Пліч-о-пліч з українськими героями стали добровольці-іноземці
14 березня 2014 року на Майдані Незалежності бійці Самооборони Майдану створили перший добровольчий батальйон оперативного призначення Національної гвардії України, який має ім’я Героя України, генерала Кульчицького. Вони не були військовими, але в критичний для держави момент добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб стати на захист територіальної цілісності нашої країни.
Так було покладено початок потужному українському добровольчому руху. І вже тоді до українських добровольців приєднувалися добровольці з багатьох країн світу.
З початком широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну Указом Президента від 28 лютого 2022 року № 82 з 1 березня 2022 року було запроваджено безвізовий режим в’їзду в Україну для громадян іноземних держав (крім громадян держави-агресора), які бажали вступити до Інтернаціонального легіону оборони України.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, в Україну почали прибувати добровольці з Польщі, Швеції, Данії, Німеччини, Фінляндії, Великобританії, США, Латвії, Литви, Японії, Нідерландів, Сирії, Лаоса, Індонезії і багатьох інших країн. У серпні 2022 року був сформований і Російський добровольчий корпус. Пліч-о-пліч з українцями всі вони відстоюють свободу і демократію не тільки України, а і всього світу.
Неординарна подія єдності і подяки в «Укрінформі»
14 березня 2014 року в «Укрінформі» відбулася неординарна подія – Міжнародний форум «Єдність та подяка», організатори якого ставили на меті від імені народу України висловити вдячність усім країнам світу за підтримку. В цей день усіх іноземців-добровольців, які зі зброєю в руках захищають свободу і незалежність України,відзначено вищою колективною нагородою України – Сталевий хрест «За вашу і нашу свободу».
За сприяння командування Сухопутних військ Збройних Сил України ініціатором проведення форуму стало Всеукраїнське об’єднання громадян «Країна». Душею, активним організатором події став голова ВОГ «Країна», директор Виробничо-творчого об’єднання «Орден» Олександр Сопов – автор шістнадцяти знаків державних нагород України, розробник відкритої нагородної системи «Знаки народної пошани».
До речі, національний виробник нагород ВТО «Орден» став не тільки ініціатором проведення заходу, а й забезпечив його проведення фінансово. Варто сказати й про те, що керівник «Ордена» Олександр Сопов передав безоплатно Національній спілці журналістів України більше 270 нагород «Хрест громадянських заслуг». Усі вони були вручені журналістам в різних областях України, які поряд з основною роботою ведуть активну волонтерську діяльність.
Інформаційну підтримку поряд з Національною спілкою журналістів України забезпечували УНІА «Укрінформ»,часопис «Київ дипломатичний», ЗМІ Сухопутних військ ЗСУ за участю іноземних журналістів.
Хвилюючі моменти нагородження залишать свій слід в пам’яті кожного присутнього в залі
Урочисто звучить Гімн України. Співають усі, хто володіє українською, а хтось повторює мелодію без слів, поклавши руку на серце. Затим – без слів зрозуміла Хвилина мовчання, коли кожен присутній згадує загиблих побратимів, усіх, кого вбили російські зайди.
Церемонія нагородження розпочалася з передачі в.о. директора Національного музею історії України Богданові Патрилюку нагороди № 200 – «Загиблим іноземцям-добровольцям в російсько-українській війні». Цю нагороду буде розміщено в експозиції музею поруч з Листом подяки за підписами всіх присутніх в залі «Укрінформу».
Також – як знак звитяги і мужності – була вручена загальна нагорода для всіх іноземних добровольців – Сталевий хрест «За вашу і нашу свободу». Вона також зберігатиметься в Національному музеї історії України, щоб прийдешні покоління знали, кому вони мають завдячувати за своє мирне, щасливе життя.
Один за одним піднімаються на сцену для отримання колективних нагород командири підрозділів іноземних добровольців у лавах Сухопутних військ ЗСУ і Головного управління розвідки МО України, Нацгвардії України і Держспецслужби транспорту, Відділу координації з питань проходження військової служби іноземцями ЗСУ штабу командування Сухопутних військ ЗСУ. Також отримали заслужені нагороди для своїх формувань командири Міжнародного легіону ГУР МОУ, Сибірського батальйону, Білоруського добровольчого корпусу, Російського добровольчого корпусу, легіону «Свобода России», батальйону ім. шейха Мансура, Грузинського національного легіону, полку ім. Кастуся Калиновського.
Нагороди вручали Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук, доброволець-ветеран – старший лейтенант капеланської служби ЗСУ Олексій Сокіл, голова ВОГ «Країна» Олександр Сопов, журналіст Максим Царенко, який першим в Україні отримав з рук Президента України вищу на той час державну нагороду «За подвиг з ризиком для життя» – Зірку «За мужність».
Хвилююче відбувалося особисті нагородження відзнакою «Сталевий хрест «За вашу і нашу свободу» бійців інтернаціональних легіонів, які мають особливі заслуги в боротьбі з російським ворогом. Не всі з них приїхали в столицю, щоб отримати нагороду. Є такі, що під час урочистя в «Укрінформі» перебували на виконанні бойових завдань. Не всі знають українську і до них звертаються англійською. Не всі через небезпеку, що може чатувати на їхній батьківщині, можуть відкрити свої обличчя. І це ще раз нагадує: в Україні іде війна.
«Кожен з вас є сьогодні українець!» – наголошували при врученні нагород
Звучало в залі «Слава Україні!» – «Героям слава». Звучали щирі слова подяки на адресу добровольців з різних країн, які від 2014 року поруч з нашими бійцями б’ють ворога в Україні, захищають українських дітей, цілісність України, відстоюючи тим самим демократію і свободу в усьому світі. Усім бажали зберегти життя і зустріти перемогу над ворогом, що наближається завдяки й добровольцям з усього світу.
Бійцям російських добровольчих з’єднань бажали після перемоги добра над злом навести лад в їхній країні, на що ті чітко запевняли: «Так і буде!». Також звучали слова підтримки і віри в те, що після перемоги України набуде сили демократія в Білорусі. І білоруські добровольці відповідали: «Слава Україні! Жыве Беларусь!». Їх вітали оплесками.
Неодноразово українські командири наголошували: «Іноземні добровольці тепер назавжди стали нашими братами і сестрами. Дякуємо їм за те, що весь цивілізований світ з нами. Кожен з вас є сьогодні українець!». Говорили й про те, що українці завдяки добровольцям вивчають досвід інших країн, а тепер вже українці діляться з іноземцями власним досвідом боротьби з російським окупантом.
Дихнуло з лінії вогню гарячим порохом…
Військові формування, в яких на лінії вогню поруч з українцями стоять іноземці-добровольці, били і б’ють ворога від Київщини до Херсона, Чернігова, Миколаєва, Харківщини, Луганщини, Донеччини, Запоріжжя. Самі за себе скажуть назви українських сіл і міст, де поруч з українцями з боями проходять легіонери-іноземці. Кожен в Україні знає, як звучать сьогодні Мощун, Бахмут, Часів Яр, Куп’янськ, Велика Новосілка, Сватове, Соледар, Серебрянський ліс, Енергодар, Кінбурнська коса…
Дихнуло порохом жорстоких боїв і водночас нам у не мирному, та все-таки тиловому Києві важко уявити, що ці усміхнені, з відкритим і ясним поглядом, з дуже світлою енергетикою молоді хлопці ще вчора стояли на передньому краї борні з підступним, жорстоким ворогом. Ще вчора вони йшли в атаку з автоматом, били по московитській орді з танків, гармат, реактивних установок, нищили ворога безпілотниками. І вже сьогодні вони знову зі зброєю в руках боронять життя і свободу.
Про те, що бої з ворогом – не курортна прогулянка, краще за будь-які слова нагадують протези декого з присутніх тут молодих хлопців, їхні «помічниці» – палиці, що стали постійними супутницями після поранень.
Наше завдання – зберегти історію цих людей для нащадків
На завершення форуму «Вдячність і подяка» було сказано:
«Сьогодні на наших очах твориться історія. Подвиг іноземних добровольців Сил оборони України – це невід’ємна частина історії героїчної відсічі російського широкомасштабного вторгнення . Від імені Всеукраїнського об’єднання громадян «Країна», від усього українського народу дякуємо людям з різних куточків планети, які зі зброєю в руках хоробро захищають Україну і весь цивілізований світ. Наше завдання – зберегти історію цих людей для нащадків, щоб їхні імена назавжди увійшли в історію вільної, демократичної України!».
Додала тепла в зустрічі мужніх людей пісня Христини Панасюк. Красива мелодія підкреслила слова: «Колись про героїв ми знали лише із книжок… А зараз вони зовсім поруч – настав такий час… Вдягни всі свої нагороди! Вдягни! Ти, воїне, їх не ховай – то заслуга твоя…». Кадри бойової звитяги на екрані додали сили словам і музиці, нагадали, що всі присутні у цей день в Укрінформі приїхали в Київ не від мирної праці, а з полів жорстокої війни.
Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
Дискусія з цього приводу: