Вже наприкінці серпня – на початку вересня у Верховній Раді планують зареєструвати пакет законопроєктів проти SLAPP – стратегічних позовів, які використовують для тиску на журналістів та активістів. Результати публічних консультацій та фінальні правки до майбутнього закону презентували у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.
В Україні триває активна робота над правовим захистом тих, хто порушує суспільно важливі теми. Представники парламенту, медіаспільноти, громадського сектору та міжнародні партнери обговорили доопрацьовану законодавчу базу, яка має покласти край зловживанням судовою системою.
Синхронно з іншими європейськими країнами
Що таке SLAPP? Strategic Lawsuits Against Public Participation (стратегічні позови проти участі громадськості) – це необґрунтовані судові позови, які впливові особи чи бізнес використовують не для захисту прав, а задля залякування, фінансового виснаження та примусу до мовчання журналістів, правозахисників та активістів.
Як зазначила голова Національної ради Ольга Герасим’юк, Україна розробляє анти-SLAPP інструменти синхронно з іншими європейськими країнами, які наразі адаптують своє законодавство до Директиви ЄС та рекомендацій Ради Європи.
«Для України тема SLAPP давно перестала бути теоретичною. Ми вже бачили судові справи, які щоразу повертають суспільство до дискусії про баланс між правом на судовий захист і свободою вираження поглядів. Тому наша зустріч – це новий етап переходу від професійного обговорення до формування сучасного законодавства», – наголосила Ольга Герасим’юк.
Керівниця Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі підтвердила, що міжнародні партнери активно підтримують Україну на цьому шляху через Глобальний фонд захисту медіа. Вона підкреслила: такі позови є не звичайними спорами, а відвертим зловживанням процедурами заради цензури.
Член Національної ради Олександр Бурмагін, який модерував захід, додав, що цей закон покликаний захистити не просто окрему професію журналіста чи активіста, а ключове демократичне право – право суспільства знати правду.
Які зміни пропонує законопроєкт?
Пакет законодавчих ініціатив напрацювали провідні експерти з ГО «Платформа прав людини» та ГО «Лабораторія цифрової безпеки». Пропозиції містять кілька революційних для українського суду інструментів:
- Швидкий старт (раннє відхилення): створення механізму, який дозволить судам оперативно закривати явно необґрунтовані позови ще на початкових етапах процесу.
- Окремий облік SLAPP-справ: Віта Володовська (виконавча директорка ГО «Лабораторія цифрової безпеки») запропонувала впровадити спеціальну судову статистику. Це дозволить чітко бачити масштаб проблеми: скільки таких справ у судах, хто найчастіше судиться та проти кого.
- Додаткові процесуальні гарантії: посилений захист для всіх, хто здійснює діяльність у суспільних інтересах.
Наступні кроки та запуск реформи
За словами голови Комітету ВР з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, після фінального доопрацювання законопроєкт планують зареєструвати у Верховній Раді вже наприкінці серпня або на початку вересня 2026 року.
Водночас учасники презентації одностайні: ухвалення закону – це лише половина справи. Справжній успіх реформи залежатиме від її практичного впровадження. Для цього необхідно:
- Навчити та підготувати суддів і адвокатів до роботи з новими правовими нормами.
- Детально роз’яснити нові захисні механізми медійникам та громадським активістам.
Захід організувала ГО «Платформа прав людини» за фінансової підтримки Глобального фонду ЮНЕСКО із захисту медіа (GMDF). Системна робота над ініціативою триває з червня 2025 року, коли при профільному комітеті парламенту було створено спеціальну робочу групу.
Раніше ми розповідали про те, що голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко під час відзначення 80-річчя Баварської асоціації журналістів у Мюнхені подякував німецьким колегам за солідарність з Україною та підтримку журналістів і місцевих видань, які продовжують працювати поблизу лінії фронту.
