«Завжди думали: Поділ, тут нема куди цілити. А ракета прилетіла через дорогу від нас», — розповідає Вікторія Забіян, комунікаційниця Програми Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти. Їхня з чоловіком, ведучим телеканалу Equalympic Ігорем Мартиненком квартира, — навпроти Національного музею «Чорнобиль». 24 травня вночі, під час масованої російської атаки, сюди влучила російська ракета. Подружжя з маленьким сином у цей момент було вдома.
«Ми знали, що насувається обстріл — усі інформаційні канали писали про це. Вперше за довгий час вирішили піти у ванну під час тривоги», — згадує в коментарі НСЖУ Вікторія.
Вибуховою хвилею у квартирі винесло вікна разом із рамами, двері в дитячу вилетіли всередину разом із коробкою. Дуже пошкоджена автівка журналістів, припаркована в той момент на вулиці.
«Згодом ми дізналися, що під час обстрілу в наш бік летіли дві ракети, але, на щастя, друга не вибухнула. Можна лише уявити, якими могли бути наслідки», — каже Ігор Мартиненко. Він зізнається: дивитися запис із камер із дитячої кімнати родині дуже тяжко.
«Але хочеться залишити це відео для історії — і як пересторогу для всіх, чому потрібно ходити в укриття або бодай дотримуватися правила двох стін. Це справді рятує», — наголошує медійник.
Вікторія Забіян додає: найстрашніше у пережитому — не сам момент удару, а те, що приходить після: відчуття постійної небезпеки.
«Дім захитався, було дуже страшно. Приліт відбувся, ми відкриваємо двері і бачимо заграву від пожежі музею в розбитих вікнах. Перша думка — це ми горимо. Тільки заспокоїлися — рятувальники закликають виходити надвір через ризик обвалу. Боялися другого прильоту, бо таке часто буває, коли рятувальники приїжджають розбирати завали. Зараз ось попереджають про загрозу наступної атаки. Найстрашніше — це відчуття очікування, що це не кінець і зараз станеться щось іще», — розповідає вона.
Коли подружжя повернулося прибирати розтрощену квартиру, у дитячій знайшли уламок ракети — у шкарпетці сина.
Зараз родина живе у друзів. Помешкання потребує заміни вікон, дверей, суттєвого ремонту, де тут жити з маленькою дитиною?
Вікторія Забіян хвилюється за малечу, Левові 2,7 років:
«Видно, що подія його вразила. Він говорить, що ракета зламала вікна, шукає свої іграшки, бачив пожежу музею через вулицю. Видно, що це порушило його звичний ритм життя».
При цьому ні в журналіста, ні в його дружини, ні в сина — жодної подряпини.
«Вдячні Богові, що живі, інше — відбудуємо», — підсумовує Ігор Мартиненко.
Вікторія Мальована, інформаційна служба НСЖУ
