Тридцять другий Всесвітній конгрес Міжнародної федерації журналістів у Парижі завершився із кількома важливими рішеннями: Союз журналістів Росії виключили з організації, повністю оновили керівний склад федерації, внесли зміни до її статуту, розглянули резолюції з питань свободи преси, безпеки журналістів, умов праці та впливу штучного інтелекту на медіагалузь. Делегація НСЖУ, що складалася з керівництва Спілки, медійників із Маріуполя, Києва, Словʼянська та Одеси, чотири дні брала участь у роботі конгресу й доклала зусиль до кожного з цих результатів.
Конгрес: формат і масштаб
Міжнародна федерація журналістів є найбільшою у світі організацією медіапрацівників із понад 600 тисячами осіб із 146 країн (серед них і НСЖУ), об’єднаних у профспілки і асоціації. Раз на три роки федерація скликає конгрес – вищий орган організації, де ухвалюють стратегічні рішення, обирають керівництво та оновлюють статут. Цьогорічний конгрес у Парижі – ювілейний: МФЖ виповнилося сто років. І саме тут, у місті свого заснування, організація переобрала президентку, переписала частину Конституції й ухвалила важливі питання для української та світової медіаспільноти.
Цьогоріч до Парижа приїхали понад 300 делегатів. Зала засідань нагадувала своєрідний парламент: синхронний переклад на кілька мов, годинні черги до мікрофона, делегат, що дрімав із дитиною на плечі в очікуванні результатів голосування… На будівлі паризької ратуші у центрі міста, де відбулося офіційне відкриття, виднілися українські прапори. Там Міжнародна федерація журналістів представила виставку до свого сторіччя: з українським стендом, зокрема. На відкритті експозиції президентка федерації Домінік Прадальє згадала імена журналістів, убитих росіянами в Україні: Антоні Лаллікана, Альону Грамову, Євгена Кармазіна тощо. Домінік Прадальє очолювала МФЖ з 2022 року і не балотувалася на другий термін. Серед пріоритетів, які вона послідовно відстоювала, – підтримка мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ в Україні. Федерація допомагала створити центри через Ukraine Safety Fund у 2022-му; з того часу понад 9 тисяч українських та іноземних журналістів отримали допомогу.
До організації конгресу на місці долучилися чотири французькі профспілки: SNJ, SNJ-CGT, CFDT Journalistes та Force Ouvrière.
«Ми живемо всередині “1984” Джорджа Оруелла. “Брехня – це правда” – ось що нам хочуть нав’язати», – наголосила заступниця мера міста, колишня журналістка Одрі Пульвар увечері першого дня в залі паризької ратуші. Вона перерахувала десять обов’язків Мюнхенської хартії журналіста 1971 року і додала, що кожен із них сьогодні під загрозою.
Виступ заступниці мера Парижа, колишньої журналістки Одрі Пульвар, фото Frédéric de Bellaing
Посадовиця окремо згадала Україну, Судан, Іран, Ліван і Мексику, а також пообіцяла від імені міста підтримувати журналістів: через фінансування організацій із захисту преси, надання притулку переслідуваним та просування медіаграмотності у школах. «Париж буде серцем руху опору в культурній боротьбі, яка зараз розгортається», – додала Пульвар.
Росію виключили з МФЖ
Одним із головних рішень конгресу стало остаточне виключення Союзу журналістів Росії з МФЖ. Це питання НСЖУ разом із Незалежною медіапрофспілкою України порушила у перші місяці повномасштабного вторгнення: СЖР відкрив власні пропагандистські осередки на окупованих українських територіях – у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях. У лютому 2023 року, після демаршу спілок журналістів скандинавських країн, виконком МФЖ призупинив членство СЖР, однак статут організації все ще давав конгресу право переглянути це рішення.
За три роки позиція НСЖУ та її міжнародних партнерів не змінилася: Росія не припинила агресію, не засудила воєнні злочини, не відмовилася від участі в окупаційних медіаструктурах. За даними Спілки, за цей час загинули щонайменше 149 українських та іноземних медійників, 28 журналістів утримуються в полоні, сотні медіа знищені або захоплені на окупованих територіях. Апеляційна комісія рекомендувала виключення, яке конгрес офіційно підтримав. Утім, невизначеність зберігалася до останнього. За статутом МФЖ, рішення про виключення належало саме конгресу, а не виконкому – а отже, російська сторона мала право приїхати як делегати і звернутися до учасників із проханням залишити СЖР у федерації. Незадовго до конгресу стало відомо: серед делегатів росіян немає, хоча ще півроку до цього в російських медіа з’явилося повідомлення про те, що голова Союзу журналістів Росії Володимир Соловйов отримав запрошення взяти участь. Делегація НСЖУ готувалася до цього сценарію і збирала аргументи.
«НСЖУ пишається, що ми є членами великої журналістської родини. Під час роботи у Парижі намагалися ставити в порядок денний українські питання і вдячні за солідарність, яку відчуваємо від колег з усього світу. Важливим здобутком для нас є виключення російських пропагандистів зі складу МФЖ, і те, що федерація журналістів солідарна з українськими медійниками й підтримуватиме нас надалі», — прокоментував голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Нова президентка МФЖ
Конгрес обрав президенткою МФЖ Зуліану Лайнес Отеро – очільницю Національної асоціації журналістів Перу (ANP), колишню старшу віце-президентку МФЖ. Вона стала першою президенткою федерації з Латинської Америки та Карибів і третьою жінкою на цій посаді за століття існування організації. Лайнес Отеро працює редакторкою в онлайн-виданні Crónica Viva і на ANP Radio, викладає пресове право. Медійниця є членкинею виконкому МФЖ уже 16 років.
«Ми переживаємо важкий період для журналістики в усьому світі. За останні роки ми стали свідками великої кількості вбивств журналістів у Палестині, Україні, Лівані, Судані та Латинській Америці, що є безпрецедентним в історії. Рівень безкарності за ці злочини також безпрецедентний. Наш обов’язок як міжнародної організації — забезпечити розгляд цих злочинів у міжнародних судах», – зазначила Зуліана Лайнес у своїй промові після обрання.
Нове керівництво, за її словами, продовжуватиме роботу над Міжнародною конвенцією про безпеку та незалежність журналістів, зміцненням зв’язків з міжнародним профспілковим рухом, розширенням присутності МФЖ в органах ООН, ЮНЕСКО та Міжнародній організації праці (МОП).
Безпека журналісток: позиція Гендерної ради МФЖ
На конгресі окремо розглядали становище журналісток. Мімма Каліґаріс, представниця Національної федерації італійської преси (Fnsi) та регіональна координаторка Гендерної ради МФЖ для Європи, описала поточну ситуацію: «В більшості країн Європи журналістки щодня стикаються зі складними умовами праці, ворожим середовищем, погрозами і мовою ненависті – насамперед у соціальних мережах. В Італії моніторинговий звіт “Термометр ненависті” підтвердив, що жінки залишаються основною мішенню – і серед них чимало журналісток».
На думку Мімми, криза інформаційної галузі вдарила по жінках найбільш відчутно: умови контрактів погіршилися, кар’єрне зростання ускладнилося, випадків зменшення посад побільшало. Нещодавнє розслідування виявило факти сексуального насильства, домагань та зловживань з боку редакторів і колег (що переважно стосується журналісток віком від 25 до 34 років). Це має наслідки для психічного здоров’я і економічні наслідки, серед яких – нижчі пенсії й гірші перспективи.
Каліґаріс закликала Гендерну раду МФЖ відігравати стратегічну роль у консолідації профспілок для спільних дій та підтвердила солідарність з українськими коліжанками. «Чотири журналістки, членкині нашої федерації, утримуються в російських в’язницях через виконання професійних обов’язків», – додала вона.
Зміни до статуту МФЖ
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ характеризує конгрес як «перезавантаження» організації. До виконавчого комітету МФЖ на новий трирічний термін увійшли 22 особи: 16 обрані делегатами конгресу, решта – за представницькими квотами.
Старшим віце-президентом став очільник Палестинського журналістського синдикату Насер Абу Бакр. Віце-президент(к)ами обрали Зієда Даббара (Туніс) і Дженніфер Моро (Канада), почесним скарбником – Рафаеле Лорусо (Італія). Решту місць у комітеті посіли представники Саудівської Аравії, Оману, Бахрейну, Греції, Великої Британії та Ірландії, Бразилії, Аргентини, Франції, Колумбії, Республіки Корея, Німеччини, Камеруну, Австралії, Індонезії, Анголи, США та Іспанії.
Конгрес також вніс зміни до Конституції МФЖ.
«Вони спрямовані на більшу підзвітність і прозорість, зокрема у питаннях фінансування і спонсорства, незалежності керівних органів від будь-яких політичних впливів. Взявши слово в обговоренні, я закликала підтримати поправки, які запропонували наші колеги зі Шведської спілки журналістів щодо відкритості джерел фінансування МФЖ. Також для мене особисто визначальним є те, що конгрес ухвалив зміни, які передбачають рівне представництво жінок і чоловіків у керівних органах організації», – підсумувала Ліна Кущ.
Українська присутність: презентація практичного порадника НСЖУ
Учасники конгресу першими дізналися про новий практичний гайд із безпеки для журналістів, які працюють в умовах дронової загрози. Його представив голова НСЖУ Сергій Томіленко на панельній дискусії «Бути журналістом у зонах насильства та конфлікту», до якого долучився спільно із представниками журналістських спілок Палестини, Гаїті, Ємену та Судану. Модерував дискусію почесний скарбник МФЖ Джим Бумела.
Документ створений на основі реального досвіду українських медійників у прифронтових регіонах. «Коли люди запитують мене, якою є реальність війни для журналістів, я зазвичай відповідаю одним словом: дрони», – сказав Томіленко. За його словами, з 2024 року дрони здатні уражати цілі на відстані 20–25 кілометрів від лінії фронту, а час реакції на загрозу іноді становить лише 30–60 секунд. Він нагадав про загибель журналістів телеканалу FREEDOM Альони Грамової та Євгена Кармазіна в Краматорську 23 жовтня 2025 року – за 20 кілометрів від лінії зіткнення. «Ми не можемо бути готовими до всього, але маємо швидко адаптуватися і реагувати на всі запити колег, які потребують допомоги», – підсумував голова НСЖУ.
Порадник викликав широку зацікавленість делегатів із різних країн.
Кулуари конгресу: слова солідарності з українськими медійниками звучали в розмовах із лідерами МФЖ
Конгрес не обмежувався залою засідань і голосуваннями: делегати мали багато можливостей для неформального спілкування поза офіційною програмою. Команда інформаційної служби НСЖУ поспілкувалася з кількома ключовими учасниками.
Президентка МФЖ Зуліана Лайнес Отеро запевнила, що федерація «стоятиме пліч-о-пліч із НСЖУ і боротиметься в міжнародних судах за те, щоб злочини проти журналістів не залишилися безкарними». Дженніфер Моро, новообрана віце-президентка МФЖ та представниця найбільшої профспілки приватного сектору Канади «Unifor», наголосила: «Під час війни першою жертвою часто є правда. Тому підтримка журналістів – це наша постійна місія».
Адам Портеллі з Медійного альянсу Австралії (MEAA) зазначив, що весь Конгрес підтримує тяжке становище українських журналістів, які намагаються виконувати свою роботу за найскладніших обставин.
«Конгрес вирішив виключити російську спілку. Ми з гордістю підтримали це в рамках зусиль, спрямованих на те, щоб зробити роботу в Україні безпечнішою для українських журналістів. Цей Конгрес дійсно визнає, що виклики свободи преси, з якими ми стикаємося, і насильство, із яким стикаються колеги в Україні, на жаль, не обмежуються Україною. Ми бачимо масові вбивства в Палестині та інші порушення прав людини по всьому світу», – додав він.
Генеральна секретарка британсько-ірландської Національної спілки журналістів (NUJ) Лаура Девісон підтримала позицію НСЖУ щодо протидії пропаганді на окупованих територіях і необхідності утримувати цю тему в міжнародному порядку денному.
Голова Донецького осередку НСЖУ Олена Калайтан зазначила, що делегація фіксувала увагу колег до України – попри конкуренцію тем. «Наша присутність і те, що ми звертаємо увагу міжнародної спільноти до ситуації в Україні – це важливо. Чимало питань про використання штучного інтелекту та інших тем зараз хвилюють міжнародну журналістську спільноту, але ми намагаємося повертатися до правдивості інформації та пропаганди, яку підживлюють проросійські медіа», – наголосила медійниця..
До делегації НСЖУ на Конгрес увійшли голова Спілки Сергій Томіленко, перша секретар Спілки Ліна Кущ, очільниця Донецької обласної організації Олена Калайтан (Маріуполь), член Правління НСЖУ, директор комунікаційного департаменту Олександр Харченко (Київ), секретар НСЖУ Віктор Весілик (Одеса) та журналістка інформаційної служби Валерія Мусхаріна (її поїздка стала можливою завдяки підтримці благодійного фонду «Жіночі можливості в Україні»). У роботі конгресу також брав участь голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Штурхецький.
Подробиці про роботу конгресу і ключових спікерів можна прочитати на сайті Міжнародної федерації журналістів.
Валерія Мусхаріна
Інформаційна служба НСЖУ
