Рішення адміністрації президента США Дональда Трампа про замороження фінансової допомоги практично всім країнам світу, включно з Україною, стало важким ударом для багатьох українських медіа, особливо місцевих видань у прифронтових районах.
За результатами проведеного НСЖУ опитування 81 учасника зустрічі очільників та представників місцевих видань із заступником міністра культури та стратегічних комунікацій Андрієм Наджосом, підтримку від USAID станом на січень 2025 року отримувала третина опитаних.
Директор програм Інституту регіональної преси та інформації (IRMI) Олексій Солдатенко зазначає, що скасування американської допомоги стало несподіваним ударом передусім для маленьких прифронтових медіа, багато з яких виживали лише завдяки грантовій підтримці.
– IRMI не працював з американськими фондами, але це, опосередковано вплинуло і на нас, бо постраждало багато медіа, яких ми підтримуємо, – зазначив медіаексперт. – Тому IRMI зараз переглядає свої стратегії і вивчає разом із своїми партнерами, які можуть бути додаткові можливості для того, щоб підтримати їх ще більше, компенсувати їм ці фінансові втрати, допомогти їм вижити і стати сильнішими.
Зруйновані плани та повернені кошти
Особливо болісним для багатьох редакцій виявилося не просто призупинення фінансування майбутніх проєктів, а необхідність повертати вже отримані кошти. Десятки видань затвердили плани на рік, найняли персонал, розпочали проєкти, але змушені були згорнути свою діяльність буквально за кілька тижнів.
Головний редактор херсонської газети «Новий День» Анатолій Жупина в коментарі НСЖУ розповів, що проєкт видання, який передбачав низку публікацій про внутрішньо переміщених осіб, мав тривати до червня, але пропрацював вони лише 24 дні в січні.
– Ми спланували, розраховували на допомогу, залучили людей. А тепер змушені не просто не отримати кошти, але й повернути більшу частину вже отриманих грошей, – зазначає редактор.
За його словами, це ставить реальну загрозу припинення виходу газети.
– Ми могли б використати ці кошти за місяць, але підійшли до справи, як нам здавалося, розумно, бо програма передбачала висвітлення дуже цікавої теми. Ми повинні були їздити на місця, зустрічатися з тимчасово переміщеними особами, розповідати про їхні проблеми, допомагати, знаходити робочі місця… Ми налагодили відносини з хабами, багато де побували, витратити час та власні кошти. Хто міг подумати, що все так закінчиться? – зітхає редактор.
Ситуація в газеті «Голос Гуляйпілля» не краща. Директорка видання Тетяна Велика розповіла НСЖУ, що проєкт цієї редакції мав тривати шість місяців із загальною сумою фінансування 120 тисяч гривень. Ці кошти спрямовувалися на часткову виплату заробітної плати трьом працівникам редакції та на придбання принтера. На жаль, вдалося використати лише 50 тисяч гривень, а решту довелося повернути.
У схожому становищі опинилася й газета «Наше Життя» з Новомиколаївки Запорізької області. Як розповіла НСЖУ головна редакторка Катерина Заварзіна, видання отримало грант на 120 тисяч гривень на півроку стабільного фінансування, але змогло використати лише незначну частину.
– Редакція повернула 91 тисячу гривень. Уявіть, з яким серцем ми це робили, – додає вона.
Болісні заходи для виживання
Замороження фінансування змусило редакції вдаватися до болісних заходів. Майже чверть опитаних наразі працюють без зарплати, понад 40% скоротили штат, а 44% зменшили зарплату працівникам. Третина редакцій змушені були відмовитися від частини проєктів та зменшити обсяг контенту.
Тетяна Велика зізнається, що часто йде у відпустку за свій рахунок, бо немає коштів: «Мені краще виплатити кошти своїм працівникам, аніж собі». Для багатьох редакторів це стало звичною практикою – жертвувати власною зарплатою заради збереження колективу.
Головна редакторка видання «Вісті Плюс» з Полтавського району Юлія Шабля не приховує тривоги щодо майбутнього свого видання. «Замороження фінансування від USAID поставило наше видання на межу загибелі! – наголошує вона. – Підтримка була настільки важливою, що без неї ми не можемо видавати газету». У редакції залишилася лише одна людина, сама редакторка, та й вона від грудня 2024 року не отримує заробітної плати і три роки не була у відпустці, але продовжує працювати на ентузіазмі, розуміючи важливість інформаційної сфери в країні, яка воює.
Особливо драматичною є ситуація для видань у прифронтових зонах. Головний редактор газети «Зоря» з міста Лиман, що на Донеччині, Олександр Пасічник, описує критичне становище: постійні обстріли не дають можливості організувати передплату (листоноші не розносять пошту), реклама майже відсутня через те, що підприємства виїхали. Журналісти вже працюють на півставки, а з березня – взагалі безкоштовно, вихід газети скоротили до одного номера на місяць.
Важливість місцевих медіа в умовах війни
Для багатьох громад, особливо у прифронтових районах, місцеві медіа залишаються не просто джерелом інформації, а й важливим фактором збереження українського інформаційного поля. Там, де немає стабільного інтернету та електроенергії, друковане видання часто стає єдиним засобом отримання достовірної інформації українською мовою.
Заступниця головного редактора краматорського видання «Технополіс» Віра Ільїна в коментарі НСЖУ розповіла про особливості роботи в прифронтовому місті. Кількість обстрілів не зменшується, причому дедалі частіше їх спрямовують на житлові квартали. Після одного з останніх прильотів 70 будинків залишилися без тепла. Люди вимушено евакуюються, що створює додаткові виклики для місцевих медіа, які втрачають свою аудиторію.
Попри це, газета продовжує виходити, і поступово читачі звикли до її регулярної появи. Для видання було переломним моментом, коли після півторарічної перерви вдалося відновити друк і довелося повертати свою аудиторію. Тепер у виданні з’явилися постійні читачі, які знають, де можна придбати газету.
Директорка ТОВ «Нове життя інформ плюс» Ірина Воронкіна наголошує, що в деяких населених пунктах їхньої Близнюківської громади, розташованої на Харківщині, на кордоні з Донецькою областю, немає інтернет-покриття, і газета «Нове життя» для жителів цих сіл є єдиним джерелом перевіреної україномовної інформації. В умовах, коли російська пропаганда доступна на прикордонних територіях, це набуває особливого значення.
Загроза для інформаційної безпеки України
Прогнози щодо майбутнього місцевих медіа невтішні. Для 17% редакцій без грантової допомоги фінансових резервів вистачить щонайбільше на місяць, ще 24% протримаються до трьох місяців. Для 41% граничним терміном є пів року. Лише 18% опитаних зможуть працювати понад пів року.
У такій ситуації редакції активно шукають альтернативні джерела фінансування. Проте знайти їх непросто, особливо для видань із прифронтових територій, де майже немає реклами, а передплатна кампанія ускладнена через безпекову ситуацію.
Ситуація, що склалася, становить загрозу не лише для окремих видань, але й для інформаційної безпеки України в цілому. У місцях, де українські медіа припинять своє існування, неминуче виникне інформаційний вакуум, який може бути заповнений російською пропагандою.
«Замороження фінансування USAID посилило кризу для локальних медіа України, особливо на прифронтових територіях. Без термінових заходів підтримки з боку держави та міжнародних партнерів країна ризикує втратити значну частину своєї медійної інфраструктури, що матиме серйозні наслідки для інформаційної безпеки та демократичного розвитку, – наголошують експерти НСЖУ в доповіді за підсумками проведеного опитування керівників медіа. – Особливо критичною є ситуація для друкованих видань у прифронтових та деокупованих регіонах, де вони часто є єдиним джерелом достовірної інформації для місцевих громад через проблеми з електропостачанням, зв’язком та інтернетом».
Як зазначає директорка ТОВ РІА «Вісник Куп’янщини» Ольга Полтавець, у рамках торішнього проєкту вдалося створити коаліцію з працівників декількох редакцій і виготовляти контент, який охоплював усі вісім громад Куп’янського району. Частина виконавців проєкту залишалася в прифронтових громадах, тісно співпрацюючи з місцевими військовими адміністраціями, які допомагали розповсюджувати 6000 примірників газети на прифронтових територіях, закриваючи інформаційні потреби громадян в умовах відсутності світла, зв’язку та інтернету. Це дозволяло утримувати інформаційний простір українським і закривати його від російської пропаганди. Тепер через припинення фінансування кількість українського контенту значно зменшилася…
Опитування представників медіа інформаційна служба НСЖУ провела під час спеціальної онлайн-наради з керівниками місцевих медіа, яку провели Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з Національною спілкою журналістів України 3 березня 2025 року. Участь у зустрічі взяли заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКСК Ганна Красноступ та понад 80 медійників. Обговорювалися можливості вирішення проблем, які накопичилися у медіа сфері в умовах війни та призупинення американської допомоги.
Інформаційна служба НСЖУ
