без збереження заробітної плати. У період дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати не обмежуючись 15 календарними днями на рік. Зі змісту статті випливає, що відпустка надається за ініціативою працівника, а не роботодавця, який не може в односторонньому порядку це зробити.
Ви можете в односторонньому порядку запровадити дистанційну роботу. В силу ст. 60-2 КЗпП у разі виникнення загрози збройної агресії або надзвичайної ситуації дистанційна робота може запроваджуватися наказом роботодавця без згоди працівника шляхом прийняття наказу, з яким працівника ознайомлюють протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
Ви можете запровадити простій. Новий закон не містить нововведень щодо простою. Нагадаємо, що відповідно до ст. 34 КЗпП простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Таким обставинам відповідає війна. Простій повинен оплачуватися з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Звертаємо увагу на те, що у вказаній статті Кодексу йдеться про зупинення роботи підприємства, а отже наказ про простій повинен ґрунтуватися не на факті війни в Україні, а на факті зупинення роботи підприємства пов’язаного з такою війною. Питання застосування простою під час війни повинно вирішуватися в залежності від об’єктивних обставин, зокрема, слід враховувати чи існує у місцевості, де знаходиться підприємство, загроза життю чи нормальним життєвим умовам людей тощо.
