100-річчя Українського радіо, яке наша країна відзначила 16 листопада, харківські медійники відсвяткували в укритті у середмісті Харкова. Мовлення Українського радіо почалося саме у Харкові. Журналісти Українського радіо Харків Тетяна Кривоніс та Роман Кривко розповіли координаторці Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ Вікторії Плахті про історію та сучасність радіомовлення у Харкові.
Роман Кривко після повномасштабного вторгнення переїхав в Івано-Франківськ. Мешкав у тимчасово орендованій квартирі, а радіопередачі готував, працюючи в коворкінгу Центру журналістської солідарності.
Нині журналіст живе і працює в рідному Харкові, куди повернувся наприкінці жовтня 2022 року, онлайн підтримує зв’язок із Центром.
– Сто років тому вперше в українському етері, з приміщення нинішньої Харківської обласної філармонії, зазвучало «Алло, алло, алло! Говорить Харків! Всім, всім, всім!». Це був початок ери Українського Радіо. Під час другої світової війни радійники повернулися на робоче місце одразу після визволення Харкова – 1 вересня 1943-го. Не припиняли мовлення під час повномасштабного вторгнення, попри пошкодження будинку радіо, – розповів Роман Кривко.
Тетяна Кривоніс, випускова редакторка Українського Радіо Харків, дотепер час від часу мешкає в Івано-Франківську – через російську загрозу та пошкодження офісу внаслідок влучань неподалік, команда працює дистанційно. Крім того, медійниця охоче долучається до різноманітних заходів ЦЖС.
У Харкові погасили поштову марку, присвячену 100-річчю Українського Радіо. На дев’яти марках зображення, які стосуються мовлення радіостанції: радіоприймач, музичний квартет, будівля філармонії, Успенський собор, Радіодім.
Для радіо немає блокпостів, тож ця марка саме про безмежну силу етеру, який може долетіти будь-куди і принести слово підтримки тим, хто в окупації чи окопах. Радіо може бути другом та порадником під час обстрілів і блекаутів, стати компаньйоном у дорозі, підтримати, відволікти і розважити.
–На марці зображено стилізовану лінію зіткнення, від якої радіохвилі розповсюджуються над тимчасово окупованими територіями, доносячи до громадян правдиву інформацію та символізуючи незламність і силу українського слова, – зазначила під час церемонії погашення марки представниця «Укрпошти» на Харківщині Тетяна Фоменко.
Тетяна Кривоніс взяла участь у погашенні марки. Вона пишається, що Українське Радіо почалося саме в Харкові.
–Приємно й те, що Укрпошта та Харківська ОВА відзначили цей момент. Дуже радує, що нас люблять та цінують, і що ми можемо відзначати наше сторіччя з чудовими колегами, надихатися спільною історією і бути на одній хвилі з нашими слухачами. Продовжуємо мовити, любити радіо і зберігати традиції Радіодому, – зауважила медійниця.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Вікторія Стрільчук
