У березні 2014 року в зв’язку з агресією Росії в Криму Українська служба «Радіо Свобода» заснувала спеціалізований проєкт Крим.Реалії.
Головним заданням його журналістів стало донесення до кримчан правдивої інформації про життя України й світу в умовах, коли Росія влаштувала інформаційну блокаду та поширює безсоромні фейки. Також «Крим.Реалії» ставить собі за мету інформувати світову спільноту про російські військові злочини в Криму, розпалювання міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі, порушення прав кримчан та злочинну окупаційну політику російської влади.
У короткі терміни було сформовано журналістський колектив, який почав видавати сайт російською, українською та кримськотатарською мовами, а згодом почали діяти радіо- та телередакції «Крим.Реалії». Працювати журналістам доводилось у складних умовах. Незалежні журналісти в Криму зазнали стеження, переслідувань, перешкод в отриманні інформації з боку окупаційної влади, булінгу в провладній пресі та на телебаченні Криму, обшуків та арештів. У зв’язку з ускладненням ситуації редакція «Крим.Реалії» мусила переїхати з Криму спочатку до Херсона, а згодом до Києва.
Журналістський актив проєкту свідомо залишався в Криму, а також використовував поїздки в Крим як джерело інформації для репортажів безпосередньо з місця подій. Навколо проєкту гуртувалися кілька десятків журналістів, які готували матеріали для сайту, фотографували, здійснювали зв’язок з читачами. Працювати їм доводилось в напівлегальних умовах. ФСБ піддавала їз зовнішньому стеженню, спецопераціям з прослуховування засобів зв’язку, знімала інформацію з комп’ютерів, заносила до списку «Росфінмоніторингу» як «екстремістів та терористів».
У квітні 2016 року ФСБ Росії в Криму завдала по журналістському активу Крим.Реалій вирішального удару з метою ліквідувати мережу журналістів, що гуртувалися навкруги сайту. Але колектив зміг відродитися і зміцніти. За час існування сайту в його авторському складі працювало близько 100 журналістів, понад 70 з яких зазнали переслідувань і тиску, але більшість з них не піддалися погрозам і до сьогодні залишаються активом проєкту.
За цей час сайт опублікував тисячі аналітичних матеріалів про злочини Росії в окупованому Криму, дав трибуну багатьом журналістам, які намагалися говорити правду навіть ризикуючи власною свободою. На сайті публікувалися і публікуються матеріали десятків журналістів, які отримували інформацію про Крим під час короткочасних відряджень на півострів, а також десятків громадянських журналістів з Криму. Окупаційна влада багатьом авторам заборонила в’їзд в Крим, але остаточну інформаційну завісу встановити так і не змогла. Колектив проєкту «Крим.Реалії» впевнено виконує свою місію з реалізації «права кримчан все знати».
За 10 років три сайти проєкту – російською, українською та кримськотатарською мовою відвідали майже 230 мільйонів читачів. Ютуб-канал «Крим.Реалії» зараз має близько 440 тисяч підписників. За час його існування відео на ньому переглядали понад 247 млн разів та майже 14 млн годин. На ютубі також транслює свої програми «Радіо Крим.Реалії». Крім того, радіопрограми «Крим.Реалії» виходять в ефірі громадського мовника – «Українського радіо».
«Крим.Реалії» представлений у більшості провідних соціальних мереж і месенджерів. Telegram, враховуючи його популярність у Криму, став пріоритетним у роботі проєкту, й лише за останній рік телеграм-канал КР читали понад 77 млн людей. Кримська команда «Радіо Свобода» також готує щотижневу телевізійну програму «Крим.Реалії» з унікальним контентом – українською мовою для загальнонаціональних і регіональних телеканалів України та російською мовою для міжнародного супутникового телеканалу «Настоящее Время».
Сайт надавав трибуну для публікації матеріалів відомим активістам, громадянським журналістам Ірині Данилович, Наріману Мемедемінову, Наріману Джелялу, Рустему Шейхалієву, Вілену Темер’янову, Тимуру Ібрагімову, Марлену Асанову, Серверу Мустафаєву, Сейрану Салієву, Амету Сулейманову, Руслану Сулейманову, Осману Аріфмеметову, Ремзі Бекірову та іншим колегам. З сайтом зараз співпрацюють десятки журналістів, імена яких не публікуються з міркувань безпеки. Їх прізвища стануть відомі після війни і деокупації Криму.
Журналіст Владислав Єсипенко, який здійснював часті поїздки на півострів для збирання інформації, опублікував до сотні текстових, фото- і відео-матеріалів з життя Криму в окупації, доки не був заарештований та кинутий до російської в’язниці за сфальшованою справою. Національна спілка журналістів разом з редакцією «Крим.Реалії» стежить за долею Владислава і надає йому всіляку допомогу, вимагає його негайного звільнення.
Визнання російською владою «Радіо Свобода» і його структурних підрозділів в Росії «небажаною організацією» та блокування сайтів лише свідчить про високу ефективність інформаційної роботи в тому числі й проєкту «Крим.Реалії» і фактично є визнанням заслуг колективу в протидії російській дезінформації, свідченням прориву інформаційної блокади.
У цілому вважаємо, що проєкт «Крим.Реалії» за ці 10 років став в Україні видатним засобом масової інформації, який на сучасному рівні цифровими засобами різними формами поширює правду про російську окупацію Криму та висвітлює інші важливі теми. Проєкт став інформаційною опорою для патріотичних кіл в українському суспільстві, в тому числі в Криму. В багатьох випадках «Крим.Реалії» є прикладом для інших медіа в практиці висвітлення складних тем.
Національна спілка журналістів України вітає колектив журналістів і авторів сайту «Крим.Реалії» з 10-річчям з дня створення та бажає досягнення нових творчих висот, нових успіхів у боротьбі з російською дезінформацією, в поширенні правдивої інформації про війну Росії в Україні, про порушення Росією міжнародного права, статуту ООН, прав людини, злочинів проти людяності.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко
м. Київ.
25 березня 2024 року
