В Одесі відбулася чергова зустріч групи психологічної підтримки з профілактики професійного вигорання. Такі зустрічі допомагають медійникам, волонтерам та представникам творчих професій зберігати психологічну стійкість, що сьогодні є важливою складовою професійної безпеки. Захід пройшов у просторі благодійного фонду «Пліч-о-пліч» та був присвячений темі інформаційного перевантаження та психічної гігієни.
Зустріч провела психологиня Марія Радзіховська. Учасники говорили про те, як щоденний контакт із новинами, соціальними мережами, робочими чатами та кризовим контентом впливає на емоційний стан людини, її тіло, рівень напруги, якість сну та здатність відновлюватися.

Для медійників, які щодня працюють із великими обсягами інформації, висвітлюють події війни, спілкуються з людьми у складних життєвих обставинах і перебувають у постійному професійному напруженні, питання психологічної стійкості стає особливо важливим.
Який контент найбільше виснажує?
Під час зустрічі учасники досліджували власні реакції на інформаційні потоки, аналізували, який контент найбільше виснажує та які повідомлення залишаються «всередині» навіть після завершення робочого дня. Окрему увагу приділили інформаційним тригерам – тим видам контенту, які можуть посилювати тривогу, напругу або емоційне виснаження. Учасники розмірковували, де проходить межа між професійною необхідністю бути в курсі подій і станом, коли інформаційний потік починає негативно впливати на психологічний стан.
На заході також напрацьовувалися особисті правила інформаційної гігієни та індивідуальні способи відновлення після контакту з важкою інформацією.

Як зазначила журналістка та поетеса Олександра Григор’єва-Горст, такі зустрічі стають простором підтримки й відновлення:
– А тут – ковток повітря й спокій серед колег по перу, які висловилися, видихнули й посміхнулися. І ти – поруч із ними. Єдність, оповита спокоєм.
За словами учасників, група психологічної підтримки допомагає не лише краще зрозуміти власний стан, а й відчути, що труднощі, із якими стикаються медійники під час війни, є спільним досвідом багатьох людей.
– Зустрічі в рамках профілактики психоемоційного вигорання стали відчутною взаємопідтримкою тих, хто багато працює з людьми, новинами, якими б вони не були. Навіть сильна людина, яка може бути підтримкою для когось, сама потребує відновлення. Так, на зустрічах багато цікавих особистостей, які випромінюють внутрішню силу та не бояться поділитися досвідом, вислухати поради, знайти однодумців і дізнатися від фахівця корінь своєї проблеми, яка на всіх фактично одна – втрата стресостійкості в часи війни», – розповіла Олена Філіппова, засновниця освітньо-культурного проєкту «Кукльтура».
Журналіст Дмитро Бакаєв (Жогов) наголосив, що такі зустрічі дають можливість зупинитися, проговорити накопичене та відчути підтримку інших:
– Саме для цього й існують такі зустрічі. Професійне вигорання не виникає за один день. Воно нагромаджується непомітно – після десятків дедлайнів, сотень важких історій, суперечок, погроз, судів, людського горя, яке журналіст щодня пропускає через себе. Такі заняття – це можливість зупинитися, скинути важкий тягар, зрозуміти, що ти не один, і повернути собі сили рухатися далі. Я висловив усе, що носив у собі цілий місяць. Мене вислухали. Потім заговорили інші. Кожен розповів свою історію. І стало легше. А знаєте, що мене особливо вражає? На ці заняття колеги їдуть навіть під час ракетних атак. Із самого Чорноморська.
Волонтерка благодійного фонду «Пліч-о-пліч» Олександра Дрозд також поділилася враженнями від зустрічі:
– Я мала честь познайомитися з дуже гарним спеціалістом та з новими важливими людьми для нашої країни, тому бажаю всім миру, сили та професійних досягнень.
Для представників творчих професій такі зустрічі також стали важливою можливістю отримати психологічну підтримку.
Митець і музичний продюсер Роберт Франко розповів, що вдруге взяв участь у заході групової терапії, хоча безпосередньо не працює у сфері медіа.
– Мені дуже важливо отримувати таку психологічну підтримку, яку я знайшов на заходах проти професійного вигорання для співробітників сфери медіа. Бо я також буваю в центрі важливих подій, просто з іншого кута життєдіяльності країни. Перший раз на сеансі я мовчав і уважно слухав, другий раз уже отримав бажання долучитися до обговорень. А наступного, третього разу, я відкриюся і приєднаюся до таких важливих тем та обміну досвідом людей щодо проживання важких подій у житті. Я відчуваю себе безпечно – як то кажуть, у safe space, серед чудових людей. Хочу подякувати організаторам і всім, хто долучився до проведення, а також психотерапевтці Марії Радзіховській за дуже корисну і важливу інформацію, чудове проведення та відчуття комфорту, спокою і безпеки.
Практичні поради від психологині Марії Радзіховської
Під час зустрічі вона запропонувала учасникам практичні інструменти, які допомагають зменшити вплив інформаційного перевантаження та підтримувати власний психологічний ресурс.
1. Визначте свої інформаційні тригери
Зверніть увагу, після якого контенту вам стає важче: новин, відео, коментарів, робочих чатів, термінових сповіщень або постійного оновлення стрічки.
Коли ви розумієте, що саме вас перевантажує, з’являється можливість регулювати свій контакт із цією інформацією.
2. Подумайте, які правила інформаційної гігієни ви можете встановити
Це не означає повністю уникати новин чи закриватися від реальності. Достатньо почати з простих кроків: не відкривати стрічку одразу після пробудження, вимкнути частину сповіщень, не перечитувати коментарі без потреби або робити паузу після важкого матеріалу.
3. Створіть ритуали відновлення після контакту з важкою інформацією
Іноді ми закриваємо екран, але внутрішньо ще залишаємося в подіях, які побачили або прочитали.
Після важких новин чи матеріалів корисно зробити просту дію для повернення у теперішній момент: зробити кілька глибоких вдихів, випити води, пройтися, відчути опору стоп або назвати кілька предметів навколо себе.
Такі маленькі практики допомагають повернути увагу до власного тіла та відновити відчуття безпеки.
4. Пам’ятайте: межі — це не слабкість, а необхідність
Бути в курсі подій важливо, особливо для журналістів та людей, які працюють із суспільно важливою інформацією. Але постійне перебування в інформаційному потоці може виснажувати.
Психічна гігієна не означає відмову від реальності. Це спосіб зберегти стійкість, щоб мати сили діяти, працювати, підтримувати інших і залишатися в контакті із собою.

Намалювати свій стан
Окремою практикою під час зустрічі стала арттехніка, яка допомагає наочно побачити, як інформаційне навантаження впливає на внутрішній стан людини.
Учасникам запропонували намалювати свій стан у вигляді лінії – таким, яким він є під час безтурботного відпочинку на природі або коли вони займаються улюбленою справою. Ця лінія могла передати власний ритм, спокій, рівновагу чи внутрішню м’якість.
Після цього журналісти створювали іншу лінію, думаючи про нескінченне дзижчання телефону від робочих чатів, перегляд важких новин, реакцію на коментарі, сповнені хейту, та постійне інформаційне напруження.
Порівняння цих двох зображень допомогло краще усвідомити, як саме інформаційне перевантаження впливає на внутрішній стан, змінює ритм життя, підвищує рівень напруги та порушує відчуття рівноваги.
Зустріч групи психологічної підтримки стала для учасників не лише простором отримання нових знань, а й можливістю побути серед людей із подібним досвідом, відчути взаємопідтримку та знайти власні способи відновлення.
Захід проведено в межах проєкту «Розширення стратегій, мереж та інструментів у галузі психічного здоров’я та профілактики вигоряння для громадянського суспільства в Україні» спільно з Araminta gUG та Офісом Дій.
Раніше ми розповідали про те, що тема психологічного відновлення журналістів обговорювалася в НСЖУ з міжнародними партнерами.
Підготувала Валентина Бакаєва

























Дискусія з цього приводу: