Для бійців на фронті будь-яка увага дорога. Зроблені вручну шкарпетки – нагадування, що про них думають, їх пам’ятають. «Це – як звістка з дому, і водночас зброя для боротьби з ворогом. Коли в’язала їх, вкладала в них душу, крапельку домашнього тепла та впевненість у тому, що все буде добре. Сподіваюся, це буде оберіг для наших захисників, — каже волонтерка. – Якщо, як мінімум, одну ніч людина пробуде у теплі, значить, працювала недаремно. Роблю це ще й для себе. Мені так спокійніше на душі», – так говорить про свою волонтерську роботу Олена Ісайко з Одещини. Матеріал про неї вийшов у виданні «Татарбунарський вісник» у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!». Жінка плете маскувальні сітки та вʼяже теплі речі для бійців.
Зараз вона щаслива тим, що понад півтисячі пар пов’язаних нею шкарпеток гріють наших захисників. «Шкарпетки виходять об’ємні. Не знаю, чи влазять у берці, проте повернень і нарікань ніколи не було. На в’язання однієї пари шкарпеток витрачаю один день або одну ніч, приблизно 7-8 годин. Багато роботи беру додому, буває ношу із собою по кілька пакетів із різними речами та нитками.
В неї вдома вже, здається, розпущені на нитки всі старі светри близьких та рідних. Звісно, коли ці запаси вичерпувались, Олені Юріївні доводилось закуповувати в’язані речі за власний кошт на секонд-хенді. «Рідні з повним розумінням ставляться до того, що я гроші не приношу з волонтерського центру, а несу в нього, – усміхається Олена Юріївна.
Про героїзм простих людей у часи війни і має на меті розповісти проєкт «Ми з України!».
Учасники проєкту – медіа з різних регіонів України – розповідатимуть широкій аудиторії історії людей, які здійснюють героїчні вчинки кожен на своєму місці.
До проєкту можуть долучитися всі ЗМІ, які хочуть подавати відповідні матеріали про наших співвітчизників.
