• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Понеділок, 20 Жовтня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

«Одного джерела замало, навіть якщо інформація виглядає переконливо», – Володимир Телюк, заступник директора зі стратегічного розвитку OSINT-агенції «InsightOps»

NSJU NSJU
17 Жовтня, 2025 / 11:05
рубрика Новини
0
«Одного джерела замало, навіть якщо інформація виглядає переконливо», – Володимир Телюк, заступник директора зі стратегічного розвитку OSINT-агенції «InsightOps»
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

OSINT – це розвідка з відкритих джерел, інструмент, що дозволяє бачити приховане, виявляти ризики й розкривати історії. OSINT дедалі частіше стає інструментом не лише спецслужб, а й журналістів і представників багатьох інших професій. Про майбутнє Osint в журналістиці, роль у сучасній війні та щоб краще зрозуміти, як працює розвідка відкритих джерел на практиціЮ ми поспілкувалися з Володимиром Телюком,  заступником директора зі стратегічного розвитку OSINT-агенції «InsightOps»,  яка базується на пошуку та аналізі інформації з відкритих джерел.

–Пане Володимире, що для вас стало найбільшим поштовхом до початку роботи з OSINT?

Пов'язанітеми

У Жидачеві чекають нових проєктів з центром журналістської солідарності

Працювали так, щоб не заважали рятувальникам: медійники висвітлювали наймасштабнішу атаку рф на Львівщину

–Насправді, вирішальним став початок повномасштабного вторгнення. Тоді я працював керівником пресслужби Львівської обласної ради, і ми разом з іншими українськими комунікаційниками за грантовою програмою поїхали до Чехії на навчання з протидії російській дезінформації. Там пройшли інтенсивні курси, зустрічалися з представниками уряду й міністерств, із громадськими організаціями та журналістами, спілкувалися з радниками чеського уряду, які спеціалізуються на OSINT. Вони поділилися практичними підходами: що і де шукати, як структурувати роботу.

Я і раніше зустрічався з розвідкою відкритих даних, але там отримав помітно глибші знання про те, як OSINT допомагає у військовій сфері, бізнесі й журналістиці.

Раніше я сприймав це як прерогативу спецслужб і правоохоронців, а чеські колеги показали, що для журналістики й бізнесу OSINT так само критично важливий: він дозволяє уникати значної частини ризиків і ухвалювати обґрунтовані рішення.

У журналістиці ми багато чого робимо інтуїтивно, але застосування саме методології OSINT дає змогу швидше досягати мети, ефективніше збирати, аналізувати та систематизувати дані.

Після повернення я почав шукати у Львові та Україні фахівців, які займаються OSINT-пошуком, і ми об’єдналися та створили організацію. –

–Що для вас найцікавіше в роботі з відкритими джерелами?

–Найбільше захоплює непередбачуваність кінцевого результату. Ти отримуєш завдання й вихідні дані, але не знаєш, яка інформація спливе і в який бік піде розслідування, який ризик виявиться ключовим, де саме з’явиться розв’язка.

Найважче – коли бракує даних. Буває, день-два працюєш у різних напрямках, тестуєш інструменти – і жодного необхідного фрагмента. А потім раптом знаходиться одна точкова деталь, і весь клубок розмотується: пазли складаються, логіка стає очевидною.

Іноді це стара фотографія з родиною, іноді – прізвище людини, яка певного року була бенефіціаром компанії. Інколи вирішальним виявляється додатковий номер телефону чи пошта: за ними видно, що в людини є ще одна «нитка» інформації, прихована від загалу – під чужими контактами чи даними. Одна така дрібниця – і вся конструкція стає прозорою.

–Як ви перевіряєте правдивість інформації, знайденої у відкритих джерелах?

–Так само, як у якісній журналістиці: мінімум три-чотири незалежних джерела. Чим більше незалежних підтверджень, тим краще. Одного джерела замало – навіть якщо інформація виглядає переконливо.

Якщо ми не можемо перевірити дані, але вважаємо їх важливими для рішення замовника, ми чесно позначаємо статус як імовірний і пояснюємо чому. Втім здебільшого вдається знайти два-три надійні канали перевірки, де дані підтверджуються перехресно.

–Чи потрібні інтуїція й креативність у цій сфері, чи головне – алгоритми?

–Алгоритми – це опора, вони тримають фокус: не відволікатися, не заблукати в деталях, тримати дедлайни. Але крім алгоритмів завжди є місце інтуїції, наполегливості, випадку і чесному «бажанню докопатися».

Часто допомагає вміння свідомо зробити паузу: відкласти завдання, переключитися на інше, повернутися через годину-дві зі свіжою головою, переглянути хід думок, побачити, що могло вислизнути. Креативність тут – не про хаос, а про здатність комбінувати методику з нестандартним поглядом у потрібний момент.

–Пригадайте приклад, коли OSINT дозволив розкрити важливу інформацію, яку інакше отримати було б неможливо.

–Оскільки ми працюємо саме в OSINT, майже кожен наш кейс стоїть на відкритих джерелах. Якщо говорити про міжнародний досвід, показовою є історія рейсу MH-17. Без роботи журналістів-розслідувачів і без масивів відкритих даних – супутникових знімків, аналізу фото й відео, відстеження переміщень військових колон і конкретної техніки з території Росії на тимчасово окуповані райони Донеччини – встановити тип озброєння і причетних було б набагато важче. Власне, суд у цій справі врахував OSINT-дані серед доказів, і це важливий прецедент.

Цифрових слідів щодня стає більше, кожна людина з мільярдної аудиторії залишає помітні дані, і є що аналізувати. Тому я бачу в цьому напрямі серйозну перспективу – і для правосуддя, і для суспільства, і для безпеки.

–Як нові технології змінюють OSINT?

–Вони спрощують, покращують і прискорюють ключові етапи. Дуже часто спочатку потрібно ідентифікувати людину, організацію або сам факт – і за браку вихідних даних це «з’їдає» найбільше часу. Інструменти на основі ШІ допомагають цей етап суттєво скоротити: швидше звірити масиви, знайти перетини.

Візьмімо аналіз фотографій: колись потрібна була роками відточена експертиза геолокації; є спеціалісти, які з точністю до 1 км можуть визначити місце. Сьогодні алгоритми дають підказки автоматично: на знімку з вікна – силует будівлі, і ШІ вже підкидає ймовірні локації та вулиці. Це не скасовує роль людини – вона мусить перевірити, підтвердити, але швидкість і якість попереднього скринінгу виросли істотно.

Так само з великими обсягами контенту: транскрибування інтерв’ю, аналіз відео, навіть оцінка динаміки на новинних сайтах – те, що вручну забрало б дні, тепер робиться значно швидше і дає можливість аналітику зосередитися на аналізі.

–Чи може OSINT стати частиною журналістської освіти?

–Не просто може – мусить. Це окремий метод розслідувань, якому слід навчати: предмет, дисципліни, практика. Думаю, у найближчий рік-два побачимо великий стрибок у збиранні та аналізі даних не лише в журналістиці, а й у суміжних галузях.

Майже все, що ми робимо, оцифроване й так чи інакше опиняється в мережі. Завдання – грамотно зібрати, коректно проаналізувати і зробити виважені висновки.

–Яка історія з вашої практики викликає у вас найбільшу гордість?

–Є багато кейсів, про які не можу розповідати, через конфіденційність. Зате можу сказати про наслідки подібної роботи: завдяки OSINT-звітам у низці підприємств і організацій на певні посади не взяли людей, які несли б високі ризики, а також не підписали договорів, що були наперед невигідними для замовника. Це ті рішення, які економлять ресурси й убезпечують репутацію – і саме заради таких результатів варто працювати.

–Що найбільше мотивує вас залишатися в цій сфері?

–Динаміка розвитку і відсутність стелі. Ми всі недосконало знаємо предмет, тож доводиться вчитися щодня, тримати руку на пульсі, бути «в тренді». Дуже допомагає спільнота: дослідники й аналітики постійно обмінюються інформацією про нові тренди, інструменти, підходи. От буквально вчора я повернувся з закритої конференції в Києві про OSINT, соціальні мережі та нові тенденції у військовій сфері.

Попереду ще багато роботи, і зараз я точно не можу сказати, що вже все досконало знаю. Саме це й мотивує – постійне зростання і відчуття, що наступний крок відкриє ще ширший горизонт.

«Одного джерела замало, навіть якщо інформація виглядає переконливо», – Володимир Телюк, заступник директора зі стратегічного розвитку OSINT-агенції «InsightOps» 1

 Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.

Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.

Софія Божена Майдан

Теги: OSINTвідкриті даніЗахідноукраїнський ЦЖС
Попереднє

Запорізький центр журналістської солідарності отримав відзнаку від військових 

Наступне

«Сторінки надії»: до місцевої газети у прифронтовій громаді – довіра особлива

Схожі новини

Мережа журналістської солідарності НСЖУ: коли підтримка – це конкретна дія
Новини

Мережа журналістської солідарності НСЖУ: коли підтримка – це конкретна дія

20/10/2025
Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети
Новини

Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

20/10/2025
У Івано-Франківську побили фотокореспондента Укрінформу Юрія Рильчука
Новини

У Івано-Франківську побили фотокореспондента Укрінформу Юрія Рильчука

20/10/2025
«Творці – творимо майбутнє України разом»: молоді спілчани з Івано-Франківська реалізують авторський телепроєкт
Новини

«Творці – творимо майбутнє України разом»: молоді спілчани з Івано-Франківська реалізують авторський телепроєкт

20/10/2025
Наступне
«Сторінки надії»: до місцевої газети у прифронтовій громаді – довіра особлива

«Сторінки надії»: до місцевої газети у прифронтовій громаді – довіра особлива

Дискусія з цього приводу:

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Від втоми до стійкості: українські медіа діляться унікальними практиками психологічної підтримки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Командир і журналіст в одній особі. Як речник УДА Сергій Братчук поєднує на передовій слово і зброю

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Мережа журналістської солідарності НСЖУ: коли підтримка – це конкретна дія

Мережа журналістської солідарності НСЖУ: коли підтримка – це конкретна дія

20/10/2025

Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

20/10/2025

У Івано-Франківську побили фотокореспондента Укрінформу Юрія Рильчука

У Івано-Франківську побили фотокореспондента Укрінформу Юрія Рильчука

20/10/2025

«Творці – творимо майбутнє України разом»: молоді спілчани з Івано-Франківська реалізують авторський телепроєкт

«Творці – творимо майбутнє України разом»: молоді спілчани з Івано-Франківська реалізують авторський телепроєкт

20/10/2025

Медійники Павлограда працювали на місці атаки у захисному спорядженні від Центру солідарності НСЖУ

Медійники Павлограда працювали на місці атаки у захисному спорядженні від Центру солідарності НСЖУ

20/10/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання