В умовах війни кібербезпека стала не менш важливою, ніж фізична. Щодня українці стикаються із шахрайськими схемами, фішинговими атаками, зламами акаунтів та інформаційними диверсіями з боку російських пропагандистів. Як захиститися від цих загроз, що робити у разі зламу акаунту та як кожен громадянин може допомогти очистити інформаційний простір України – про все це під час тренінгу в Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ розповіли медійникам представники кіберполіції.
– Кіберзлочини можуть мати різні форми: від крадіжки персональних даних і фінансового шахрайства до масштабних інформаційних атак. Наш основний напрямок роботи – це кібербезпека. Ми працюємо у сфері протидії шахрайству, реагування на інциденти, виявлення протиправного контенту, захист банківських систем і платіжних сервісів. Це доволі складна робота, вимагає і знань, і чималих зусиль. Але наша кіберполіція має прекрасних спеціалістів і працює доволі успішно, – говорить Олег Кирбят’єв, полковник поліції, старший оперуповноважений з оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій управління протидії кіберзлочинам в Запорізькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
– Багато людей стають жертвами зламу акаунтів. Злочинці не лише отримують доступ до особистих переписок, а й використовують ваші контакти для подальших шахрайських дій, – додає майор поліції Євген Жихарев, старший оперуповноважений в ОВС управління протидії кіберзлочинам в Запорізькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. – Ще один популярний метод – це пропозиції «легкого заробітку». Громадянам надсилають повідомлення про можливість отримання доходу без особливих зусиль, проте для початку вимагають внесення авансового платежу або надання банківських даних. Вам, журналістам, треба бути добре обізнаними в цій сфері. Бо ви активно працюєте в соціальних мережах, користуєтесь месенджерами. Від ваших знань залежить об’єктивність і правдивість інформації.
Основні методи, якими користуються шахраї в кіберпросторі:
- Фішинг — підроблені сайти, які імітують відомі ресурси та виманюють у користувачів особисті дані.
- Соціальна інженерія — повідомлення нібито від друзів, банків чи компаній, які переконують вас розголосити конфіденційну інформацію.
- Шахрайство через месенджери — шахраї зламують акаунти в Telegram чи Viber і розсилають контакту «Терміново позич гроші» або «Проголосуй за дитину».
- Злам Wi-Fi — хакери можуть перехопити ваші дані, якщо ви підключаєтесь до відкритих Wi-Fi-мереж без захисту.
Представники кіберполіціїв нагадали, що головна зброя у боротьбі з шахраями – обізнаність. Чим більше людей знає про кіберзагрози, тим менше шансів у зловмисників заволодіти чужими даними та коштами. «Інформаційна безпека – це відповідальність кожного», – наголосили фахівці.
–Кожен з нас веде цифрове життя – у смартфоні, комп’ютері, банківських додатках, соціальних мережах. Але не всі замислюються, наскільки просто можна втратити доступ до своїх акаунтів, а разом із ним і гроші, і особисту інформацію. Тож ще одне важливе завдання кіберполіції – навчити людей захищатися, – наголошує Кирбят’єв.
ТОП-5 звичок для захисту себе в інтернеті
1. Надійні паролі: кожен має використовувати пароль, який містить цифри, великі та малі літери, символи. Чим довший пароль — тим краще.
2. Двофакторна автентифікація: включіть двофакторну автентифікацію всюди, де можливо. Це дозволить захистити ваш акаунт навіть у разі витоку пароля.
3. Перевіряйте посилання: завжди перевіряйте інформацію. Ніколи не переходьте за посиланнями, які вам надходять у сумнівних повідомленнях.
4. Контролюйте свої акаунти: регулярно перевіряйте налаштування безпеки в соцмережах. Якщо бачите сторонні пристрої у списку підключень — негайно завершуйте сесію.
5. Не користуйтеся відкритими Wi-Fi-мережами: підключення до незахищених Wi-Fi-мереж може дати хакерам можливість отримати доступ до ваших даних.
Як захистити свою електронну пошту та пристрої від фішингових атак?
- Використовуйте окремий email для важливих сервісів (банкінг, держпослуги).
- Встановіть двофакторну автентифікацію на пошту.
- Не відкривайте вкладення та посилання у підозрілих листах.
- Перевіряйте відправника. Офіційний банк ніколи не попросить вас у листі вказати пароль чи CVV-код.
- Фільтруйте спам та не вводьте особисті дані на сайтах без HTTPS-захисту.
Як діяти, якщо ваш акаунт зламали?
- Негайно зверніться до техпідтримки сервісу.
- Перевірте, які пристрої мають доступ до вашого акаунту, та видаліть підозрілі.
- Якщо втратили доступ до Telegram чи Facebook, постійно намагайтеся увійти, щоб система заблокувала зловмисника.
- У разі небезпеки видаліть акаунт і створіть новий.
- Якщо ви виявили сторонні підключення до вашого акаунту, варто негайно змінити пароль, увімкнути двофакторний захист та вийти з усіх пристроїв, окрім власного.
Проект «Брама» проти фейків
Тренери розповіли також про інформаційний проект «Брама», запроваджений кіберполіцією. Його учасником може стати кожен.
–З початком війни ми побачили, що в нашому інформаційному просторі почала з’являтися велика кількість фейкової інформації та російської пропаганди. Ми зрозуміли, що поліція не може самотужки боротися з цим явищем, тому разом із волонтерами запустили проєкт «Брама».
Як він працює: ми збираємо посилання на російські пропагандистські ресурси (Telegram-канали, YouTube-відео, TikTok-акаунти) та викладаємо їх у відкритий доступ. Волонтери відправляють масові скарги адміністраторам платформ, і ці акаунти блокують».
Який результат: за три роки роботи волонтери заблокували понад 36 000 фейкових акаунтів.
Як долучитися: підписатися на Telegram-канал «Брама». Отримувати посилання на фейкові акаунти. Надсилати на них скарги, допомагаючи очищати інформаційний простір.
–Війна триває не лише на полі бою, а й у цифровому просторі. Кожен може зробити свій внесок, навіть просто залишивши скаргу на ворожий контент, – підсумував Жихарев.
Кібербезпека — справа кожного
–Все ставте під сумнів, все перевіряйте, – наголошує Кирбят’єв.
Щоб не стати жертвою хакерів, потрібно дотримуватися простих правил: не переходити за сумнівними посиланнями, не повідомляти стороннім свої паролі, користуватися двофакторною автентифікацією, оновлювати програмне забезпечення, зберігати важливі файли на окремих носіях або в хмарних сервісах.
Хакери та шахраї не стоять на місці, вони використовують новітні технології та психологічні трюки. Але якщо кожен дотримуватиметься базових принципів кібербезпеки, ми зможемо мінімізувати їхній вплив. Якщо ж ви хочете не лише захищатися, а й активно боротися з ворожими інформаційними атаками, долучайтеся до «Брами». Інформаційний фронт потребує зусиль кожного!
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Валентина Бистрова
Фото Валерії Константінової
