Працюючи в умовах воєнних загроз, журналістам доводиться бути свідками травматичних ситуацій, які можуть стати джерелом вікарної травми. Що з цим робити, пояснювала Ханна Сторм.
–Аби допомагати іншим, потрібно мати власну точку опори, уміти допомагати собі. Спільна ініціатива НСЖУ і Комітету захисту журналістів (Нью-Йорк) дає можливість журналістам отримати знання про самодопомогу і стійкість, про те, як працювати без вигорання чи почуття провини. Серія занять «Психологічна стійкість журналістів: виклики воєнного часу» із фаховою експерткою Ханною Сторм, стануть у нагоді до початку складної зими. Разом ми наголошуємо – журналісти важливі! – зауважив, вітаючи медійників – учасників другого воркшопу «Стійкість. Як впоратися з почуттям провини?», голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Під час цієї онлайн-зустрічі, яка зібрала немалу аудиторію, Сергій Томіленко розповів історію журналістки, яка готувала матеріал на деокупованій території, де тривали обстріли. Медійниця була у бронежилеті. Спілкуючись із жінкою без захисного спорядження, яка розповідала про пережите під час окупації, журналістка, відчуваючи провину через власну захищеність, вирішила зняти бронежилет, аби «на рівних» продовжити розмову.
На переконання Ханни Сторм, рішення журналістки зняти бронежилет було неправильним, адже потрібно дбати про себе, аби й надалі мати можливість працювати, виконуючи журналістську місію, розповідати правду через призму пережитого людьми під час воєнних дій.
Аудіо- чи відеоматеріали, свідчення людей, які вижили при важких обставинах, документалістика військових злочинів – все це потенційні джерела вікарної травми. Тобто, як пояснює Ханна Сторм, вікарна травма або ще травма свідка – термін на означення стресової реакції, яка виникає, коли людина стає свідком болю і страждань інших та сильно співчуває. Такі відчуття можуть нагромаджуватися. У всіх різні історії, різні бачення ситуацій. Коли з’являється фізична недуга, ми стаємо менш стійкі до різних впливів. Так само відбувається і з психічним здоров’ям. Місія журналістів – розповідати про травматичні події. І переживати – це нормально, але потрібно розуміти, коли ці риси набувають клінічної значимості, впливають на роботу, стосунки, викликають нічні жахи. Потрібно розуміти, коли варто попросити про допомогу, поспілкуватися з лікарем, колегами чи друзями. Прохання про допомогу, про що не раз наголошує фахівчиня, це не прояв слабкості. Потрібно робити все для того, аби продовжувати якісно працювати.
Експертка вказала на симптоми вікарної травми, які, до речі, можуть збігатися з симптомами посттравматичного синдрому: флешбеки, панічні атаки, дисоціації, гіперзбудження, проблеми зі сном або сонливість, думки про самошкоду.
Але за наявності таких симптомів не варто думати, що ви слабкі, що не впоралися, це – прояви травматичних подій. І тут потрібна самодопомога. Ханна Сторм вкотре нагадала ситуацію в літаку, коли у разі потреби кисневу маску слід одягати передовсім на себе, а потім уже допомагати іншим.
Аби навчитися допомагати собі, Ханна Сторм радить журналістам взяти до уваги такі фактори:
- обізнаність, аби розуміти як реагує організм на травматичні події;
- власні кордони, вибудовуючи які, треба захищати себе від перенавантаження;
- зосередженість на диханні, як методі заспокоєння;
- зв’язки з родиною, колегами, з людьми, з якими почуваємося добре;
- від’єднання – час без телефону та новин, від’єднання від роботи;
- зосередження на собі;
- емпатія – переживання про людей, чиї історії розповідаємо, але треба знаходити час, щоб співчувати собі.
Ханна Сторм – прихильниця фізичної активності. Вона зауважує, що улюблені заняття спортом чи просто фізичні вправи дуже допомагають у турботі про себе.
Фахівчиня розповіла, що важливо обмежувати себе у часі під час роботи з графічними матеріалами. А під час вивчення тяжких відео для журналістських матеріалів не варто вдаватися до багаторазових переглядів з близької відстані. Спікерка виокремила і такий напрямок, як онлайн-насилля, онлайн-переслідування, якого зазнають журналісти та журналістки. З цього приводу проводилися міжнародні дослідження, які показали, що атакують не конкретно через людські якості, а через важливу журналістську діяльність, у результаті якої випливає незручна і небажана правда. Через це є бажання зломити журналістів, змусити мовчати. І тут теж важлива стійкість, аби дотримуватися у роботі принципу свободи слова.
Під час воркшопу відбувався обмін думками про відчуття, враження, механізми боротьби із стресовими ситуаціями і у висловлюваннях, і у письмовій формі. Пані Сторм запропонувала практичні поради – нескладні, які не потребують багато часу, але дієві у турботі про себе. Це обов’язково відпочинок, нехай і короткий, відокремлення власних реакцій від реакцій інших людей, уміння знаходити час для живого спілкування, пошук творчих занять.
Дихальна вправа від Ханни Сторм:
- рахуючи до чотирьох, глибоко і розмірено через ніс дихайте животом;
- затримайте дихання теж на 4 сек;
- і так само рахуючи, видихаєте носом. Можна закрити очі, покласти руку на живіт, відчуваючи наповнення. Повторювати вправу тричі.
Як відволікатися від тривожності, перемикаючи себе на речі, які оточують:
- виокремити 5 речей, які ви можете бачити, приміром, комп’ютер та інше;
- віднайти 4 речі, що їх можна відчути, скажімо, шкарпетки на ногах;
- зосередитися на 3 речах, які можна почути (до прикладу, спів пташки за вікном);
- зупинитися на 2 речах, аби відчути запах (скажімо, пахощі свіжозавареної кави);
- 1 річ – це відчуття смаку, можна уявити смак тієї ж кави, яку заварили.
Такі практики повертають у точку навколо людини.
На воркшопі медійники отримали багато корисної інформації, обговорили ситуації, які можуть виникнути у роботі кожного журналіста, а також зосередились на практичних порадах.
Слова вдячності від усієї журналістської аудиторії за внесок Ханни Сторм у популяризацію психологічної допомоги журналістам висловила перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ.
–Ми дізнаємося не лише про те, що з нами відбувається, – сказала пані Ліна, – а і як собі зарадити, дбаючи про своє ментальне здоров’я. Добре, що склалася дружня атмосфера, коли кожен і кожна за бажання можуть поділитися тим, що турбує.
Ліна Кущ повідомила, що попереду – ще одне спілкування з Ханною Сторм. Варто стежити за анонсами, можна буде зареєструватися, аби взяти участь у третьому воркшопі.
Нагадаємо, під час першого онлайн-воркшопу – «Ментальне здоров’я журналістів: основи самодопомоги» – йшлося про те, як журналістам ефективно впоратися зі стресовими ситуаціями, посилити свою психологічну стійкість та зміцнити психічне здоров’я під час війни.
ДОВІДКА. Серія воркшопів «Психологічна стійкість журналістів: виклики воєнного часу», яку проводить Національна спілка журналістів України у партнерстві з Комітетом захисту журналістів (Нью-Йорк) буде продовжена. Дата – в анонсах на інформаційних сайтах НСЖУ, зареєструвавшись, можна долучитися до онлайн-зустрічі з Ханною Сторм, отримати інформацію і практичні поради, які допоможуть розібратися у собі, аби й надалі долати виклики воєнного часу і своєю стійкістю у роботі допомагати іншим, свідчити правду.
Людмила Мазнова
