12 червня зареєстровано, а 29 липня 2025 року презентовано ГО «Нагородна палата України» — організацію, головною метою якої задекларовано створення досконалої нагородної системи, що допоможе Україні вирішити два ключових завдання: здобути перемогу в гібридній війні; надихати мільйони людей на героїчні подвиги та видатні досягнення на прикладі нагороджених.
Навіщо Державі ще одна нагородна структура?
Ініціатор створення «Нагородної палати України» Олександр Сопов розповів журналістам:
«Нині в Україні юридично існує Загальнонаціональна система нагород, яка включає: державні нагороди; нагороди Верховної Ради та Кабінету Міністрів України; відомчі заохочувальні відзнаки; муніципальні нагороди; Знаки народної пошани.
З часом, а особливо під час російсько-української війни, стало зрозуміло, що чинна система нагород має певні недоліки та не належним чином виконує свою основну місію — надихати мільйони людей на прикладі нагородження гідних особистостей. Амбітна мета «Нагородної палати України» — вдосконалення наявної системи, яка має стати найкращою у світі!».
Минуло менше ніж три місяці після створення «Нагородної палати України». Що відбулося:
• з 12 червня по 30 серпня, під час урочистостей, присвячених Дню Незалежності, Знаками народної пошани відзначено 10245 українських та іноземних громадян;
• 19 серпня 2025 року ухвалено Постанову «Про нагороди Верховної Ради України»;
• 23 серпня, вперше в історії, у День Незалежності відбулося масове нагородження іноземців державними нагородами України;
• 29 серпня Президент підписав Закон №13273 «Про засади державної політики національної памʼяті Українського народу» зі змінами до Закону «Про державні нагороди».
Достойні вчинки достойних людей не повинні залишатися непоміченими
В «Укрінформі», де відбулася презентація ГО «Нагородна палата України», ініціативу представив очільник громадської організації «Країна» та ВТО «Орден» – засновник Відкритої системи нагород «Знаки народної пошани» Олександр Сопов. Варто сказати, що в очолюваному ним ВТО «Орден» створено чотирнадцять знаків державних нагород, дві відзнаки Президента України, 227 відомчих заохочувальних відзнак, близько 1000 муніципальних, громадських та інших відзнак.
У той день за круглим столом в «Укрінформі» зібралися представники понад двадцяти громадських організацій, серед яких була й секретар Національної спілки журналістів України Зоя Шарикова. Результатом активного обговорення дієвості ГО «Нагородна палата України» стало підписання її учасниками Меморандуму про співробітництво та партнерство в царині нагородження Знаками народної пошани.
Подяка та нагорода – набагато краще, ніж тільки подяка!
Олександр Сопов не перший день наполегливо бореться за те, щоб достойні вчинки достойних людей не залишалися непоміченими, щоб найширша спільнота знала про тих, хто робить наше життя кращим, наближає своїми діями перемогу над жорстоким ворогом. При цьому зазначає, що «Знаки народної пошани» мають отримувати не тільки українці, а й громадяни інших країн.
Він часто посилається на думку видатного китайського полководця Сунь Цзи: «Хто розумно нагороджує та карає, той і переможе у війні».
Нині керівник ВТО «Орден» каже:
«Що таке нагороди в нашому сучасному розумінні? Це медаль або орден, які є подякою, втіленою в металі. В Україні є державні нагороди, відомчі заохочувальні та муніципальні відзнаки, відзнаки від Збройних сил України…
Але в нашій країні також існує унікальна Відкрита нагородна система «Знаки народної пошани». І це – найдемократичніші громадські нагороди, які дають можливість сказати гідним людям «Дякую!» не просто словами, а врученням нагородних знаків. І це робить народну подяку дійсно вагомою.
Щоб шматочок металу перетворився в справжню нагороду, яка надихає людей, треба не тільки розробити і виготовити нагородний знак, а знайти в своєму оточенні людину і не кулуарно, а урочисто, із залученням широкого спектру медіа цю відзнаку вручити.
Також дуже важливе максимальне поширення інформації про те, чому саме цього героя було відзначено. Важливо висвітлювати і сам процес нагородження, щоб люди пишалися своїми героями і знали, що героїзм та добрі справи не залишаються непоміченими. Саме для вдосконалення системи відзначення заснована ГО «Нагородна палата України».
При цьому Олександр Сопов привертає увагу, що ВТО «Орден» – це єдина громадська організація, яка співпрацює з Банкнотно-монетним двором Національного банку України. Отже, всі нагородні Знаки народної пошани – номерні, ведуться реєстри ініціаторів нагороди і номінантів. При поданні представлення до відзначення ці нагороди ВТО «Орден» передає безкоштовно. А от тим, хто бажає відзначити своїх героїв, але лінується підготувати документи до представлення, Знаки народної пошани можна придбати за певні кошти.
Знаки народної пошани – не сувеніри. Їх презентували для доброї справи
Кожному учаснику круглого столу в Укрінформі передано теку з вкладеними в неї пʼятьма нагородами. Це – три Хрести громадянських заслуг «Героям без зброї», якими може бути відзначений будь-який громадянин України, що активно працює задля перемоги України в боротьбі з російським агресором; медаль «За вірність присязі» – для військовослужбовців та працівників Сил безпеки і оборони; відзнака «PRO NOSTRA ET VESTRA LIBERTATE» – для іноземців, які допомагають Україні в боротьбі з ворогом.
Представникам громадських організацій – учасникам зустрічі запропоновано визначити в їхній сфері діяльності достойних претендентів на відзнаки, підготувати відповідні документи, урочисто нагородити їх, розповісти про достойників в ЗМІ та подати усі матеріали до ВТО «Орден».
«Навіть на фронті вручення нагород можна організувати достойно, – каже Олександр Сопов. – Не треба в бойових умовах збирати багато людей, адже це небезпечно. Але якщо буде командир і найближчі побратими, будуть сказані добрі слова нагороджуваному, ця подія людині запам’ятається. І вкотре наголошую: потрібно якомога ширше висвітлювати такі події в усіх доступних в медіа – від місцевих до республіканських, від друкованих видань до телебачення та інтернет платформ».
Під час зустрічі в Укрінформі свої думки висловили практично всі її учасники. Говорили про різне, але сходилися на одній думці: дуже важливо формувати в нашому суспільстві нове розуміння вдячності, коли кожен із нас може відзначити непересічні вчинки достойних людей.
Дуже важливо формувати в нашому суспільстві нове розуміння вдячності…
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко розповів, що до нього звертаються багато військових і ветеранів російсько-української війни, які, на жаль, не отримують належні їм нагороди через чиновницьку бюрократію в нагородній системі.
Нерідко трапляється, що подання були оформлені, але загубилися десь на шляху до Генштабу, до Міністерства оборони, і нагорода не знаходить свого героя. Особливо часто таке трапляється після звільнення військового в запас.
До того ж, у кожному селі, в кожному місті є герої, які роблять все для того, щоб ми перемогли у цій жорстокій війні, проте їхній щоденний подвиг залишається непоміченим.
Народний депутат наголошує: «Так втрачаємо потенціали людей, які відчувають, що після отримання поранення, після звільнення зі служби вони не отримують від держави нічого в розумінні вдячності. І тому дуже важливо формувати в нашому суспільстві нове розуміння вдячності, коли кожен із нас може віддячити своїм героям. Упевнений, що ця система нагород буде розвиватися і зможе створити історію вдячності нашим героям і на війні, і в цивільному житті».
«Ми пишемо про всіх, і ми будемо писати про всіх, тому що вважаємо, що кожен наш український герой, який захищає вітчизну, вартий того, щоб про нього знали якомога більше людей» – наголошує секретар НСЖУ Зоя Шарикова.
І говорила вона про таке:
«На жаль, на сьогодні Національна спілка журналістів України стикається з тим, що в нас трохи зменшився ресурс: на лінії фронту, а подеколи через пов’язані з великою війною економічні проблеми, частина місцевих медіа змушені працювати не на повну силу. Працюємо над збереженням локальних видань на прифронтових і де окупованих територіях, але дається це доволі нелегко.
Натомість там, де можливість виходу в світ друкованих видань обмежена, усе активніше працюють інтернет платформи та соціальні мережі, на висвітлення актуальних подій сучасності працюють блогери – члени НСЖУ. Отже, я впевнена, що відзначення Знаком народної пошани героїв війни, волонтерів, всіх інших, хто самовіддано служить людям, і надалі достойно висвітлюватиметься на сторінках друкованих ЗМІ, телебаченням, на інтернет платформах.
Ми розуміємо, що до кожного героя наша держава не дійде, і тут дуже добре працюватимуть «Знаки народної пошани». Можливо, така нагорода і розповідь про нагородження потрібні не стільки самим героям, як їхнім рідним, близьким, друзям, які скажуть: «Ось наш друг,ось наш рідний, якого відзначає народ! І ми ним пишаємося!». Тому працюватимемо над цим питанням постійно».
Поряд з сучасними героями вшановують і ветеранів Чорнобиля, героїв інших знакових подій з минулого країни. І тоді звучить музика поваги до людини, до її подвигу
Депутат Верховної Ради України двох скликань – Голова правління «Всеукраїнської асоціації «Афганці Чорнобиля» Олександр Ребека, разом з яким Олександр Сопов створював систему нагород Асоціації і з котрим співпрацюють близько тридцяти років, розповів: «Девіз нашої асоціації – «Віддати шану кожному». На жаль, на сьогодні у нас є багато забутих героїв минулих десятиліть. І, на жаль, держава не в змозі дійти до кожного. Тому цей обов’язок бере на себе громадськість».
Схвильовано говорить Олександр Ребека про те, як сьогодні їхня асоціація «Афганці Чорнобиля» вшановує не тільки героїв сучасності, а й тих, хто рятував Землю від біди мирного атому Чорнобиля і чиї імена з часом загубилися у вирі інших подій. Навіть коли ветерана Чорнобиля вже немає серед живих, Знаки народної пошани вручають родині героя. При цьому, як правило, вручають народні нагороди у присутності публічних людей, товаришів.
«І тоді звучить музика поваги до людини, до її подвигу в ім’я спасіння людства, – ділиться Олександр Ребека. – Тому скажу ще раз: створення «Нагородної палати України» – справа дуже потрібна. Так ми допомагаємо державі вшанувати найдостойніших серед нас».
Нагородна палата України виправляє помилки держави в нагородній системі. Є питання до депутатів Верховної Ради України, які мають щось робити з нагородною системою в нашій державі
Лідерка Всеукраїнського жіночого руху «За вільну Україну» Раїса Шматко наголошує, що, заснувавши Відкриту систему нагород «Знаки народної пошани», Олександр Сопов зі своїми соратниками з ВТО «Орден» зробили те, що не зробила ні одна країна. Тільки в нашій країні існує нагородження героїв фронту і тилу від імені не тільки держави, а й народу України.
При цьому вона зазначає, що на сьогодні державні нагороди в нас доволі часто знівельовані, нерідко трапляється, що до нагородження подаються особи, які аж ніяк цього не заслуговують. Часто подання до нагородження дійсно достойних десь губляться в чиновницьких кабінетах.
«І це велике питання до депутатів Верховної Ради України, які мають щось робити з нагородною системою в нашій державі. Щоб не було такого, коли нівелюється геть все», – каже Раїса Шматко і зазначає: «А поки що, створюючи Нагородну палату України, ми виправляємо помилки держави і дуже добре, що маємо таку можливість. Не може клерк в адміністрації, вирішувати, хто герой і кого нагороджувати чи не нагороджувати. Владою в Україні є народ, тому тільки народ має право обирати своїх героїв».
Жоден військовий, жоден капелан не відмовився від народних нагород
Продовжив тему державних і народних нагород капелан від 2014 року, рукопокладений священнослужитель Валерій Валілов. Говорячи про плідну співпрацю з «Орденом», що народними нагородами відзначено багато капеланів і військових.
Він каже: «У нас, на жаль, були неодноразові ситуації, коли військові відмовлялися отримувати державні нагороди і пояснювали цей крок різними причинами. Найчастіше звучало: «З цих рук нагороду не візьму» – на адресу командира, який, очевидно, не користується повагою підлеглих.
Але жодного разу ні один військовий, ні один капелан не відмовився від народних нагород. Чому? Тому що це нагорода не корупційна, це нагорода від народу України.
Отже, Знаки народної пошани – це велика сила, яка приходить у війська, Національну поліцію, в СБУ, в Національну гвардію, в інші структури. Адже коли це від серця, коли це відзнака народу України, тоді ця нагорода безцінна. Радий анонсувати нову нагороду – «Повний кавалер капеланської слави», над якою працюємо з разом з Олександром Соповим».
«Знаки народної пошани» отримують й іноземці, й українська діаспора за кордоном. Так відзначають друзів України, які підтримують наш народ у найтяжчі години боротьби з російським окупантом.
Олександр Сопов повідомляє, що народні відзнаки вручено вже майже тисячі іноземців, і кожного разу вручення викликає непідробні – до сліз – емоції нагороджених.
Як на підтвердження сказаному – розповідь Олександра Ребеки про те, як емоційно реагував на відзнаку мільйонер-іноземець. Той чоловік керує потужним фондом, що передав Україні 44000 тонн гуманітарної допомоги, І те, що їхня допомога не залишилася непоміченою в Україні, судячи з емоцій під час отримання народної нагороди стала для нього великою і навіть неочікуваною радістю .
А Валерій Вавілов ділиться, що запам’ятався випадок, коли вручали виготовлені ВТО «Орден» народні нагороди двом братам – військовим Збройних сил США, які разом з нашим народом борються про віроломного ворога. Ці американські військові входять у десятку кращих снайперів Збройних сил Америки, мають численні нагороди. І ці офіцери, коли ми їх нагороджували, від емоцій вони просто заплакали.
Алла Кензера представляє «Товариство в зв’язків з українцями за межами України». Товариство діє 65 років, з яких більше 20 років співпрацює з ВТО «Орден» та його очільником Олександром Соповим. І цей факт 20-річної співпраці краще будь-яких слів засвідчує, що справа ВТО «Орден» витримала випробування часом, а створення Нагородної палати України виводить його багаторічну подвижницьку роботу з друзями України на новий рівень.
Пані Алла розповіла, що за межами України працюють дуже багато громадських організацій, які допомагають Україні, особливо з 2014 року. І тепер пішла тенденція більше відзначати не окремі особистості, а нагороджувати громадські організації. «Тому що саме громадські організації за кордоном усі разом дуже багато роблять на підтримку України», – наголошує Алла Кензера.
Вона розповідає, що подання на нагородження відзнаками народної пошани надходять з багатьох країн світу. Зокрема, наразі нагороди відправляються в Іспанію, Канаду.
Відзначають і українські колективи, які працюють за кордоном. Так, народну нагороду отримує мистецький колектив «Зернятко», що діє при Товаристві зв’язків з українцями за межами України і який, виступаючи за межами України, збирає кошти на допомогу українській армії. Виступи колективу за кордоном допомагають організовувати українські громади, і лише протягом останніх кількох місяців на зароблені виступами «Зернятка» кошти придбано та передано ЗСУ два автомобілі.
Насамкінець Алла Кензера зазначає: «Люди не розрізняють, яка це нагорода – державна чи народна. Вони вдячні, що їхня праця, їхня допомога не залишаються в Україні непоміченими. І коли вони отримують відзнаку «Нагородної палати України», це виглядає дуже солідно».
Велика війна підняла величезний пласт героїзму наших людей Дуже важливо, щоб наші герої не залишалися непоміченими.
Заступник начальника Національного університету оборони України імені Черняховського Герой України Ігор Гордійчук обраний членом Ради Нагородної палати України.
Уважно слухав він виступи під час цієї зустрічі, і було очевидно, що ці виступи підтримки створення Нагородної палати України і підтримки публічності нагородження героїв йому до душі.
Зрештою, Ігор Гордійчук , підсумовуючи усе сказане представниками численних громадських організацій, сказав:
«Починаючи широкомасштабну агресію в Україні, ворог дуже прорахувався: йому було невтямки, що ми не тільки безмежно любимо нашу Україну, а ми, українці, ще й потужна спільнота, здатна давати відсіч будь-кому, хто посягає на нашу свободу і незалежність.
Велика війна – це трагедія, яка водночас підняла величезний пласт героїзму наших людей, небувалу стійкість не тільки на фронті, а й у тилу. Це не поодинокі випадки: мужність і самовідданість стали відмінною рисою українців.
Створюючи Нагородну палату України, маємо на меті дуже добру справу – щоб ніхто не був забутий, щоб кожен герой, кожна діяльність на благо людей були відзначені не тільки державними, а й народними нагородами».
У дискусії ще яскравіше вимальовувалася думка: «Нагородній палаті» бути!
Було на круглому столі в «Укрінформі» сказано ще багато цікавого, що підтверджувало: ініціатива створення Нагородної палати України дуже на часі. Особливо це потрібно сьогодні, коли вже починає відчуватися втомленість від війни, коли потрібно підтримати людей, потрібна мотивація боротьби за нашу державу і за державність.
Наводилися приклади, як на передовій – в окопах і бліндажах, у волонтерському середовищі , в людей, які не покладаючи рук трудяться в тилу, світилися радістю очі, коли їм вручали «Знаки народної пошани». Говорили про важливість відзначення нагородами іноземних легіонерів, які б’ються з російським ворогом пліч-о-пліч з українськими побратимами.
Іноді, з деяких питань виникала дискусія. І в цій дискусії ще яскравіше вимальовувалася думка: Нагородній палаті бути! Співпраці громадських організацій з ВТО «Орден» у справі відзначення потужних особистостей і організацій – бути!
Усі підписанти Меморандуму погодилися, що «Нагородна палата України» повинна існувати як верхня ланка Відкритої системи нагород «Знаки народної пошани» та відігравати роль локомотива у реформуванні нагородної системи України.
Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
Фото: Лариса Портянко, інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: