Різні моделі економічної підтримки українських медіа обговорили 8 липня на засіданні Секретаріату НСЖУ. За підсумками було вирішено створити при Національній спілці журналістів України Фонд підтримки українських медіа, покликаний сприяти розвиткові перспективних медіабізнесів різних масштабів і напрямків.
– Національна спілка журналістів бере активну участь у пошуку можливостей підтримки українських ЗМІ, – зазначив у своєму виступі голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Зокрема, секретар Спілки Костянтин Григоренко напередодні засідання Секретаріату взяв участь у зустрічі з керівниками Асоціації данських медіа, Всесвітньої асоціації газет і новинних видавців (WAN-IFRA) та представниками польської «Gazety Wyborczej», які перебувають із місією у Львові, розробляючи дворічну програму підтримки українських медіа коштом країн північної Європи. Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ на засіданні Конгресу європейської федерації журналістів пролобіювала звернення на підтримку наших резолюцій, фондів тощо. За нашою рекомендацією Швейцарський фонд профінансував три українських медіа, IREX – п’ять медіа. Розглядаються й інші заявки.
Як наголосив Сергій Антонович, для НСЖУ важливо розвивати не лише гуманітарну складову в підтримці українських журналістів та їхніх родин, а й активно підтримати медіабізнес. Для цього потрібні великі системні рішення.
Для того, щоб запобігти руйнуванню українських медіа, в тому числі й тих, які до війни були економічно незалежними і ефективними, НСЖУ в квітні запропонувала державі створити Фонд підтримки медіа за зразком аналогів у європейських країнах, а також Українського культурного фонду. Очевидно, що на державне фінансування потреб медіа поки що покладатися не можна, але Спілка розраховує, що держава могла б сприяти наповненню такого фонду з різних джерел, у тому числі за рахунок міжнародних грантів.
Разом із тим, Спілка журналістів уже має позитивний досвід залучення коштів іноземних донорів для підтримки окремих українських ЗМІ, які постраждали через війну. Тому НСЖУ, започатковуючи Фонд підтримки українських медіа, масштабуватиме власний вплив на економічну стійкість українських медіа.
– Українські незалежні ЗМІ до війни розвивалися значною мірою за рахунок рекламних надходжень. Разом із тим, ринок реклами зараз скоротився у рази та залежить від перебігу бойових дій, а як довго і наскільки інтенсивно вони триватимуть, ми передбачити не можемо, – зазначив медіаексперт Сергій Охріменко, який брав участь у засіданні Секретаріату НСЖУ як запрошений. – Водночас, НСЖУ не може обмежитися тільки резолюціями та зверненнями до держави, вона повинна й далі докладати зусиль до пошуку коштів для збереження галузі. Тим більше, що на європейському і світовому «донорському ринку» вони є.
Секретар НСЖУ Костянтин Григоренко у своєму виступі висловив переконання, що Національна спілка журналістів має здійснювати активну адвокацію законів про ЗМІ в Україні та ініціювати перегляд уже наявних законів, щоб захистити українські медіа від економічного знищення в складний воєнний період. Зокрема, на переконання секретаря НСЖУ, не потрібно об’єднувати регулювання діяльності всіх ЗМІ в одному законі.
– Потрібний окремий закон про друковані ЗМІ, – наголосив пан Григоренко.
Він нагадав про шведський і данський досвід підтримки державою не лише суспільного телебачення, а й приватних друкованих ЗМІ. Разом із тим, на його думку, в Україні сьогодні такий підхід навряд чи можливий. Тому логічним виходом із ситуації було б запровадження фонду підтримки українських медіа під егідою НСЖУ.
– Нам потрібно більше активності, мобільності. Разові допомоги міжнародних донорів українським медіа дуже важливі – колективи, які отримали ці кошти, дуже вдячні за них. Але потрібна системна робота. Якщо нам удасться цей напрямок посилити, думаю, згодом «підтягнуться» й інші журналістські організації, – переконаний секретар НСЖУ.
Дуже своєчасною вважає ідею створення при НСЖУ Фонду підтримки українських медіа секретар НСЖУ Валентина Душок. Вона нагадала, що Спілка має значний досвід залучення коштів міжнародних донорів для українських ЗМІ. На її переконання, важливо, щоб майбутній фонд активно поширював інформацію про свою діяльність, розвивав власні грантові програми, наприклад, на підтримку молодих журналістів.
Крім того, на думку Валентини Душок, фонд міг би працювати не лише з іноземними, а й із українськими донорами, в тому числі й у регіонах.
Пряма робота із донорами є найбільш ефективним способом залучення можливих грантодавців до підтримки медіа, вважає секретар НСЖУ Денис Іванеско.
– У нинішній складній ситуації багато редакцій українських ЗМІ змушені просити про допомогу, – зазначив він. – Логічно, що до цієї роботи долучається і наша Спілка. Думаю, наше завдання зараз – зібрати хоча б такі кошти, які могли б стати початковими у разі створення Фонду підтримки українських медіа.
Крім прямої роботи з донорами, Денис Іванеско вважає перспективним напрямком благодійний продаж продукції (ручок, чашок, брелків тощо) із фірмовою символікою та гаслами на підтримку журналістів.
Після створення Фонду підтримки українських медіа, як підкреслив Денис Іванеско, важливо, щоб ця інституція регулярно публікувала інформацію про свої надходження і витрати.
Секретар НСЖУ, координаторка Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську Вікторія Плахта наголосила, що регіональну пресу сьогодні потрібно негайно рятувати.
– Цьогоріч на Прикарпатті припинили вихід 3 із 18 газет, – зазначила Вікторія Антонівна. – Решта виходять, як кажуть, «не завдяки, а наперекір» обставинам. Реклами як такої немає, допомога держави відсутня. В деяких редакціях залишилося по одному-два працівника.
З огляду на це Вікторія Плахта назвала ідею створення Фонду підтримки українських медіа дуже актуальною. «Давно пора», – додала вона.
Її переконання з цього приводу поділяє і секретар НСЖУ Гліб Головченко. У своєму виступі він як представник Миколаївщини висловив сподівання, що Фонд у своїй роботі приділятиме належну увагу фронтовим і прифронтовим регіонам України.
Журналістські організації Європи зацікавлені у розширенні контактів із українськими колегами та готові надавати значну допомогу і підтримку, переконаний секретар НСЖУ Віктор Весілик.
– Я спілкувався із деякими з них, вони закликають більше енергії вкладати у міжжурналістські контакти, – зауважив Віктор Весілик. – Ми в тій ситуації, коли нам ніхто не дорікне, якщо ми будемо часто звертатися по допомогу.
У свою чергу, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ наголосила, що українські ЗМІ повинні просити кошти не в держави, а в тих, хто реально готовий їх підтримати. Вона зазначила, що пошук та залучення коштів – це окремий вид роботи, і медіа доручають цю роботу спеціально підготовленим людям. Цим шляхом має йти і Національна спілка журналістів України.
На переконання Ліни Кущ, завданням Фонду підтримки українських медіа має стати не відновлення всіх ЗМІ, які існували до 24 лютого 2022 року, а підтримка сучасних медіа, які відповідають новим реаліям.
– Для донорів дуже важливо, щоб ті кошти, які ми будемо залучати, змінювали життя на краще або хоча б змінювали на краще ситуацію в медіасфері, – наголосила Ліна Кущ.
За результатами обговорення Секретаріат підтримав ідею створення фонду, який матиме назву Фонд підтримки українських медіа (Ukrainian Media Support Fund).
– Він може стати прототипом того, що ми хочемо отримати від держави, – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Такий фонд міг би почати роботу з невеликих сум, а потім, в міру набуття досвіду, збільшувати свою потужність.
Керівником нового напряму діяльності НСЖУ – Фонду підтримки українських медіа – визначено українського медіаексперта Сергія Охріменка.
Контакти Фонду: fund@nsju.org
Фонд працює за консультаційної підтримки компанії Truman.
Нагадуємо, що Національна спілка журналістів України проводить опитування серед керівників вітчизняних медіа. Його мета – показати глибину економічної кризи ЗМІ, спричиненої війною. З учасниками опитування новостворений Фонд підтримки українських медіа працюватиме першочергово.
