Фінансова незалежність сьогодні – один із найбільших викликів для українських медіа, зокрема локальних. Адже дедалі більш обмеженою і ризикованою є ідея життя на грантах, тож редакції змушені шукати нові інструменти, аби зберегти незалежність, рости, розвиватись й продовжувати виконувати свою місію. Саме про це говорили учасники онлайн-медіакави, організованої минулого тижня Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ у співпраці з представницею Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України у Дніпропетровській області.
– Ми не можемо чекати, що нам просто принесуть гроші і скажуть: от вам бюджет, робіть, що хочете. Такого не буде, потрібно самим заробляти й шукати шляхи для розвитку, – наголосила головна редакторка та засновниця дніпровського онлайн-медіа «Місто і річка» Наталя Куліді.
Молоде онлайн-медіа з’явилося у 2024 році завдяки програмі Media Development Foundation, та вже через дев’ять місяців, коли строк фінансової підтримки проєкту завершився, постало питання виживання. Понад двадцять поданих грантових заявок, від маленьких до великих, – і жодного результату. Але врешті-решт команда знайшла рішення, яке продовжує працювати і на сьогодні.
– Де можна шукати гроші, коли ви молоде медіа? Перше – це спільнота, створення ком’юніті, друге – це реклама, і третє – це власні продукти, – розповіла редакторка. – Перше, що ми зробили, – почали активно працювати зі спільнотою міста.
Цьогоріч, навесні, запустили клуб, де люди можуть оформити підписку і у такий спосіб підтримувати видання. Водночас, медіа активно розвивається в напрямку проведення освітніх заходів, підтримки локальних громадських ініціатив та пропозицій щодо покращення міста Дніпро.
На сьогодні клуб «Міста і річки» – це не лише про фінансування, але й про людей, готових брати участь у проєктах медіа й пропонувати власні ідеї:
– Серед своїх підписників ми знайшли багато унікальних людей, про досвід яких можна розповісти. Завдяки спільноті, ми розширили перелік тем, про які цікаво написати. Це такий постійний діалог. І це дуже цінно.
Редакторка наголосила, що варто експериментувати з різними стратегіями й підходами. Так, хоча частина ідей, як-от гранти чи продаж мерчу, поки не спрацювала, інші напрями – підписка, організація заходів чи освітні проєкти – мають гарний потенціал. Та варто зауважити, що досвід «Міста і річки» – не скільки про онлайн формат, скільки про аудиторію, тож він цілком екстраполюється й на інші види медіа.
– Це все наша аудиторія і ми вибираємо, як по-різному з нею працювати. Тут немає обмеження щодо форматів роботи журналістів. Головне розуміти, яка ваша стратегія і які заходи ви можете впроваджувати, – прокоментувала Наталя Куліді.
Про інший шлях розповів директор Павлоградської телерадіокомпанії «ПТРК» Юрій Шевченко, а саме – активне використання цифрових платформ. Телерадіокомпанія активно просуває контент на YouTube і визначає його як один з важливих ресурсів для просування. Адже відео на цій платформі живе роками, а не добу, як у соціальних мережах. Щобільше, як зазначив директор, саме тут формується лояльна аудиторія та довіра.
– Головне, щоб був якісний контент, – зауважив Юрій Шевченко. – Наша тактика була проста: короткі новини до трьох хвилин, швидкі перегляди, аналітика та спецпроєкти, довгострокове життя відео, обов’язкові субтитри. Це 100% те, що має бути у відео не лише в YouTube, а й у всіх соцмережах. Тому що ми всі можемо дивитися відео і без звука.
Так, без додаткових бюджетів, завдяки регулярним публікаціям та експериментам із форматом Shorts, телерадіокомпанія змогла отримати тисячі нових підписників. ПТРК також активно працює з такими соціальними мережами як TikTok, Telegram, Instagram та Facebook, адаптуючи контент під кожну:
– Використовуємо різні формати під кожну платформу. YouTube – це аналітика і новини. TikTok – це короткі емоційні ролики. Telegram – оперативне повідомлення та коментарі. Facebook – база дорослої аудиторії. Instagram – візуальний бренд й інтерактиви. Запускаємо опитування, щоб аудиторія говорила з нами – такий собі зворотній зв’язок.
У компанії переконані: сьогодні телебачення вже не може залишатися монологом, і саме соцмережі допомагають налагодити діалог, підвищити залученість аудиторії та вибудовувати довіру.
Невимушена розмова за філіжанкою кави, яка віртуально об’єднала медійників з різних куточків України, вкотре довела, що фінансова сталість локальних медіа неможлива без поєднання кількох напрямів. Гранти, підтримка спільнот, власні продукти, реклама та активна робота в цифровому просторі – рішень багато, та для кожного спрацює щось своє. Щось, що відгукується аудиторії та надихає читати, слухати, переглядати й підтримувати. Тим не менш, ось основні поради, на які варто звернути увагу вже сьогодні:
- Не покладайтеся лише на гранти. Так, вони допомагають, але конкуренція зростає, отримати грантову підтримку все складніше, і цього ресурсу може бути недостатньо.
- Будуйте власну спільноту. Формуйте навколо себе коло людей, готових підтримувати вас фінансово й ідейно.
- Не цурайтеся цифрових платформ. YouTube, TikTok, Telegram, Instagram тощо допомагають розширити охоплення без великих бюджетів та знайти свою аудиторію.
- Подумайте над власними продуктами, які ви можете створювати. Від освітніх заходів до співпраці з бізнесом – все це додаткові джерела доходу.
- Не бійтеся експериментувати. Не всі ідеї спрацьовують одразу, але саме успіхи й падіння дозволяють знайти працюючі моделі.
- Не забувайте про журналістську солідарність. Обмін досвідом – цінний ресурс, який може допомогти вам знайти свій шлях.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Ліана Охрименко, інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
