Підтримка місцевих медіа в умовах війни та безпека журналістів стали 23 січня головними темами розширеного розширеного засідання Правління Національної спілки журналістів України, яке відбулося за участі понад 50 колег із усіх регіонів України.
– На жаль, 2024 рік був надзвичайно складним для регіональних і локальних медіа. Через економічну кризу, спричинену війною, та відсутність державної політики підтримки, щомісяця закриваються газети і телеканали, – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Він піддав критиці позицію деяких медійних організацій, які рекомендують донорам не підтримувати регіональні ЗМІ.
– Це нечесна політика. Сьогодні саме журналісти в регіонах, у прифронтових медіа на порядок відповідальніші, – наголосив голова Спілки.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ наголосила, що викликом номер один для українських медіа залишається безпека журналістів – редакції релокуються із прифронтових територій, журналісти адаптуються до роботи під обстрілами, а координатори Центрів журналістської солідарності переносять заходи в укриття або проводять онлайн… Враховуючи це, НСЖУ посилює підтримку медійників: від тренінгів з безпеки та першої медичної допомоги до навчання щодо нових грантових можливостей.
Одним із найважливіших пріоритетів є захист свободи слова та звільнення колег з полону, адже станом на сьогодні щонайменше 30 українських медійників залишаються у російській неволі.
– За міжнародними мірками, українська тема – на третьому місці в пріоритетах провідних світових агентств, після виборів у США і ситуації в секторі Газа. Нині нам треба працювати втричі більше, щоб отримати вдвічі менше, ніж раніше, – наголосила Ліна Кущ.
Учасники засідання запропонували низку ініціатив для підтримки медіа. Зокрема, секретар НСЖУ Костянтин Григоренко виступив за запровадження національної прескарти для журналістів та посилення саморегулювання галузі через редакційні політики. Він також закликав створити мапу інформаційного ландшафту України для розуміння реального стану медіа.
Голова Дніпропетровської організації Олексій Ковальчук підтримав ідею національної прескарти і запропонував делегувати її видачу у вигляді пластикових посвідчень центральному офісу НСЖУ для належної верифікації журналістів, які реально працюють у медіа.
Керівниця Вінницької організації Марина Тепленко поділилася досвідом впровадження «клубної карти» члена НСЖУ, яка дає знижки на різні послуги, що їх надають інші члени Спілки.
Представники прифронтових областей розповіли про роботу в екстремальних умовах.
За словами відповідальної секретаря Запорізької організації Валентини Манжури, в полоні перебувають шестеро місцевих журналістів. Організація підтримує зв’язок із деякими колегами на окупованих територіях. Запорізькі журналісти на чолі з Наталею Кузьменко і Валентиною Манжурою створили унікальний «Клуб зарубіжних кореспондентів», об’єднавши колег, які змушені були виїхати за кордон. Вони продовжують писати про Україну, підтримувати зв’язок з батьківщиною.
Голова Херсонської організації Валерій Долина повідомив, що в області з шести місцевих телеканалів не працює жоден, а з п’яти радіомовників відновив роботу лише один. Окупанти встановили потужне обладнання для трансляції пропаганди через річку Дніпро.
На Сумщині, за даними голови обласної організації Володимира Садівничого, одне медіа працює в зоні активних бойових дій, а редакційні колективи майже 100 медіа – у зоні можливих бойових дій. «За 4 кілометри від російського кордону наші колеги щотижня доставляють газету читачам, часом під прицілами снайперів», – розповів Володимир Садівничий.
Відповідальна секретар Київської організації НСЖУ Алла Малієнко розповіла про роботу столичного осередку, наголосивши на індивідуальному підході до кожного члена спілки, про активну співпрацю з переміщеними журналістами та успішні проєкти зі збору коштів для ЗСУ. Член Правління НСЖУ від Київської організації Олександр Харченко розповів про створення згідно з Законом «Про медіа» нової громадської спілки – органу спільного регулювання у сфері друкованих медіа, яка співпрацюватиме з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення та розроблятиме кодекси мовлення й вимоги до інформації в медіа. Він закликав колег долучатися до роботи в експертних групах цієї організації.
Голова Кіровоградської обласної організації НСЖУ Петро Мельник розповів про ситуацію з медіа на Кіровоградщині, де попри закриття деяких видань через проблеми з «Укрпоштою», вдалося збільшити кількість медіа, які отримують фінансування з обласного бюджету (з 5 до 15 видань), а також про успішний досвід редакцій у отриманні грантів та розвитку мультимедійних платформ. Ситуацію з медіа в Одеській області описав голова облорганізації Юрій Работін. На Одещині продовжують працювати 14 районних газет з тиражами від 250 до 3000 примірників (з найбільшим загальним тиражем у 64 тисячі примірників на тиждень).
Представники західних областей також відзначили скорочення кількості медіа. За словами голови Чернівецької організації Володимира Бобера, наприкінці 2024 року на Буковині закрилися дві газети, ще дві – на межі закриття. Голова Рівненської організації Дмитро Тарасюк розповів про примусове виселення обласної організації з приміщення попри наявність закону про заборону виселення творчих спілок.
На засіданні Правління було зазначено, що потужним інструментом дієвої допомоги журналістам в часи війни є мережа Центрів журналістської солідарності, чиї хаби працюють у Запоріжжі, Дніпрі, Харкові, Івано-Франківську, Чернівцях та Києві. При цьому центри асистують запити від медійників із усіх регіонів.
Правління одностайно підтримало пріоритети НСЖУ на 2025 рік. Ключові напрямки:
– Захист журналістів та свободи слова
– Системна допомога регіональним та місцевим медіа
– Солідарність з полоненими колегами
– Розвиток мережі Центрів журналістської солідарності
– Посилення міжнародної співпраці
Також на пропозицію секретаря Спілки Миколи Семени, за підтримки секретаря НСЖУ Олександра Брижа, ухвалили рішення про присудження Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка ув’язненому окупантами журналісту з Нової Каховки Сергію Цигіпі. «За будь-якої влади він був незручний, завжди боровся за правду, за що багато страждав. І зараз залишився вірним своєму внутрішньому стрижню», – зазначив голова Херсонської організації НСЖУ Валерій Долина.
– 2024 рік був ще одним роком в умовах виснажливої війни. НСЖУ намагалася бути потужним голосом на захист українських журналістів і журналістики як в Україні, так і на міжнародній арені, – наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко, підсумовуючи засідання. – Ми об’єднуємо зусилля для допомоги українським медійникам, щоб якомога більше наших колег залишалися в журналістиці, а не залишали нашу професію.
Інформаційна служба НСЖУ
