18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу та жертв політичних репресій – трагедій, що стали наслідком цілеспрямованої політики тоталітарного радянського режиму. Саме цього дня 1944 року сталінська влада розпочала насильницьку депортацію кримських татар із рідного Криму. Майже 200 тисяч людей були примусово вивезені до віддалених регіонів СРСР, а тисячі загинули під час дороги та у перші роки вигнання через нелюдські умови, голод і хвороби. Радянська система прагнула позбавити народ батьківщини, знищити його історичну пам’ять, культуру та ідентичність.
Сьогодні Україна знову протистоїть тій самій імперській практиці насильства й репресій, яку сучасна росія успадкувала від радянського режиму. В окупованому Криму тривають переслідування кримських татар, обшуки, незаконні арешти та сфабриковані судові процеси. За даними правозахисників, росія утримує сотні кримських політв’язнів, понад половина з яких – представники кримськотатарського народу. Від початку окупації Криму правозахисники зафіксували понад 520 політично мотивованих переслідувань, серед яких понад 270 стосуються кримських татар.
Особливим інструментом тиску залишаються інформаційні переслідування та спроби витіснення кримськотатарського голосу з медіапростору. Після окупації Криму були змушені припинити роботу десятки кримських медіа, а журналісти та громадські активісти стали мішенню репресій.
Сьогодні українці разом із кримськотатарським народом борються не лише за території, а й за право народів бути вільними, зберігати свою ідентичність і жити без страху перед репресивною державою. Пам’ять про жертв тоталітаризму – це нагадування про ціну свободи та про те, чому злочини імперій ніколи не мають бути забуті чи повторені.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Дискусія з цього приводу: