«Як створити промпти для генерації ідеальної статті з ШІ»: у межах серії тренінгів зі спікером Олегом Косьминою медійники розглянули важливі інструменти, а також провели практикум й зосередилися на реальних кейсах. Охочі підготували кілька своїх матеріалів, аби попрацювати над ними разом з ChatGPT. Адже у вирі швидкого контенту в соціальних мережах медіа змінюють формат роботи та намагаються автоматизувати дедалі більше процесів. Створення ефективного промпту для штучного інтелекту складає великий відсоток успіху у прагненні написати якісний матеріал з використанням технологій. На практиці це виходить не завжди добре, тож медійники зі Львова та Запоріжжя обʼєдналися, аби поглибити знання у роботі з ШІ.
–Ми детально розібрали, як структурувати запит так, щоб ШІ розумів не лише тему, але й контекст, стиль, бажану глибину матеріалу, джерела для перевірки фактів, а також специфічні нюанси журналістської подачі. Говорили про важливість ролі у промпті — коли модель «стає» журналістом, редактором або фактчекером, а не просто генератором тексту. Обговорили, чому треба давати чіткі інструкції щодо тону, цільової аудиторії, довжини, структури та навіть емоційної забарвленості тексту»,– зауважив спікер з ІТ Олег Косьмина.
Під розмови розібрали три практичних питання.
Спершу спробували створити завдання для ШІ, аби він написав анотацію та ключові слова для вже готової наукової роботи.
Після попросили щодня готувати замітки на культурну тематику у регіональне видання – зроблений матеріал перевірили на відповідність фактів за допомогою уточнюючих запитань.
Насамкінець визначили, як попросити штучний інтелект працювати у стилі, що притаманний журналістові. Задля цього надіслали у ChatGPT один з матеріалів, описали особливості бажаного стилю та попросили відтворити це у наступних роботах. Окрім цього, ШІ здатен відредагувати стилістику вашого матеріалу під потрібний формат.
Також обговорили типові помилки: занадто загальні запити, відсутність прикладів у промпті, ігнорування вимоги про унікальність або перевірку фактів.
–Дякую кожному, хто поділився своїми статтями й замітками – це допомогло побачити, як один і той самий промпт поводиться з різними темами та жанрами. Було цікаво спостерігати, як за допомогою кількох уточнень у промпті текст стає більш структурованим, читацьким і емоційно влучним.
Особливо тішить, що атмосфера була не просто навчальною, а й натхненною. Багато учасників уже під час зустрічі експериментували зі своїми запитами, виправляли та порівнювали результати. Це чудовий знак, що у нас є активна спільнота, яка готова не лише слухати, а й пробувати та впроваджувати», – підкреслив тренер.
Зустріч виявилася надзвичайно корисною для журналістів, які працюють у медіа. Адже більшість з присутніх стикалася з проблемою, коли штучний інтелект видає бажане за дійсне або ж замість конкретики видає суцільну «воду».
–У своїй роботі я ще не впевнений користувач штучного інтелекту, проте розумію, що без цих навичок виконую завдання менш ефективно. Мені сподобався тренінг, оскільки це була класна нагода розібратися не з теоретичної точки зору, а з практичної. Буквально побачити як неправильний промпт впливає на готовий результат. Цінно, що пан Олег влучно підправляв та допоміг врешті скласти те ідеальне ТЗ для ChatGPT», — говорить медійниця Ольга Романів.
Наступного разу учасники планують зачепити глибшу взаємодію з ШІ і розглянути, як тренувати ChatGPT працювати під власний стиль, щоб він “відчував” особистий підхід до теми, умів відтворювати лексику, структуру й навіть ритм подачі матеріалу, аби не просто швидко отримати текст, а зробити його вашим, унікальним і впізнаваним.
Зазначимо, що попередні дві зустрічі львівські та запорізькі медійники за співпраці Центрів журналістської солідарності навчилися використовувати штучний інтелект у щоденній роботі та визначили навички з IT, що будуть must-have для журналіста у 2025-26 роках.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Дарʼя Маркова
