Журналіста Вілена Темер’янова і чотирьох кримськотатарських активістів, учасників справи «першої Джанкойської групи» Хізб ут-Тахрір засудили до термінів від 13 до 19 років позбавлення волі.
Вирок 26 листопада, виніс Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону, повідомляє «Кримська солідарність».
Суд призначив активісту Енверу Крошу 19 років ув’язнення, Едему Бекірову та Рінату Алієву — по 15 років, журналісту Вілену Темер’янову — 14 років, а Сеїтязі Аббозову — 13 років ув’язнення. Суд також визначив, що перші 4 роки Енвер Крош відбуватиме у в’язниці, решту частини терміну — у колонії суворого режиму. Іншим учасникам суд призначив по три роки в’язниці.
Таким чином, Вілену Темер’янову призначили термін більший, ніж просив прокурор (13 років).
Справа «першої джанкойської групи» Хізб ут-Тахрір у складі Енвера Кроша, громадянського журналіста Вілена Темер’янова, Ріната Алієва, Мурата Мустафаєва, Сеїтяги Аббозова та Едема Бекірова почалася в серпні 2022 року. Кримських татар заарештували в Джанкої. Їм інкримінували причетність до діяльності ісламської політичної партії Хізб ут-Тахрір, яка в Росії заборонена.
Основним доказом у цій кримінальній справі є аудіозапис розмови за 2015 рік. На ньому люди обговорювали питання про намаз та піст. Адвокат Еміль Курбедінов упевнений, що запис витягли з архівів ФСБ через вісім років.
«Обговорювалося низку питань про намаз: як здійснювати намаз, які є шаріатські норми з цього приводу тощо. Жодних розмов про тероризм та екстремізм, звичайно ж, не велося. Це в черговий раз доводить, який характер носять кримінальні справи [проти наших підзахисних]. <…> Всі ці роки ці люди кримінально не переслідувалися і жодної небезпеки для суспільства не несли», — розповідав захисник.
Він підкреслював, що у силовиків «не було законної підстави для арешту» кримських татар і жодного відношення до тероризму чоловіки не мають. Так, Хізб ут-Тахрір визнана в Росії терористичною рішенням від 2003 року. Однак чинний закон «Про протидію тероризму», в якому вказано поняття тероризму, де пояснюється, що є терористичною організацією, як вона визнається терористичною, був прийнятий через три роки — у 2006 році.
«Ні дії наших підзахисних, ні їхній спосіб життя не підпадають під дію цього закону. Це було основним доводом [захисту]», — говорив Курбедінов.
Сторона захисту також наполягала в дебатах, що під час слідства та судового процесу «було виявлено величезну кількість порушень»: фальсифікація доказів, надання доказів, що не мають відношення до справи, порушення при допиті секретних свідків. Еміль Курбедінов також підкреслив, що під час обшуків фігурантам справи підкинули заборонену літературу, яка не належить ні їм, ні їхнім сім’ям.
Крім того, на слідстві адвокатам та їхнім підзахисним не надали можливості ознайомитися з матеріалами, які суд відправляв на експертизу.
І хоча незалежні експерти підтвердили, що на книгах, які є речовими доказами у справі, є «близько десяти відбитків пальців людей, але жодного відбитка» учасників справи, суддя Тімур Машуков відмовив захисту у клопотанні відправити речові докази для перевірки до Військового слідчого комітету. Він також не долучив дослідження до матеріалів справи. Самі підсудні заявляли, що вважають докази сфальсифікованими слідством.
У багатьох країнах, включаючи Україну, діяльність партії Хізб ут-Тахрір не заборонена. У Криму, після анексії півострова в 2014 році, за «справами Хізб ут-Тахрір» порушуються кримінальні справи.
Правозахисники стверджують, що кримінальне переслідування кримських татар пов’язане не з тероризмом, а з їхньою мирною політичною та релігійною активністю, критикою влади та протестами проти репресій.
Фото: Кримська солідарність.
