Днями у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ відбувся тренінг, який провели представники громадської організації «Правозахисна група «СІЧ». Досвідчені медійники, викладачі профільних факультетів, студенти разом з експертами говорили про коректне висвітлення в журналістських матеріалах теми полонених.
Подібні тренінги стали традиційними – для того, щоб медійники вели якісну комунікацію, надавали читачам достовірну інформацію і не нашкодили нєю тим, на кого так чекають вдома. Цього разу увагу зосередилися на чутливій темі полону. У російській неволі нині перебувають тисячі українців. Не лише військові, а й цивільні, які опинилися у в’язницях через свої переконання, погляди, а інколи і звичайне свавілля росіян.
За словами експерток «Правозахисної групи «СІЧ» Наталії Кожиної та Ксенії Онищенко, про полон захисників йдеться у різних міжнародних актах. Щодо цивільних осіб ситуація інша. Вони захищені міжнародним правом. Але ворог на це не зважає. Тому, перш ніж писати про цивільну особу, яка перебуває у полоні, потрібно звернутися до профільних установ для перевірки відомих вам фактів.
Пам’ятайте: оприлюднення неперевіреної інформації може зашкодити не тільки військовим, а й цивільним.
– Статус цивільних осіб може змінюватися протягом часу перебування в російській неволі. Наприклад, особа може бути незаконно (свавільно) затриманою, а пізніше набути статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Це обумовлено характером протиправних дій окупантів, які характеризуються певною тривалістю в часі. Для правової оцінки цих явищ правозахисники використовують відповідну термінологію. Розібратися з термінами варто і медійникам. Це потрібно, щоб зміст вашої статті чи новини був зрозумілий не тільки українцям, а й світові, – зауважили експертки.
Правозахисниці дали низку рекомендацій щодо висвітлення цієї чутливої теми у медіа:
- Будь-який журналістський матеріал, пов’язаний з українськими полоненими, привертає увагу суспільства. Усвідомте свою відповідальність і не завдайте шкоди. Верифікуйте інформацію перед тим, як її поширити. Зверніться для цього до профільних служб та відомств.
- Не поширюйте матеріали від «особистих джерел». Ця інформація може бути резонансною, але не правдивою. Дотримуйтесь «режиму тиші».
- Розберіться із термінологією. У міжнародному праві не існує такого поняття як «цивільний полонений». Скористайтеся Пам’яткою щодо порядку коректного визначення правового статусу цивільних осіб у російській неволі. Вона допоможе зробити ваш матеріал зрозумілий для світової спільноти.
- Не пишіть у своїй статті про «політичні погляди», «місце служби», «сферу діяльності», «рідних людей» цивільного полоненого. Ворог стежить за українським інформаційним простором. Подібні дані про громадянина можуть викликати прискіпливе ставлення росіян, а отже – зашкодити процесу обміну або й взагалі загрожувати життю.
- Щодо військових полонених, то не розповсюджуйте інформацію про їхні позивні, військову частину, місце дислокації підрозділу, військову спеціальність.
- Намагайтеся не використовувати у статтях фото рідних та близьких полоненого, навіть якщо люди дають на це згоду. Краще уточніть доречність таких ілюстрацій у профільних інституцій.
- Робіть посилання на першоджерело. Заголовки мають бути зрозумілими. Тема полону занадто чутлива для нашого суспільства. Пишіть не заради кліків, пишіть заради об’єктивного інформування.
- Медійники мають усвідомити головне правило: ви збираєте факти та свідчення, інформуєте суспільство, фіксуєте воєнні злочини. Пошуком зниклих безвісти чи визволенням полонених займаються профільні служби і робота журналістів не повинна жодним чином цьому зашкодити.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
