9 червня громадська організація «Український інститут медіа та комунікації» (УІМК) презентувала результати дослідження «Вікова дискримінація і медіа: репрезентації та досвід людей старшого віку (60+)». Комісія з журналістської етики виступила інформаційним партнером події.
Аналітичний звіт висвітлює, як українські медіа зображають людей старшого віку, а також як самі люди 60+ оцінюють своє представлення в медіа та власний досвід зіткнення з ейджизмом.
Під час презентації учасники й учасниці обговорили, чи готові українські медіа системно висвітлювати теми, пов’язані зі старшим віком, як проявляється ейджизм у медійному середовищі та чи стикаються журналісти й журналістки з дискримінацією за віком під час працевлаштування та професійної діяльності.
За словами виконавчої директорки УІМК Діани Дуцик, тема репрезентації людей старшого віку стає дедалі актуальнішою для українського суспільства.
«Кількість людей старшого віку в Україні фактично становить третину населення. Водночас ми спостерігаємо різні форми ейджизму в інформаційному просторі. Дослідження показують, що ставлення суспільства до цієї вікової групи безпосередньо впливає на її здоров’я та самопочуття. Саме тому ми вирішили дослідити, як медіа репрезентують людей 60+», — зазначила вона.
Дослідження проводилося у лютому–квітні 2026 року та поєднало два методи: фокус-групові обговорення з людьми старшого віку, зокрема журналістами та журналістками 60+, а також моніторинг понад 9 400 медіаматеріалів із 1 383 центральних та регіональних медіа.
Результати фокус-груп показали, що учасники загалом не сприймають українські медіа як відверто ейджистські. Водночас вони звертають увагу на недостатню видимість і суб’єктність людей старшого віку в публічному просторі. На думку респондентів, медіа рідко залучають людей 60+ як повноцінних учасників суспільних дискусій та недостатньо висвітлюють їхні потреби, проблеми й досягнення.
Медіамоніторинг засвідчив, що українські медіа переважно репрезентують людей старшого віку через призму вразливості, залежності, біологічного старіння або сімейних ролей. Натомість сюжети, які демонструють активну громадянську, професійну чи соціальну роль людей 60+, залишаються менш поширеними.
Серед найбільш поширених образів — люди старшого віку як отримувачі допомоги, носії «традиційної мудрості», об’єкти турботи або символи фізичного старіння. Навіть позитивні історії нерідко супроводжуються патерналістською тональністю, стереотипною лексикою або акцентом на «винятковості» активного старіння.
На думку авторів дослідження, такі тенденції свідчать про те, що медіа все ще недостатньо сприймають людей старшого віку як повноцінних учасників суспільного, економічного та культурного життя. Обмежене висвітлення тем професійної діяльності, освіти, громадянської активності та участі в ухваленні рішень сприяє символічному виключенню цієї вікової групи з публічного простору.
Ознайомитися з повним текстом дослідження можна в аналітичному звіті УІМК, а запис презентації доступний на YouTube-каналі Ukrinform Press Center.
Аналітичний звіт підготовлено ГО «Український інститут медіа та комунікації» у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод та Norwegian Helsinki Committee за підтримки уряду Норвегії.
Партнерами заходу виступили Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та Комісія з журналістської етики.
Фото: відділ комунікацій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Дискусія з цього приводу: