Редакцію широківської газети «Вісник» відвідала дружня делегація: представники Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України та Центру журналістської солідарності НСЖУ, а також колега із криничанського медіа «Нові рубежі». Робочу поїздку до Криворіжжя підгадали саме до 90-річного ювілею «Вісника», що випав на початок лютого. Тож колеги і привітали ювілярів, і поспілкувались про наболіле, і досвідом обмінялись та поділились кожен своїми лайфхаками – як локальним медіа виживати, ставати стійкішими попри усі виклики сьогодення.
Медійникам двох колишніх районок та обласної газети «Вісті Придніпров’я» було про що поговорити. Що давати на газетних шпальтах, аби бути цікавими для своєї аудиторії? Які додаткові можливості дає сайт? Хто де друкується та які альтернативи розповсюдження періодики використовує?
Колектив «Вісника» постійно шукає альтернативні шляхи до читача, зокрема, активно розвивається електронна, а також корпоративна передплата, надходить у точки продажу. Часопис намагається не пропустити жодної важливої події в районі, територіальних громадах, прагне розповідати, чим живуть нині земляки.
– Так, сьогодні важко як ніколи, та все ж ми працюємо: утрьох випускаємо газету, виходимо щотижня на чотирьох шпальтах, – зазначила Жанна Плосконос, яка працює в газеті вже давно, а з вересня минулого року очолює редакційний колектив. – Через «Укрпошту» передплачено усього 120 примірників, це в основному віддалені села. А так наші передплатники – це переважно організації, підприємства. Газети «Новою поштою» приходять до нас, ми розкладаємо, розписуємо кому скільки, їх приходять забирають. І нам зручно, і передплатникам.
Аналогічна ситуація з передплатою місцевого друкованого видання і в Криничках. Як розповіла заступниця редакторки газети «Нові рубежі» Наталя Долгіх, левову частку тиражу організовує редакція самотужки:
– Ми також на «Укрпошту» дуже не розраховуємо. Налагоджуємо співпрацю із підприємствами, колективами, фермерами, підприємцями – їм і передаємо передплачену кількість примірників газети. У роздріб розповсюджуємо через магазини, торгові точки на ринку.
У нинішніх реаліях, аби мати стійкість, регіональні медіа повинні адаптовуватися до викликів часу, трансформуватися, опановувати нові інструменти для подачі інформації, розвивати свої цифрові платформи.
– Нова дійсність спонукає до змін. Стають іншими реалії споживання та поширення інформації, – зазначив голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, керівник медіа «Вісті Придніпров’я» Олексій Ковальчук. – Якщо газета має і сайт, і акаунти в соціальних мережах, це розширює онлайн-аудиторію та збільшує можливості залучення реклами. А локальні сайти завжди користувалися попитом у рекламодавців.
Оскільки широківський «Вісник» власного сайту ще не має, Олексій Ковальчук запропонував колегам посприяти у його створенні.
Виживати регіональним медіа допомагає і участь у міжнародних грантових конкурсах. «Вісті Придніпров’я» та «Нові рубежі» вже мають певний досвід залучення донорських коштів. «Вісник», за словами Жанни Плосконос, подавався на гранти кілька разів, але ще не вигравали. Проте, зізнається, успішний приклад колег надихає не втрачати надію і продовжувати писати заявки.
– Ми щотижня розсилаємо добірку актуальних грантових пропозицій для медіа та журналістів, – додала координатора Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова. – Знайомтеся із пропозиціями, подавайтесь, вигравайте та отримуйте додаткові кошти для своєї діяльності і розвитку.
Окрім того Центр постійно проводить різні навчальні заходи для медійників, обговорення важливих питань у форматі круглого столу, надає професійні поради, юридичні консультації тощо.
Тож журналістська Спілка й надалі докладатиме усіх зусиль для того, щоб колеги відчували дієву підтримку професійної спільноти.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
