Ворожа пропаганда змінює свою форму: зараз вплив тонший і непомітніший. «Як розпізнавати та розвінчувати фейки і працювати в медіа на прифронтовій території» – такий вебінар організував Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ для студентів четвертого курсу кафедри журналістики Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, в межах навчальної дисципліни «Медіабезпека». Тренер Максим Ходушко, журналіст інтернет-видання «Краматорськ Пост» висвітлив актуальні питання боротьби з інформаційними маніпуляціями, які активно використовує російська пропаганда для дестабілізації ситуації в прифронтових регіонах України. Спікер на конкретних прикладах пояснив методи поширення дезінформації серед населення, а також розповів про інструменти й методи, які можуть застосовувати журналісти для перевірки фактів та протидії фейкам.
Максим Ходушко звернув увагу на те, що пропаганда ворога дещо змінює свою форму. Тепер навряд чи можна побачити новини про «розпʼятого хлопчика». Важливу роль у цьому процесі відіграють соціальні мережі. Багато проросійських каналів створюють образ «своїх», нібито дружніх ресурсів. І коли вам дев’ять разів скажуть правду, а на десятий – брехню, розпізнати її стає значно важче.
Тому боротися з пропагандою надзвичайно важко, але можливо і необхідно. Для цього, за словами тренера, передусім треба навчитись її розпізнавати.
Щоб успішно протидіяти російській пропаганді, необхідно:
- розвивати власну медіаграмотність;
- підвищувати загальний освітній рівень;
- не брати на віру контент, який продукують представники ворожої держави.
–Цей захід став цінним досвідом для студентів, які отримали можливість не лише дізнатися про сучасні виклики журналістики, а й отримати практичні поради щодо роботи в умовах інформаційної війни, – зазначила Тетяна Шлемкевич, викладачка кафедри журналістики ПНУ ім. В. Стефаника. – Адже не так просто розгледіти і зрозуміти всі прийоми ворожої пропаганди, протидіяти їм. Знання, розуміння методів і прийомів її ведення – головне в цій боротьбі.
Запрошення до спілкування Максима Ходушка з прикарпатськими студентами-журналістами не було випадковим: медійник із Краматорська після повномасштабного вторгнення понад півтора року провів на Івано-Франківщині, куди було релоковане їхнє інтернет-видання. Співпрацював і дотепер активно співпрацює з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності. Тут Максим Ходушко став членом Національної спілки журналістів України. Дотепер перебуває у складі Івано-Франківської обласної спілки журналістів, хоча в грудні 2023-го повернувся в прифронтовий Краматорськ, де продовжує журналістську діяльність.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Вікторія Стрільчук
