НСЖУ презентувала звіт про результати дослідження стану поштової доставки в Україні
Дослідження проведено завдяки співпраці Спілки журналістів з Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI), а також швейцарською Фундацією «Ірондель», – зазначив голова Спілки Сергій Томіленко під час наради редакторів з прифронтових і деокупованих територій з питань поштової доставки преси.
Фахівці проаналізували 1063 звернення передплатників періодики, які надійшли на «гарячу лінію» НСЖУ в серпні-вересні 2023 року. 100% отриманих скарг – про роботу «Укрпошти».
В ході дослідження також провели опитування 152 редакторів українських газет. Вони б’ють на сполох – кажуть, ситуація катастрофічна.
– Наразі «Укрпошта» здійснює в межах нашої Донецької області свою чергову модернізацію, реформування. І це призводить до того, що, приміром, ми наш останній наклад уже другий тиждень шукаємо по всій області, – зауважив під час наради головний редактор видання з Мирнограда «Родной город» Максим Забєля.
Через закриття поштових відділень та скорочення листонош відбувається зрив доставки газет до передплатників.
– Іванків на Київщині до укрупнення районів був райцентром, – каже головний редактор іванківської газети «Трибуна праці» Павло Смовж. – На 11 000 населення було п’ять листонош… Нині я знайшов єдину на 11 000 осіб листоношу – матір трьох дітей, яка змушена обходити наше селище за один день. Із кінця в кінець – десь 7 кілометрів. Вона каже: «Я після цього обходу вже до дітей не можу підійти – валюся з ніг».
Не отримуючи своїх газет, читачі не бачать сенсу в подальшій передплаті. Отже, редакції втрачають дохід і опиняються перед загрозою закриття.
– Ми ж тримаємося з останніх сил, – каже головний редактор золочівської газети «Зоря» і богодухівського видання «Вісник Богодухівщини» Харківської області (нині обидві газети виходять як здвоєне видання під двома логотипами) Василь Мірошник. – Якщо в Богодухові чотири листоноші на 25 тисяч населення, а в Золочеві дві листоноші на 8 тисяч, то як вони рознесуть газету? Та це ненормально і нереально!
Найгірша ситуація з доставкою – в прифронтових та деокупованих регіонах. Якраз там, де люди найбільше потребують правдивої інформації.
– Хто коли востаннє бачив чергу за газетою? Там, де стріляють, щоб ви розуміли, люди шикуються в черги та купують газету – ніхто даром їх не бере, всі купують за гроші, – наголошує Василь Мірошник, який щотижня самотужки доправляє своє видання у найменші села в українсько-російському прикордонні.
Газети нині вчергове доводять свою роль і важливість, особливо в містах і селах, де люди часто опиняються без світла та зв’язку.
– Газета повинна йти на передову. В прифронтових і прикордонних селах люди до цього часу слухають російське радіо, дивляться російське телебачення… і читають їхні газети. Як тільки окупанти входять в населений пункт, вони приходять зі своїми газетами, – додає Василь Мірошник.
В умовах війни – не лише збройної, а й інформаційної – розповсюдження українських газет є стратегічно важливим. Бо саме донесення правдивої інформації здатне захистити українську державність і втримати незламність наших громадян.
– Потрібні державні програми, потрібні конкретні державні гроші. Держава повинна нас забезпечити папером, друком і розповсюдженням. Донесіть це до держави! Тому що військові це явно розуміють, – підсумовує Василь Мірошник.
«Укрпошта» не враховує стратегічного значення друкованих ЗМІ та розглядає медіаринок винятково як бізнес, а в умовах війни це неприпустимо.
– Справді, галузі потрібна модернізація, – вважає головний редактор «Волинської газети», секретар НСЖУ, а нині – військовослужбовець Володимир Данилюк. – Ми багато про це говоримо, але ніяк не можемо пробити ту стіну… А її пробити треба!
– Мене захоплює героїзм і винахідливість моїх колег-редакторів, вони все роблять для того, щоб утримати видання, – додає редактор іванківської «Трибуни праці» Павло Смовж. – Але потім ці зусилля розбиваються об те, що газета не потрапляє до читача. Давайте стукати вже до влади!
Щоб достукатися до влади, Національна спілка журналістів України докладає максимум зусиль, адже йдеться про інформаційну безпеку держави.
– Ми передали всі звернення, зібрані на гарячу лінію НСЖУ, на опрацювання в «Укрпошту», – каже очільник Спілки Сергій Томіленко. – Повне дослідження і наші рекомендації передамо до РНБО, Служби безпеки України. Ми розраховуємо, що ці органи дадуть свій висновок щодо того, який вплив на інформаційну безпеку в Україні, особливо в часи війни, створює ситуація, коли сьогодні залишаються сам на сам зі своїми проблемами окремо редактори газет й окремо – «Укрпошта».
Сергій Томіленко провів багато перемовин з керівництвом «Укрпошти», ініціювавши Всеукраїнську нараду редакторів друкованих ЗМІ з директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським, і написав чимало звернень до керівництва країни.
– Я мушу вас засмутити: ці звернення, на жаль, не мають результату, – каже перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. – Треба звертатися до міжнародних партнерів. Спілка останнім часом посилила міжнародну співпрацю, тому що партнери за кордоном краще реагують на наші звернення.
Поки Спілка журналістів оббиває пороги українських посадовців, вимагаючи змін на краще, інформаційна безпека держави та порятунок локальних газет тримаються на плечах окремих редакторів. Вистояти й вижити вони наразі можуть лише завдяки підтримці міжнародних партнерів, донорів. І по таку допомогу потрібно звертатися.
– Звертатися для того, щоб при виділенні коштів на відновлення регіонів окремим рядком виділяли кошти на відновлення медіа. І доки цього рядка не буде, ми будемо вважати, що це відновлення не відбулося, – наголосила Ліна Кущ.
Інформаційна служба НСЖУ
