Попри незначне зменшення кількісних показників порушень, робота медіа в Україні стає дедалі небезпечнішою. Новий звіт програми MFRR за 2025 рік свідчить: російські війська цілеспрямовано полюють на репортерів за допомогою дронів, а маркування «Преса» замість захисту перетворилося на розпізнавальний знак для ворожих атак. Партнери програми швидкого реагування на свободу медіа (MFRR) оприлюднили щорічний звіт за 2025 рік. Документ, підготовлений провідними європейськими інститутами преси (ECPMF, EFJ та IPI), детально аналізує 1481 випадок порушень свободи слова у 36 країнах Європи.
Про це повідомляє Європейська федерація журналістів.
Окремий розділ звіту присвячено Україні, де ситуація залишається критичною через повномасштабну агресію РФ.
Трагічна статистика 2025 року в Україні. Упродовж минулого року зафіксовано 124 порушення прав медіа, що зачепили 154 особи та організації. Хоча кількість інцидентів дещо менша за показники 2024 року (141 випадок), їхня тяжкість значно зросла.
- Загиблі герої інформаційного фронту: У 2025 році під час виконання обов’язків загинули троє журналістів. У жовтні жертвами атак російських FPV-дронів на Донеччині стали французький фотограф Антоні Лаллікан, а також українські медійники Євген Кармазін та Альона Грамова.
- Дрони як нова загроза: Звіт підкреслює, що розвиток технологій дозволяє росіянам легше ідентифікувати журналістів. На жаль, написи «PRESS» на екіпіруванні все частіше стають для окупантів пріоритетною ціллю для ударів.
- Поранення та обстріли: Шестеро журналістів отримали поранення, а ще щонайменше 18 потрапили під обстріли під час роботи на передовій.
Полонені та зруйнована інфраструктура Станом на початок 2026 року в російському полоні перебувають щонайменше 26 українських журналістів. Торік вдалося звільнити лише трьох: Дмитра Хилюка, Владислава Єсипенка та Марка Калюша.
Крім фізичного тиску, ворог продовжує нищити технічну базу українських ЗМІ. Зафіксовано 17 атак на медіаінфраструктуру, серед яких найбільш масштабною стало руйнування регіонального центру «Суспільного» у Дніпрі.
Європейський контекст. Загалом у Європі 2025 рік позначився зростанням цифрових загроз та кампаній із дискредитації журналістів. Найчастішими порушниками ставали політичні діячі. Крім України, детальний аналіз ситуації проведено у Бельгії, Франції, Італії, Угорщині, Іспанії, а також у країнах-кандидатах на вступ до ЄС, зокрема Грузії та Сербії.
Автори звіту наголошують: попри наявність внутрішніх проблем (кібератаки, юридичний тиск чи фізичні напади), саме російські військові сили відповідальні за найтяжчі злочини проти свободи преси на континенті.
Раніше ми розповідали про те, що резолюція ЄФЖ закликає до міжнародного розслідування смерті журналістки в російському полоні Вікторії Рощиної та негайного звільнення 31 медіапрацівника.
