Редакторка газети «Новини Городнянщини» Світлана Томаш, яка працює в прикордонні фактично сама, на підсумковій зустрічі Frontline Press розповіла, що підтримка менторів допомогла їй подолати професійне вигорання.
Світлана Томаш працює в прикордонні водночас і журналістом, і редактором. Цю надскладну ситуацію, знайому багатьом колегам у малих редакціях, вона описала відверто: до проєкту в неї опускалися руки, вона не бачила просвітку й відчувала таке сильне моральне виснаження, що здавалося – це вже край, далі вона не зможе. Усе змінила підтримка менторів: телефонні розмови про матеріали, про героїв, спільне обговорення текстів.
– А коли почався цей проєкт, я дякую менторам Вадиму Петрасюку й Олександру Харченку за цю підтримку, у мене просто відкрилося друге дихання. Я відчуваю в собі сили й можливості робити ще більше, – сказала вона.
Редакторка визнала, що на фінансовому рівні проєкт дав те саме, що й колегам: монетизацію фейсбуку, успішніші статті, утримання тиражу й збереження колективу. Але найбільше вона наголосила на моральному вимірі програми – і на особливому відчутті, коли ментори на спільній зустрічі згадують саме твої матеріали.
– Цей проєкт – це не тільки фінансова підтримка, а й дуже велика моральна: коли тебе бачать, чують, підтримують, це насправді дає сили далі триматися й працювати, – підсумувала Світлана Томаш.
* * *
Виступ прозвучав під час підсумкової онлайн-зустрічі програми Frontline Press, яка зібрала понад 50 учасників напередодні Дня журналіста.
Frontline Press – це спільна ініціатива Національної спілки журналістів України та Шведської медіабізнес-асоціації (Tidningsutgivarna, TU), започаткована наприкінці 2025 року для підтримки незалежних локальних і прифронтових газет, які працюють у регіонах під постійними російськими обстрілами та інформаційним тиском. До піврічної програми увійшли 25 редакцій із Харківської, Донецької, Сумської, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської та інших областей. Окрім фінансової підтримки, редакції отримували професійний менторський супровід, консультації щодо розвитку редакцій, допомогу в підготовці матеріалів для міжнародної аудиторії, а також можливість прямої комунікації зі шведськими медіапартнерами. Ініціатива стала відповіддю на критичну ситуацію, в якій опинилися локальні медіа поблизу фронту: редакції працюють в умовах постійних атак дронів і ракет, перебоїв зі світлом, руйнування інфраструктури, психологічного виснаження та різкого падіння рекламного ринку.
Проміжні підсумки програми було підбито у квітні 2026 року під час Українсько-шведського форуму «Журналістика на межі», який зібрав у Києві редакторів прифронтових медіа, журналістів, міжнародних партнерів та представників дипломатичного корпусу. Саме тоді учасники Frontline Press публічно говорили про те, як локальні газети залишаються одним із ключових елементів стійкості громад у прифронтових регіонах, забезпечуючи людей перевіреною інформацією та підтримуючи відчуття нормального життя навіть під час війни.
За час реалізації програми редактори прифронтових газет неодноразово ставали голосом своїх громад і на міжнародному рівні. Зокрема, редактори – учасники Frontline Press – отримали відзнаки та подяки від Посла України в Сполученому Королівстві Валерія Залужного як визнання їхньої роботи в умовах війни та інформаційного спротиву російській агресії. Окремим символом міжнародної солідарності стала передача в Стокгольмі головою НСЖУ Сергієм Томіленком шведським колегам примірника газети «Зоря» з прифронтового Лимана – як свідчення того, що українська локальна преса продовжує працювати навіть під обстрілами.
Тема підтримки українських прифронтових медіа також звучала у Швеції під час виступу Сергія Томіленка на традиційних Mandagsrörelsen («Понеділкових зустрічах») у Стокгольмі – відомій громадській ініціативі солідарності з Україною. Голова НСЖУ наголошував, що українські журналісти сьогодні виконують не лише професійну, а й суспільну та гуманітарну місію, залишаючись джерелом довіри й зв’язку для людей у громадах поблизу лінії фронту.
Інформаційна служба НСЖУ
