Свою нову книгу представив колегам у Центрі журналістської солідарності НСЖУ відомий на Запоріжжі диктор радіо і журналіст, заслужений працівник культури України, ветеран журналістської організації Василь Федина. Все його життя пов’язане із захистом та пропагандою нашої мови та національної духовності. Тому і назва книги – «Виколисував мову, немов мати дитя».
–Це була не просто презентація книги, але ще й творче навчання для всіх нас, – відзначали після зустрічі її учасники.
Василь Федина майже 42 роки працював диктором на Запорізькому обласному радіо. Крім дикторської роботи, вів авторські програми про відомих запорізьких поетів і прозаїків. Широкого розголосу набула його програма “Мова рідна, слово рідне”, що виходила в ефір упродовж десяти років. Крім численних радіонарисів, у його творчому багажі книги “І голос той, і ті слова…”, “Два крила моєї долі”, “Василь Діденко. Коли туман розтав. Вибрані поезії. Спогади сучасників “, “Василь Діденко. На долині туман. У листах і в літературі “. Назви цих книг говорять самі за себе.
А в новій книжці – розміщено світлини з автографами відомих діячів української літератури і культури, у яких автор брав численні інтерв’ю, поетичні присвяти дикторові і журналісту Василю Федині, його улюблені вірші і родинні фото.
–Думаю, що не тільки я особисто, бо знаю Василя Яковича по спільній роботі на Запорізькому обласному радіо дуже давно, але і всі мої колеги почули сьогодні чимало цікавого і корисного для себе в професійному плані, – сказала радіожурналістка, переселенка з Енергодару Алла Шамрай. – Адже автор не просто презентував книгу, він розповів про свій журналістський досвід, про те, як працював над програмою «Мова рідна, слово рідне», як брав інтерв’ю у відомих українців, як працював над матеріалами, які виходили в ефір. То ж це була не просто презентація книги, але ще й творче навчання для всіх нас, – підкреслила вона.
Під час презентації своєї книжки у колі журналістів Василь Якович згадував про свого найближчого друга Василя Діденка, з яким дружив зі студентських років. «Можливо, ми й зійшлись через те, що для мене рідна мова – це біль усього свідомого життя. Допоки житиму, пропагуватиму творчість Василя Діденка і наше рідне українське слово, нашу мову та культуру», – підкреслив автор книжки «Виколисував мову, немов мати дитя».
Учасники презентації отримали у подарунок від автора його книжку з дарчими написами та автографом.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ніна Деркач
Фото Дар’ї Зирянової та Сергія Біжка
