Телевізійник з Харкова Михайло Воронков став одним з героїв історій у межах проєкту «Розкажемо про наших», започаткованого Харківським Центром журналістської солідарності НСЖУ. Михайло, як і інші герої історій, відповів на два запитання: чому він пішов на службу і чи повернеться в медійний простір? Останнє видається важливим, бо ж із часом, і якщо не вплинуть нові особисті чинники, інформаційний простір України і профільна освіта збагатяться медійниками нового ґатунку. Тому відповідь на запитання «Чи повернешся в медіа після перемоги?» у кожного з наших героїв своя, і ці відповіді лишаємо без коментарів.
ІСТОРІЯ 7. Михайло Воронков
Михайло Воронков – у медіа з 2015 року, працював оператором у телекомандах АТН і Суспільне Харків, відеографом проєкту «Ранок на Суспільному», режисером монтажу у новинах.
Що зараз? Михайло рік як долучився до лав 4 прикордонного загону. Як каже сам: «на службі, займаюся майже тим самим, що і робив до цього у медіа».
Чому пішов служити? Із весни 24-го року Михайло почав шукати, куди піти на службу. З одного боку зрозумів, що лишатися в цивільному медіа не зможе, бо відчув ускладнення з законодавчого боку, де було все менше і менше варіантів залишитися у медіа. А, по-друге, «хотілося якось допомогти із тим, із чим ми усі зіштовхнулися. І кращий варіант, як на мене, то це піти і робити те, що я вмію».
Чи повернешся в медіа після перемоги?
–Після перемоги хочу повернутися до медіа, бо впевнений, що є ще багато історій, які потребують висвітлення. Та вже є задум зробити свій проєкт. Тож, сподіваємося на краще, – каже Михайло.
Раніше ми розповідали про Володимира Мазура – головного редактора телеканалу «Сімон», ведучого телепрограм, а нині військового.
Також ми розказали історію Всеволода Латуна – відеооператора, який на фронті став оператором дронів.
А ще розповіли про Олексія Басакіна, який служить у війську на посаді командира відділення у мінометній батареї.
Також героєм однієї з історій стала Руслана Богдан – харківcька журналістка, а зараз молодша сержантка.
Ми розповідали і про Дмитра Когана – медійника з Харкова, який нині служить у силах протиповітряної оборони.
Героєм однієї з історій став медійник з великим стажем роботи, який нині служить у Національній гвардії України Дмитро Брук.
ДОВІДКА. Проєкт «Розкажемо про наших» започатковано командою Харківського Центру журналістської солідарності НСЖУ до Дня журналіста. Це – 9+ історій про медійників, які зараз служать. Чому 9+? За цим «плюс» стоїть багато людей: колега, який тільки-но прийшов в «учєбку», ще двоє серед тих військових, про чию роботу зможемо розказати тільки після перемоги, а хтось до лав Збройних сил приєднався ще до повномасштабної війни. На Харківщині багато працівників медіа вдягли однострій. Скільки – точної цифри ми не маємо. Але впевнені, кожна історія варта уваги. Хто вони – наші герої? Ведучі прайм тайму, оператори, автори колонок на сайтах, редактори, викладачі журналістики, фотокори. Усі, хто в певний момент після лютого 22-го року сказали собі: роботу в медіа я ставлю на паузу. Я йду у військо. Ці історії різні за наповненістю та емоційністю. Ми прагли, щоб кожен із наших колег відповів на питання, але, за бажанням доповнив відповіді будь-чим. І, так, деякі тексти вийшли оціночно-особистими, адже автори статті (Ганна Черненко і Володимир Павлов) знають героїв.
Далі буде – бо ж історій наших колег, а нині військових – немало…
***
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності у Харкові – телефон: 093 813 75 44 (координатор Ганна Черненко).
Харківський ЦЖС
