–Медіаграмотність для усіх прошарків суспільства – це найпростіша форма безпечного виживання в інформаційному просторі. Людина, яка освоїла бодай ази медіаграмотності, вже може протистояти базовим інформаційним загрозам, – зазначив заступник головного редактора газети «Погляд», досвідчений медійник, заслужений журналіст України Анатолій Ісак на тренінгу «Розпізнаємо ворожу пропаганду та даємо відсіч фейкам», який відбувся за ініціативи представництва Західноукраїнського центру журналістської солідарності НСЖУ в Чернівцях. У заході взяли участь журналісти та студенти кафедри журналістики ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Вони разом з Анатолієм Ісаком та журналісткою Вікторією Осинською аналізували конкретні приклади створення фейків і методи їх розпізнавання.
Зараз, коли триває війна, медіаграмотність орієнтує людей на головну загрозу – російську пропаганду, фейки і маніпуляції. І головний спосіб протистояння цій загрозі – фільтрування джерел інформації.
Важливим є те, щоби кожен на своєму соціальному рівні користувався якісними медіа, які працюють за стандартами журналістики. Наразі більшість людей ще неспроможна достеменно аналізувати виступи спікерів, розділяти опубліковані матеріали на правдиві, збалансовані чи маніпулятивні.
– Бути медіаграмотним – означає бути спроможним знайти те, що шукаєш, вибрати те, що потрібно, й визначити, наскільки надійною та правдивою є ця інформація, – розповідає Вікторія Осинська. – Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію й ділитися нею з іншими.
Надзвичайно важливими є підготовка і формування грамотних й соціально відповідальних журналістів. Адже медіаграмотність серед працівників медіа дозволяє протистояти агресивному медіасередовищу і шкідливим медіа-інформаційним впливам.
– Журналіст, як ніхто інший, має бути медіаобізнаним, уміти вибрати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації, – переконаний Анатолій Ісак.
Кожним фейком аудиторію намагаються загнати в певні рамки, у межах яких можна робити будь-що, аби не давати фейку «померти»: обговорювати, сперечатися тощо. Маніпулятори зазвичай подають інформацію однобоко, спотворюють причинно-наслідкові зв’язки, однак можуть подавати й правдиві дані, але з хибним контекстом.
Боротися з дезінформацією можна лише комплексно. Цей підхід має включати:
- заборону шкідливого контенту. Цим мають займатися спеціальні організації;
- побудову ефективних державних комунікацій і формування своїх позитивних наративів;
- розвиток якісної журналістики та творення свого добротного контенту на різних платформах.
Раніше ми розповідали, що під час одного з тренінгів у Чернівцях медійники дізналися, як не втрапити до пропагандистської пастки.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Об’єднаний Західноукраїнський центр журналістської солідарності НСЖУ
