З початку повномасштабного вторгнення запорізькі піротехніки вже знищили понад 14800 вибухонебезпечних предметів, виявлених на підконтрольній Україні території, які несли реальну загрозу цивільному населенню. Через повномасштабне вторгнення російської федерації близько 30% території України нині є потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети. Тож правила мінної безпеки має знати кожен, тому рятувальники постійно навчають громадян, як діяти у разі виявлення підозрілих предметів, схожих на вибухонебезпечні.
Про ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами та алгоритм дій, щоб убезпечити себе, під час тренінгу у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя розповів провідний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Запорізького районного управління ГУ ДСНС України в Запорізькій області Володимир Шевцов.
Зокрема, Володимир Шевцов нагадав про основні різновиди мін.
- Протипіхотні фугасні міни – це невеликі предмети з пластику, які використовують для ураження живої сили противника через силу вибуху міни. Вона спрацює, якщо на неї наступити.
- Протипіхотні осколкові міни – їх закопують у ґрунт або маскують на дереві. Вибухають такі міни, якщо зачепити натягнутий дріт або якщо їх активують дистанційно.
- Протитранспортні (протитанкові) міни – їх також закопують у землю або залишають на поверхні. Вибухають вони від ваги у 120 кілограмів і більше. Та торкатися таких предметів в жодному разі не можна.
Також слід звертати увагу на залишені боєприпаси, суббоєприпаси, саморобні вибухові пристрої.
Ворог підступний та підлий, використовує заборонені Оттавською конвенцією типи мін проти бійців та техніки в зоні проведення бойових дій, а також, з особливим цинізмом, проти мирного населення, мінуючи іграшки, книги, телефони, шоколадки та, навіть, тварин.
Що ж робити, якщо ви натрапили на боєприпас чи його залишки, міну або інший вибухонебезпечний чи підозрілий предмет?
- обирайте дороги з асфальтовим та бетонним покриттям;
- завжди будьте уважними та дивіться під ноги;
- уникайте невідомих територій;
- дотримуйтесь основних правил безпеки.
Алгоритм дій при виявленні вибухонебезпечних чи підозрілих предметів:
- зупиніться;
- не торкайтеся;
- відійдіть на безпечну відстань, якомога далі;
- попередьте оточення;
- зателефонуйте на номер 101;
- маркуйте небезпечну знахідку лише на безпечній відстані.
Категорично забороняється торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати його та знешкодити.
Окремою сторінкою тренінгу став короткий інструктаж щодо алгоритму дій під час шахедної атаки. Це напрацьовані самими рятувальниками практичні дії, які можуть врятувати життя:
- Почув звук шахеда – дій швидко. Не думай. Ховайся. Тому що через 30 секунд шахед може бути над тобою.
- Не знімай, не фільмуй – уламки вбивають.
- Геть від вікон. Скло, як лезо. Ховайся вглиб квартири.
- Дві стінки – обов’язково, але краще – укриття.
- Лягай на підлогу. Закрий голову руками. Будь нижче траєкторії розльоту уламків.
- Якщо ти на вулиці – лягай найнижче, ховайся під бетонні стовпи, тому що осколки вбивають. Кущі та паркани не допомагають.
- Якщо в дорозі – треба зупинись, заглушити мотор, вимкнути світло і лягти між сидіннями.
- Під час атаки шахеда закрий вуха та відкрий рота, щоб захистити себе від руйнівної сили ударної хвилі.
- Перечекай в безпечному місці 10 хвилин. Бо може бути другий удар – ще підступніший і сильніший.
- Знання всіх цих правил допоможе врятувати наше життя і здоров’я. Не легковажте, не зневажайте їх дотриманням, – наголосив Володимир Шевцов.
–Знання всіх цих правил допоможе врятувати наше життя і здоров’я. Не легковажте, не зневажайте їх дотриманням, – наголосив Володимир Шевцов.
Його думку одностайно підтримали всі учасники тренінгу, а це журналісти-переселенці з тимчасово окупованих та прифронтових територій області, місцеві медійники, а також журналіст з Німеччини Бернхард Класен, який перебуває в нашій області з робочою поїздкою.
Ось що, зокрема. відзначила журналістка з окупованого Енергодару Алла Шамрай:
–Це не перший в нашому Центрі безпековий тренінг для журналістів і все ж я слухала уважно, старалась не пропустити деталі, незнання яких може призвести до поранення Дуже корисний алгоритм дій при шахедній атаці в екстремальних умовах. Я раніше про це мала зовсім приблизне уявлення. Розумію, що ми завжди і всюди маємо дбати про себе і про безпеку своїх дітей та онуків. З тренінгу додому принесла кілька друкованих матеріалів – прочитаю сама і обов’язково поділюсь з друзями та знайомими.
А наш німецький колега додав:
–Всі роки війни я постійно буваю в Україні, все чую та бачу на власні очі. Але сьогодні я отримав нові знання про побутову небезпеку, про замінування комунікацій та підступні вибухонебезпечні предмети, про те, що однієї міни не буває, бо поруч обов`язково будуть приховані ще інші. Це важливо, як і ці тренінги задля захисту населення.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15
Людмила Долженко, Олена Морозова, світлини Дар’ї Зирянової
Дискусія з цього приводу: