Попри війну і тимчасову окупацію, Херсон не залишився без авторитетного друкованого слова – газета «Новий день», яка упродовж багатьох десятиліть була флагманом преси Херсонщини, продовжує тримати позиції, щоправда, виходячи дистанційно. Тим не менше журналісти, навіть знайшовши прихисток в інших регіонах, постійно виїжджають додому – на цей час у відрядження, а головний редактор Анатолій Жупина особисто привозить газету до міста, що потерпає від постійних обстрілів. І будує плани на майбутнє. Досвід «Нового дня», на нашу думку, заслуговує уваги.
–Секрет успіху «Нового дня» – у відданості журналістів своїй професії, їхньому прагненні зберігати довіру читачів, каже головний редактор газети Анатолій Жупина.
Досвід видань, які не лише вистояли у часи повномасштабного вторгнення рф в Україну, а й продовжують працювати, набуває особливої ваги. Адже за ці роки, за даними Національної спілки журналістів України, понад 50% друкованих видань припинили свою діяльність. Багато місцевих медіа ледве зводять кінці з кінцями, борючись за кожен день свого існування.
Ми опитали сім локальних видань, 66% з яких працюють на прифронтових територіях, а 71% відправляють журналістів у відрядження у зони бойових дій. І з’ясували, що у пошуках шляхів виживання вони змушені покладатися на власні сили: 71% зараз не мають підтримки від місцевої влади. Тим часом 100% редакцій відзначають погіршення фінансового стану, а зарплата (100% дефіциту), друк (57%) та залучення нових кадрів (14%) залишаються найболючішими статтями витрат. До того ж, сьогодні майже у 43% взагалі немає реклами, а у 57% надходження від реклами становлять до 30% редакційного бюджету. Тож видання шукають можливості отримати допомогу з різних джерел, зокрема, беруть участь у грантових програмах. Міжнародні організації надавали фінансову або матеріальну підтримку 85% опитаних газет. Також усі ці видання підтримують тісні стосунки з НСЖУ, і отримували від Спілки не лише матеріальну, а й технічну, консультативну допомоги, мали змогу брати в безоплатну оренду – захисне спорядження, працювати в коворкінгах, бути учасниками тренінгів.
Отже, попри всі виклики, ці видання демонструють надзвичайну стійкість. Щоб зрозуміти, як їм це вдається, ми поговорили з тими, хто продовжує тримати інформаційний фронт.
Сьогодні своїм досвідом ділиться Анатолій Жупина
–Яке місце у виживанні газети відіграють гранти? Чому ви вирішили використовувати грантові пропозиції, і яким результатом можете похвалитися?
– Гранти у виробництві газети відіграють вирішальну роль. Два-три роки вони становили 100 відсотків у бюджету редакції. Бо не було ні передплати, ні реклами.
Цього року ситуація трішки змінилася: зменшилася суттєво донорська підтримка, натомість з’явилася дещо редакційна передплата та реклама, надходження від яких покривають витрати на друк газети та її доставку на Херсонщину. А ось із зарплатою сутужно, про гонорар журналісти вже забули. Не вистачає коштів і на поїздки на Херсонщину. І мова тут не про витрати на відрядження, а про придбання палива для авто. Ось тому й прагнемо всіляко використовувати гранти.
Щоправда, останнім часом отримати їх дуже складно. Коли-не-коли дістається міні-грант, а довгострокового,бодай на рік, як було з грантом від IRMI та Fondation Hirondelle, на жаль, нема. У серпні закінчується фінансова підтримка Асоціації «Незалежні видавці…» Що буде далі, сказати важко. Звичайно, газета до кінця року буде виходити, на півдорозі зупинятися не будемо. Звичайно, зменшиться й без того мінімальні зарплати.
–У чому вбачаєте секрет успішної діяльності вашого видання?
– У відданості професії журналістів. Знехтувати довірою наших читачів, втратити авторитет у них – це остання справа.
–Чи є можливість будувати нині плани та стратегії на майбутнє? Як ви бачите розвиток вашої газети після перемоги і чи робите кроки для цього?
– Звичайно, ми будуємо плани і розробляємо стратегію на два-три роки вперед. Звичайно, з вірою про звільнення лівобережжя Херсонщини (а це майже 70 відсотків території області та майже 500 тисяч населення).
Насамперед, необхідно буде вирішити кадрове питання, доукомплектуватися 2-3 журналістами (над цим вже працюємо разом з Херсонським держуніверситетом, наперед знаючи, що випускники журфаків Києва і Львова у Херсон не приїдуть). Прораховуємо й питання щодо комплектації свого комп’ютерного центру, де буде верстатися газета та формуватиметься сайт.
Звичайно, думаємо й про відновлення приміщення редакції, яке зазнало суттєвих руйнувань. Є ідеї, за який рахунок це зробити, є підприємці, які готові на взаємовигідних умовах посприяти. Є й нові проекти щодо наповнення газети потрібним контентом, є попередні умови…Але все це буде можливим лише за однієї умови – ПЕРЕМОГИ і повного звільнення Херсонщини від окупантів.
І це тільки початок нашого відновлення.
Інна Косянчук, інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: