Чи помічали ви, що в кінці напруженого дня чи робочого тижня у вас є потреба побути в тиші, глибоко вдихнути і відчути, що поруч вас люди, котрі можуть підтримати? Саме про відновлення, турботу про себе і життєстійкість у непростий час говорили під час зустрічі групи підтримки у центральному офісі Національної спілки журналістів України. Розвантажувальний захід провела психологиня Юлія Гундертайло.
Спершу учасниці по черзі називали себе, розповідали свої очікування від зустрічі, ділились викликами і пережитим досвідом. Хтось працює з темою війни з 2014 року, хтось живе під обстрілами чи відновлює медіа на волонтерських засадах. Дехто просто прийшов, бо відчув, що потрібна пауза. У цих коротких самопрезентаціях було багато схожого – втома від роботи із тривожним контентом, відчуття провини за відпочинок і звичка ставити свою працю, потреби інших вище своїх інтересів.
Одразу після знайомства Юлія Гундертайло запропонувала учасникам прислухатися до свого внутрішнього стану та виразити його голосом. Спільний бджолиний гул та інші імпровізовані звуки допомогли створити відкриту й невимушену атмосферу самовираження.
А далі психологиня м’яко повернула всіх до тіла й дихання. Вона запропонувала медитацію з увагою до стоп, колін, спини, плечей, шиї, живота й дихального ритму. Психологиня зазначила, що коли стає тривожно або важко, достатньо просто знайти затишний куточок і подихати.
Після цього учасникам пояснили, що хронічний стрес змушує організм постійно перебувати у стані напруження. Якщо не чергувати навантаження та відпочинок, то напруга накопичується в тілі і негативно впливає на настрій, самопочуття та здоров’я людини в цілому. Саме так і виникає вигорання: спочатку втома і виснаження, потім – дистанціювання від роботи та, зрештою, падіння ефективності. І в цьому місці розмова стала дуже практичною. Юлія Гундертайло радить щодня ставити собі запитання, чого саме зараз потребуємо – тілесно, емоційно й поведінково.
Серед ключових порад Юлії Гундертайло були такі:
- Щоранку думайте не лише про роботу й побут, а й про себе. Виділяйте бодай 15–30 хвилин на власну турботу, робіть хоча б одну дію для себе. Розбавляйте денну рутину фізичною активністю, прогулянками, розмовами з близькими, улюбленими хобі.
- Замість хвилювань про неконтрольовані події, спрямовуйте енергію на ситуації, де ви можете мати вплив. Не виснажуйте себе внутрішнім «пережовуванням» новин і тривог.
- Більше концентруйтесь на позитивному, адже у стані постійної напруги нервова система швидко зношується.
- Якщо робота більше не приносить відчуття змісту й радості, – це сигнал зупинитися й переосмислити власне навантаження.
Після короткої теоретичної частини учасники перейшли до практики, зокрема, – арт-терапії і вправи «Дерево». З прадавнини дерево символізує коріння, силу роду, витримку і міць. Учасниці малювали дерева такими, якими їх уявляли. Пастелі та кольорові олівці проявляли на білому папері кремезні дуби з весняним світлом і молодим листям, як знак нового циклу й надії. Малюнки розклали спершу на підлозі. Кожна учасниця розповіла, який зміст вкладала у цей величний символ. Потім роботи зібрали в спільний “ліс підтримки” на дошці. Цей візуальний образ став майже метафорою самої зустрічі. Кожне дерево було окремим, але разом вони створили простір, де є і свобода, і взаємне підсилення.
–Цю вправу ми можемо перенести і на спільноту, відчути її силу та сенс. Так само, як дерева не ростуть поодиноко, людина не повинна тягнути все сама. Навіть кілька щирих голосів поруч, їх поради і, часом, мовчання уже знімають частину тягаря.
Зустріч завершилась чаюванням, розмовами у невимушеній атмосфері.
Ірина, одна з постійних учасниць групи підтримки для медійників, зазначає:
–Я навчилася відключати думки, коли слідкувала за диханням. Цікаво було відволіктися від роботи: малювати, а не записувати. Бо все життя працюєш зі словом, тож, бодай, на деякий час хочеться трішки змінити амплуа. Велика подяка за те, що ми змогли розслабитися і надихнутися. Живемо далі!
Головне, що учасники винесли із зустрічі: життєстійкість – це вміння витримувати обставини та, водночас, дозволяти собі щось приємне для душі: незапланований відпочинок, відвідування спільноти однодумців чи невеличку радість для себе, як ось, горнятко кави. Щоб переключитися від тривожних буднів і повернутися до роботи трохи м’якшими, але сильнішими.
Подія відбулася в межах проєкту «Розширення стратегій, мереж та інструментів у галузі психічного здоров’я та профілактики вигоряння для громадянського суспільства в Україні» спільно з Araminta gUG та Офіс Дій.
Лариса Портянко
