Під час україно-шведського онлайн-форуму прифронтової преси, що його Національна спілка журналістів України провела спільно з Асоціацією видавців шведських медіа (Tidningsutgivarna, TU), українські редактори отримали можливість детально ознайомитися з моделлю роботи шведських регіональних медіа.
Ключовою частиною практичної сесії став виступ Йонаса Каньє — головного редактора і відповідального видавця газети Sydsvenskan, яка входить до Bonnier News, найбільшого медіахолдингу Північної Європи та засновника Ukrainian Media Fund. У ролі головного редактора він працює шостий рік, а загальний редакторський стаж налічує понад десятиліття в кількох виданнях. А вже цієї осені Йонас Канє обійме посаду Медіа-омбудсмена Швеції і виконуватиме обов’язки головного незалежного арбітра у сфері медіа-етики в країні.
Sydsvenskan — четверта за величиною щоденна газета Швеції. Редакція розташована в Мальме, неподалік Копенгагена, а фокус уваги спрямований на новини Мальме, Лунда та регіону Сконе, а також Швеції загалом і усього світу. «Досліджує, торкається тем, розважає та займає позицію»,— так позиціонує себе видання на офіційному сайті.
Видання є головним джерелом інформації для мешканців півдня Швеції: 6 із 10,5 млн. шведів читає Sydsvenskan. Медіа має 75-80 тисяч підписників, з яких близько 62% — цифрові.
Пан Каньє підкреслив, що показники довіри до бренду є одним із ключових активів видання: 93% мешканців регіону знають Sydsvenskan, а 77% мають високий або доволі високий рівень довіри до її роботи.
— У нас дуже сильна традиція локальних передплачуваних видань. Це стало одним із головних чинників успішної цифрової трансформації, — відзначив спікер. У Швеції, де проживає 10,5 мільйона людей, діє близько 120 локальних газет.
Загалом медіахолдинг Bonnier News об’єднує близько 50 локальних газет та великі національні бренди — Dagens Nyheter, Expressen, Dagens Industri.
Шведський медіаринок спирається на одну з найстаріших у світі конституційних норм про свободу преси — її ухвалено ще 1766 року. Швеція стабільно перебуває у топ-5 рейтингів свободи преси.
Ключовий момент — інститут «відповідального видавця». Кожне видання, кожна радіостанція чи телеканал мають одного відповідального редактора, без дозволу якого не може бути опублікований жоден матеріал.
— Власники не можуть прийти до мене і сказати, що публікувати. Вони можуть мене звільнити, але не можуть диктувати, що саме публікувати, — пояснив Йонас Каньє. — Лише головний редактор вирішує, що публікується.
За його словами, це дуже добра система. Також читачі знають, хто несе відповідальність, і можуть звертатися з претензіями.
Одна з найпомітніших трансформацій за останнє десятиліття — зміна структури доходів. Sydsvenskan сьогодні отримує близько 70% доходу від читачів (передплата) і лише 30% — від реклами.
— Ще десять-п’ятнадцять років тому було навпаки. Тож маємо велику зміну, — сказав шведський спікер. — Відбулося це через конкуренцію з Google і Facebook на рекламному ринку. І нам це подобається, бо тримає ближче до читачів. Якщо рекламний ринок обвалюється, ми все одно залишаємося зі своєю аудиторією.
За словами Йонаса Каньє, 60 – 70% підписників — цифрові. Тож редакція активно розвиває застосунки, подкасти та відеоформати.
У своїй презентації українським медійників Йонас Каньє окреслив п’ять ключових напрямів, на яких зосереджена редакція очолюваного ним видання:
– місцеві термінові новини та місцеві “не такі термінові” новини;
– журналістські розслідування;
– діалог із читачами (чати, прямі трансляції, що в них читачі можуть брати участь, сесії “питання — відповідь”). На думку пана Каньє, така залученість формує у підписників відчуття, що вони не просто читачі, а частина спільноти;
– орієнтація на контент, цікавий молоді. Скажімо, TikTok — ролик про незадовільні умови в одному з ігрових центрів став одним із найгучніших успіхів видання, приніс мільйон переглядів і спровокував великий суспільний резонанс;
– якість журналістики, як фундамент довіри читачів незалежно від віку і тематичних уподобань.
Як зазначив Йонас Каньє, головний стратегічний виклик — залучення підписників молодого віку (25-40 років). То ж усі інвестиції у нові формати, роботу з соціальними медіа націлені саме на це.
Завершуючи сесію, голова НСЖУ Сергій Томіленко подякував Йонасу Каньє за презентацію і привітав його з призначенням на посаду Медіа-омбудсмена Швеції.
— Ми в Україні мріємо про такий рівень редакційної незалежності, який існує у Швеції. Сподіваємося, у майбутньому ми зможемо організувати й тренінги, й обмінні програми для українських редакторів, — зазначив Сергій Томіленко.
Виступ Йонаса Каньє відбувся у рамках другої, практичної сесії онлайн-форуму прифронтової преси “Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни”, присвяченої сталості й трансформації регіональних медіа. Загалом подія об’єднала понад 200 учасників — редакторів прифронтових і регіональних видань, шведських партнерів, представників уряду та військових комунікацій.
Інформаційна служба НСЖУ
