–Боротися з російською пропагандою і фейками потрібно, насамперед, розповідаючи правду трохи раніше, ніж ворог закидає свою брехню. Адже будь-яку їхню пропаганду можна швидко розбити фактами, – каже юристка і медіатренерка Юлія Фуштей. За ініціативи представництва об’єднаного Західноукраїнського центру журналістської солідарності НСЖУ в Чернівцях відбувся тренінг «Ворожа пропаганда і наративи проти України та способи їх розвінчування». Учасники навчання разом з досвідченою тренеркою розглянули приклади створення фейків та їх поширення на різних медіаплатформах.
–Кожним фейком аудиторію намагаються загнати в певні рамки, у межах яких можна робити будь-що, аби не давати фейку «померти»: обговорювати, сперечатися тощо. Маніпулятори зазвичай подають інформацію однобоко та спотворюють причинно-наслідкові зв’язки, однак можуть подавати й правдиві дані, але з хибним контекстом, – каже Юлія Фуштей.
Для боротьби з дезінформацією потрібен комплексний підхід, який би включав роботу спецорганів із заборони шкідливого контенту, побудову ефективних комунікацій і формування власних позитивних наративів, розвиток журналістики та творення якісного контенту для різних каналів комунікації, розвиток медіаграмотності.
–Російська пропаганда в основному примітивна і обмежена. Упродовж кількох років спостерігаємо фактично однаковий набір наративів. Складається враження, що маніпулятивні тексти часто написані напівграмотними особами, – розповідає пані Юлія.
Щоб не втрапити до цієї пастки, важливо звертати увагу на дату публікації (часто поширюються старі новини та фейки) і на деталі, «вмикати логіку та вимикати емоції».
Можна використовувати різні інструменти: перевірку зображень, першоджерел, доменів, сайтів, авторів тощо. StopFake містить багато таких порад, а texty.org.ua створили застосунок «Фейкогриз», який попереджає про маніпуляції, фейки, замовні матеріали та пропаганду.
Боротися проти дезінформації можна лише комплексно. Цей підхід має включати:
- заборону шкідливого контенту. Цим мають займатися спеціальні організації;
- побудову ефективних державних комунікацій і формування своїх позитивних наративів;
- розвиток якісної журналістики та творення свого добротного контенту на різних платформах.
Чому і журналісти, і пересічні громадяни часто вдаються до фактчекінгу? Тому що фактчекінг – це швидко: спростував – опублікував. Варто більше займатися медіаграмотністю. Це – тривалий процес і результат можна побачити у довготривалому періоді.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Об’єднаний Західноукраїнський центр журналістської солідарності НСЖУ
Дискусія з цього приводу: